Справа № 158/3595/25
Провадження №2-а/743/7/26
08 квітня 2026 року селище Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення від 05.08.2025,
01.12.2025 до Ківерцівського районного суду Волинської області надійшла сформована 29.11.2025 в системі «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Воробей Петром Олексійовичем до ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ про поновлення процесуального строку на оскарження рішення № 2617100100000505 т.в.о. начальника Долинського відділу Західного міжрегіонального управління ДМС України, про примусове видворення з України громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання протиправним та скасування рішення №2617100100000505 т.в.о. начальника Долинського відділу Західного міжрегіонального управління ДМС України, про примусове видворення з України громадянки російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.12.2025 справу передано за підсудністю до Ріпкинського районного суду Чернігівської області.
Дана справа надійшла до Ріпкинського районного суду Чернігівської області 08.04.2026.
Справа передана судді 08.04.2026.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 2 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках. Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом МВС України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150, рішення органів ДМС, органів охорони державного кордону та органів СБУ про примусове повернення та рішення про примусове видворення іноземця може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскарження рішень про примусове повернення або примусове видворення зупиняє їх дію, якщо іноземець оскаржив це рішення у встановленому законом порядку до суду - у межах строків, визначених частинами другою-четвертою статті 288 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ), незалежно від того, чи суд у порядку забезпечення адміністративного позову відповідною ухвалою зупинив дію рішення суб'єкта владних повноважень або його окремих положень, що оскаржуються.
Частинами 1, 2, 3 статті 288 КАС України визначено, що позовні заяви іноземців та осіб без громадянства щодо оскарження рішень про їх примусове повернення в країну походження або третю країну чи їх примусове видворення за межі України подаються до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальних органів чи підрозділів, органу охорони державного кордону, органу Служби безпеки України або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються судом за обов'язкової участі сторін у десятиденний строк з дня подання позовної заяви. Апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.
З викладеного вбачається, що строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення органів ДМС про примусове видворення становить десять днів з дня його проголошення. При цьому, зазначений строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому вжиття конструкції "повинна була дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем оскаржується рішення від 05 серпня 2025 року, про наявність якого позивачу стало відомо того ж дня, про що свідчить його особистий підпис у графі « ОСОБА_1 / ОСОБА_2 , 08.12.1976, АДРЕСА_1 , повідомлено, що за порушення законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства стосовно мене прийнято рішення про моє примусове видворення з України та роз'яснено порядок оскарження цього рішення. дата 05.08.2025 підпис» .
При цьому, позовна заява подана до Ківерцівського районного суду Волинської області 29.11.2025 через систему «Електронний суд», тобто більш ніж через три місяці.
Як стверджує представник позивача, у заяві про поновлення строку на оскарження рішення про примусове видворення за межі України від 05.08.2025, причина пропуску позивачем строку передбаченого статтею 288 КАС України, зумовлена тим, що
ОСОБА_3 не була повідомлена належним чином про термін та строки оскарження рішень вказаної категорії, оскільки в рішенні від 05.08.2025 міститься лише підпис позивача про те, що їй вручена копія даного рішення. Проте у вказаному рішенні відсутні будь-які посилання на строки оскаржень рішення про примусове видворення. Вказана обставина вказує на те, що при винесенні рішення про примусове видворення було порушено право на захист позивача, що і призвело до порушення останньою процесуальних строків на оскарження рішення про примусове видворення.
Однак, зазначена представником позивача причина пропуску строку звернення до суду не є свідченням наявності об'єктивно непереборних обставин, що обумовили факт звернення позивача до суду з цим позовом після спливу строку звернення до суду, оскільки закон пов'язує відлік строку для звернення до суду з дня, коли особа, дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, про що свідчить особистий підпис позивача у рішенні з підставами прийняття вищезазначеного рішення та порядком його оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Керуючись статтями 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ЗАХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення від 05.08.2025- залишити без руху.
Надати позивачу строк для зазначення інших підстав для поновлення строку протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу та його представнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2518/.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ