Справа № 686/994/26
Провадження № 2/686/4091/26
08 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький, в порядку ст. 247 ЦПК України, справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна представник - ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник - ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 75000000,00 грн., завданої йому внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження №12023243560000061, що призвело до порушення його Конвекційного права на ефективний засіб юридичного захисту.
Ухвалою судді від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу її до судового розгляду по сутті.
Позивач в позовній заяві вказав, що просить слухати справу за його відсутності.
Позивач 25.03.2026 року звернувся до суду з клопотанням про призначення судом психіатричної експертизи. В клопотанні вказав, що оскільки суд не є спеціалістом в галузі медицини, а саме психіатрії, враховуючи те, що всупереч законам логіки і здорового глузду, діючої Конституції і Законів України, практиці ЄСПЛ як джерела права, Відповідач заперечує очевидність, а саме порушення його права на справедливий суд та завдання йому моральної шкоди, що дає йому як лікарю ґрунтовні сумніви у розладах психічного стану відповідача та його недієздатності,
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
На підставі ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази як будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи , у відповідності до ч.2 ст. 76 ЦПК України, встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України передбачено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У даному випадку позовні вимоги позивача до Держави Україна, обґрунтовуються тривалою бездіяльністю Міністерства юстиції України стосовно невиконання рішення суду.
На підставі викладеного, виходячи з предмету позовних вимог, не підлягає задоволенню клопотання позивача про призначення у справі судової психіатричної експертизи - Державі Україна.
Згідно усталеної судової практики Верховного Суду, зазначеної зокрема у постановах від 23 грудня 2019 року у справі № 466/10464/16-ц; та від 29 серпня 2019 року у справі № 610/2972/17, визначено, що ухвали суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи не можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Так, відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
У частині першій статті 353 ЦПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду. У вказаному переліку є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи. Водночас ухвала про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи у цьому переліку відсутня.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України). Цей припис згідно з позицією Конституційного Суду України слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду (абзац п'ятий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010).
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення експертизи не може бути оскаржена в апеляційному порядку до ухвалення рішення суду по суті спору й окремо від цього рішення. Тобто, оскарження такої ухвали в апеляційному порядку можливе разом з рішенням суду, яким спір має бути вирішений по суті.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.102,103, 353 ЦПК України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення психіатричної експертизи відповідачу у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна представник - ГУНП в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.В.Мазурок