Справа № 683/3971/25
1-кп/683/160/2026
08 квітня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Старокостянтинові кримінальне провадження №12025243100000020 від 06 січня 2025 року на підставі обвинувального акта по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка Хмельницької обл., громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, військовослужбовця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
встановив:
У провадженні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 січня 2025 рокуза № 12025243100000020 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
У зв?язку із воєнною агресією військ російської федерації на території України, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1X, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 строком на 90 діб до 03.02.2026 та затверджений Законом України № 4643-ІХ від 21.10.2025.
Окрім того, указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» в Україні, оголошено загальну мобілізацію строком на 90 діб, який надалі неодноразово продовжувалась. Востаннє, указом Президента України № 794/2025 від 20.10.2025 строком на 90 діб, а саме до 03.02.2026 та затверджена Законом України № 4644-ІХ від 21.10.2025.
У зв'язку з чим, 22.12.2024 ОСОБА_7 , будучи військовозобов'язаним, згідно Наказу Міністерства оборони №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Силах України» пройшов медичний огляд та відповідно довідки військово-лікарської комісії № 1464 від 22.12.2024, визнаний придатним до військової служби.
Надалі, 23.12.2024, військовозобов'язаний ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022, перебуваючи на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав повістку про явку, на 08:00 год., 24.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що за адресою: АДРЕСА_3 , для зарахування у команду військової частини НОМЕР_1 (дислокація АДРЕСА_4 ) та подальшого відправлення до місця проходження військової служби про, що власноручно засвідчив своїм підписом на корінці про отримання повістки на відправку.
Однак, всупереч ст. 65 Конституції України, п. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вищевказаних Указів Президента України щодо введення та продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні, ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи та розуміючи, що йому потрібно з'явитися 24.12.2024 на 08:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_3 , з метою подальшого направлення до військової частини для проходження військової служби у зв'язку із призовом за мобілізацією, будучи ознайомленим під особистий підпис з вимогами законодавства України з питань оборони та настанням відповідальності за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, у вищевказаний день та час, без поважних причин умисно не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Про причини неявки не повідомив, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_7 підлягає кримінальній відповідальності за ст. 336 КК України.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 , заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки. Просить кримінальне провадження відносно нього закрити. В обґрунтування клопотання заявив, що свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_7 передбаченого ст.336 КК України визнає повністю, раніше до кримінальної відповідальності він не притягувався. Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 від 05 березня 2026 року, ОСОБА_7 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 27.02.2026 по теперішній час, що також підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 № 60 від 27 лютого 2026 року, а тому умисне ухиляння від призову до військової служби, втратило суспільну небезпечність. Вважає, що на даний час, внаслідок зміни обстановки та вчиненого ним нетяжкого злочину, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпеку, а тому є всі підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а провадження підлягає закриттю.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника і також просив його задовольнити, та звільнити його від кримінальної відповідальності.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо заявленого клопотання захисника про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку із зміною обстановки.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із зміною обстановки, з'ясувавши позицію обвинуваченого, захисника, який підтримав клопотання та просив суд звільнити від кримінальної відповідальності за ст.336 КК України на підставі ст.48 КК України ОСОБА_7 , а кримінальне провадження щодо нього закрити, суд дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов до наступного висновку.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно із ч.3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Так ст. 48 КК України передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, а саме: коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
В п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року, передбачено, що судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила.
При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності.
Для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільно небезпечне.
Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. Масштабна зміна обстановки стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, тощо. Локальна зміна обстановки вчинення злочину - це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільно небезпечного тощо. Масштабні та локальні зміни обстановки тягнуть за собою два види втрати суспільної небезпечності діяння.
Перший вид пов'язаний з втратою суспільної небезпечності не тільки конкретно вчиненого діяння даною особою, а й певного виду таких діянь. Масштабні та швидкі зміни у тих або інших сферах життя суспільства та держави можуть призвести до ситуації, за якої законодавець не встигає змінити ознаки відповідно складу злочину або зовсім виключити його із Кримінального кодексу України. Визнання судом того, що раніше вчинене певне злочинне діяння внаслідок масштабних змін обстановки в країні втратило суспільну небезпечність, свідчить про необхідність декриміналізації таких діянь взагалі. Тобто, під час вчинення такого діяння (до зміни обстановки) існувала підстава кримінальної відповідальності, оскільки особа вчинила суспільно небезпечне діяння, що містило склад певного злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України, разом з тим під час розгляду справи в суді встановлено, що внаслідок зміни обстановки таке діяння на даний час позбавлене суспільної небезпеки - однієї з необхідних ознак злочину. Таким чином, суд констатує, що таке діяння лише формально містить ознаки певного складу злочину, а по суті не є суспільно небезпечним, тобто відсутня підстава кримінальної відповідальності.
Другий вид втрати діянням характеру суспільно небезпечного має місце при локальній зміні обстановки вчинення злочину, що тягне за собою втрату суспільної небезпеки лише окремого, конкретного діяння, вчиненого даною особою, хоча в цілому даний вид діянь, як і раніше, визнається злочинним. Така локальна зміна обстановки не відміняє законодавчої оцінки відповідного злочинного діяння. У цих випадках раніше вчинене особою діяння в конкретних умовах зміни обстановки визнається судом таким, що не заподіяло істотної шкоди конкретному об'єкту кримінально-правової охорони.
Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23 грудня 2005 № 1 визначено, що для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України - це право, а не обов'язок суду, який вирішує це питання в порядку, передбаченому ст. 7 КПК України.
Необхідною підставою для застосування статті 48 Кримінального кодексу України є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилася таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
Отже, для застосування положень ст. 48 КК України суду належить встановити як факт вчинення особою злочину, так і обставини, які свідчать про можливість звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки за конкретних відповідних підстав (правова позиція Верховного суду ВС/ККС у справі № 161/1390/19 від 23 січня 2020 року).
На переконання суду, під зміною обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестає бути суспільно небезпечною, слід розуміти об'єктивні зміни умов життєдіяльності такої особи, які позитивно і суттєво впливають на неї і свідчать про те, що вона в майбутньому не вчинятиме кримінально караних діянь.
Для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягає її зміна на час розгляду справи, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які свідчили б про зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності.
Так, в ході судового засідання судом встановлено, що обвинувачений визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому нетяжкого кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та відповідно довідки командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 від 05 березня 2026 року, ОСОБА_7 перебуває на військовій службі за призовом по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 27.02.2026 по теперішній час, що також підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_8 № 60 від 27 лютого 2026 року, а також копію наказу тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 2333 від 26.02.2026 ОСОБА_9 про призов війсьоковозобов'язаного ОСОБА_7 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 .
Таким чином, судом встановлено, що існує зміна обстановки відносно вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, оскільки останній призваний на військову службу в лави ЗС України, та починаючи з 27.02.2026 проходить військову службу. Зазначена обставина, на думку суду, перешкоджає подальшому притягненню ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення ним дій, що були пов'язані з ухиленням від призову на військову службу.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечна.
З урахуванням наведеного суд вбачає підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України та для закриття кримінального провадження відносно нього.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
У кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати у справі відсутні.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 12, 48, 336 КК України та ст. ст. 100, 124, 284-286, 288, 372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження №12025243100000020, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 січня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Речові докази по справі: копії матеріалів особової справи військовозобов'язаного ОСОБА_7 залишити в матеріалах кримінального провадження, що знаходяться в органу досудового розслідування.
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з моменту проголошення ухвали суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області.
Суддя