Справа № 674/1328/24
Провадження № 1-кп/674/19/26
іменем України
02 квітня 2026 року м.Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисників адвокатів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023210000000471 від 22.06.2023 року про обвинуваченняОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317; ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України (далі - КК України), ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.1 ст.255; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,
Прокурор подав до суду клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
Клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких і особливо тяжких злочинів. Востаннє ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області (далі - суд) від 10.02.2026, залишеною без змін ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18.02.2026 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10.04.2026. На теперішній час виникла необхідність у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки завершити судовий розгляд даного кримінального провадження в строк дії вказаної ухвали неможливо, а встановлені раніше ризики, визначені ст.177 Кримінального процесуального кодксу України (далі - КПК України), не зменшилися та не перестали існувати на поточному етапі судового розгляду. В клопотанні зазначається про наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений ОСОБА_6 : усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення злочинів, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховуватись від суду як на території України, так і поза її межами; перебуваючи на волі самостійно або через інших осіб може незаконно впливати свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні з метою дачі неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. За твердженням прокурора обвинувачений ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корисливого злочину в складі злочинної організації, яка поширювала свою діяльність на декілька областей України та за її межі, при цьому не був офіційно працевлаштований, постійного законного джерела доходу не мав, обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин, що дає обґрунтовані підстави вважати, що він схильний до вчинення кримінальних правопорушень та продовжить вчиняти кримінальні правопорушення з корисливих мотивів. Також прокурор вважає доцільним не визначати обвинуваченому розмір застави через наявність ризиків перешкоджання встановленню істини у справі та переховування від правосуддя з урахуванням відомостей про особу, обвинуваченням у вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.
У клопотанні про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_8 зазначається про обґрунтованість її обвинувачення у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів, наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зокрема, прокурор зазначає, що оскільки ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні зазначених злочинів у складі злочинної організації, усвідомлюючи міру можливого покарання, за відсутності міцних соціальних зв'язків може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності. Також вона може незаконно впливати свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, з метою дачі неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду. Наступним ризиком є можливість вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки обґрунтовано обвинувачується у вчиненні корисливого злочину в складі злочинної організації, яка поширювала свою діяльність на декілька областей України та за її межі, вона не була офіційно працевлаштована, постійного законного джерела доходу не мала, обізнана про форми та методи виготовлення психотропних речовин. Відомостей про неможливість утримання обвинуваченої під вартою за станом здоров'я матеріали справи не містять, в тому числі й згідно висновку судово-медичної експертизи, проведеної за клопотанням сторони захисту (висновок експерта № 9 від 16.03.2026). Застосування інших запобіжних заходів чи визначення розміру застави, на думку прокурора, є недоцільним та не призведе до виконання покладених на обвинувачену обов'язків.
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 зазначається про обґрунтованість його обвинувачення у вчиненні тяжких і особливо тяжких злочинів у складі злочинної організації. Прокурор стверджує, що ОСОБА_9 може переховуватись від суду, оскільки усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення особливо тяжких злочинів може планувати втечу з метою уникнення від відповідальності. Також він може незаконно впливати свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, з метою дачі неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду. Оскільки ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину в складі злочинної організації, яка поширювала свою діяльність на декілька областей України та за її межі, обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин, тому є обґрунтовані підстави стороні обвинувачення вважати, що він схильний до вчинення кримінальних правопорушень та продовжить вчиняти кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, перебуваючи поза межами позбавлення волі, з метою отримання прибутку. На думку прокурора, виконувати обов'язки при застосуванні особистого зобов'язання чи домашнього арешту обвинувачений не зможе, а особисту поруку неможливо застосувати через відсутність осіб, які б заслуговували на довіру і могли б поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків. З урахуванням обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України доцільним і правомірним буде не визначати розмір застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав подані ним клопотання.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_12 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вказав, що в клопотанні нових обставин не наведено, ризики не доведені та не обґрунтовані. Жоден із допитаних натепер свідків не підтвердив обставин вчинення злочинів його підзахисним. ОСОБА_6 не схильний ухилятись від суду, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Можливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_14 заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що наведені прокурором ризики не доведені, твердження про можливе ухилення від суду є голослівними. Обвинувачена продовжує хворіти, потребує лікування за межами установи, має соціальні зв'язки, місце проживання, тому можливо змінити запобіжний захід. Обвинувачена ОСОБА_8 підтримала позицію захисника, вказала про необхідність лікування та те, що закордон виїзжати не буде.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_13 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, подав письмове заперечення. Зазначив, що наведені у клопотанні ризики не доведені, самі клопотання фактично дублюються, свідки натепер допитані, окрім свідка зі зміненими анкетними даними, явку якого не може забезпечити прокурор. Обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, та, на думку захисника, подальше таке тримання буде неспівмірним меті заходу і суперечитиме позиціям справедливості. З посиланням на відповідну практику ЄСПЛ вказує на необхідність врахування розумності строку тримання під вартою, а також тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Вважає можливим застосування іншого запобіжного заходу. Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Захисники адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 підтримали думку захисників та інших обвинувачених.
Дослідивши матеріали клопотань, заслухавши думку присутніх учасників судового провадження, суд при вирішенні вказаних клопотань зазначає про таке.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у ст.184 КПК України, повинно містити, в тому числі, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно обвинувального акту:
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.311; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.313; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.2 ст.317 КК України,
ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.305; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,
ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.255; ч.2 ст.27 ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України,
відповідно як виконавці злочинної організації з вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів.
Судом враховується, що тяжкість обвинувачення має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності відповідної особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку.
В даному випадку ОСОБА_6 , за наведеного обвинувачення, усвідомлюючи серйозність можливого покарання у разі доведення його винуватості, перебування справи на етапі судового розгляду, може переховуватись від суду.
ОСОБА_8 , яка обвинувачується у вчиненні наведених вище злочинів, також усвідомлюючи серйозність можливого покарання у разі доведення її винуватості, може переховуватись від суду.
Обвинувачений ОСОБА_9 може переховуватись від суду, оскільки усвідомлює перебування справи на етапі судового розгляду, тяжкість можливого покарання у разі доведення його винуватості.
При цьому враховується, що майбутнє можливе покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитися від суду, так як «небезпека ризику переховування від суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та ін.», а «серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти» (рішення ЄСПЛ у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини») та «…є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів» (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії». У справі «Летельє проти Франції» зазначено, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в складі злочинної організації з великою імовірністю створює реальний психологічний мотив для втечі з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Слід також і врахувати, що згідно з інформацією, наведеною у попередньо наданому прокурором рапорті старшого оперуповноваженого УБН ГУНП в Тернопільській області від 20.01.2024 проведеними заходами у даному кримінальному провадженні отримано інформацію, що організатор злочинної організації знаходиться на тимчасовому перебуванні у республіці Польща та запевняє усіх учасників, що в разі викриття їх правоохоронними органами, він забезпечить безперешкодний перетин кордону України з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Стосовно зазначеного прокурором ризику незаконного впливу на свідків судом в ухвалах від 22.12.2025 та від 10.02.2026 вже зазначалось про неможливість покладання негативних наслідків на сторону захисту за довготривале незабезпечення стороною обвинувачення можливості допиту свідка з незалежних від сторони захисту причин.
На теперішній не допитаний в судовому засіданні свідок зі зміненими анкетними даними, але з причин незабезпечення можливості допиту цього свідка у встановленому порядку саме стороною обвинувачення. Відповідно дана обставина не може бути підставою для виправдовування тримання осіб під вартою.
Щодо наявності ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченими слід врахувати, що згідно обвинувального акту протиправна діяльність обвинувачених тривала протягом значного проміжку часу, включала в собі також розподіл ролей у складі злочинної організації, поширення діяльності злочинної організації в кількох областях України та за межами території України.
Обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не був працевлаштований, законного джерела доходу не мав, згідно обвинувачення обізнаний про форми та методи виготовлення психотропних речовин, тому існує ризик продовження вчинення ним кримінальних правопорушень чи вчинення іншого кримінального правопорушенняз метою отримання прибутку.
Обвинувачена ОСОБА_8 офіційно не була працевлаштована, постійного законного джерела доходу не мала, також обізнана про форми та методи виготовлення психотропних речовин, відповідно існує ризик продовження вчинення нею кримінальних правопорушень чи вчинення іншого кримінального правопорушенняз корисливих мотивів.
Обвинувачений ОСОБА_9 хоча й був працевлаштований, має сім'ю, місце проживання, але за вказаних в обвинувальному акті обставин обвинувачується у вчиненні корисливого злочину у складі злочинної організації на вказаній вище території, тому існує ризик продовження вчинення кримінальних правопорушень або вчинення інших кримінальних правопорушень.
Щодо існування вказаних вище ризиків судом враховується, що кримінальне процесуальне законодавство не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково і поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню. Запобіжний захід є превентивним заходом, має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.
Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10.02.2026 обвинуваченим продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 10.04.2026.
Прокурором доведено продовження існування ризиків, які свідчать про можливість обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачуються та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.
Доводи захисників про недоведеність вказаних у клопотаннях ризиків спростовуються наведеними вище висновками суду та зазначеними нормами КПК України.
Суд частково погоджується з твердженням сторони захисту про тривалий розгляд справи, але така тривалість судового розгляду обвинувального акту у розумні строки зумовлена об'єктивними чинниками: складністю кримінального провадження, кількістю епізодів кримінальних правопорушень згідно пред'явленого обвинувачення, кількістю обвинувачених, необхідністю дослідження значного обсягу доказів. Також поведінка учасників провадження, зокрема численні клопотання відповідних захисників про відкладення розгляду справи через зайнятість в інших справах, зміна захисників, технічні проблеми при участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, оголошення повітряних тривог в умовах воєнного стану впливають на тривалість розгляду справи.
Щодо доводів захисника і обвинуваченої ОСОБА_8 про необхідність її лікування за межами установи тримання під вартою слід зазначити, що саме за клопотанням захисника і обвинуваченої судом ухвалою від 09.12.2025 призначалась судово-медична експертиза з ініційованих ними питань. Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи від 16.03.2026 № 9, проведеної Державною спеціалізованою установою «Тернопільське обласне бюро судово-медичної експертизи» із залученням лікарів відповідного фаху та наукових ступенів, ОСОБА_8 стаціонарного лікування на даний час не потребує. У цьому ж висновку зазначається, що медичний нагляд стану здоров'я ОСОБА_8 проводився з дотриманням діагностичних та лікувальних клінічних протоколів відповідно до встановлених у неї захворювань. Стороною захисту інших медичних документів, які б підтверджували неможливість перебування за станом здоров'я в цій установі на час розгляду даного клопотання, не надано.
Обставин, які б свідчили про зменшення ризиків і були підставою для скасування або зміни запобіжного заходу на більш м'який, судом не встановлено, відповідно захисниками і обвинуваченими такого не доведено. Доводи про наявність у обвинувачених постійного місця поживання, сім'ї, дітей, міцних соціальних зв'язків, не притягнення раніше до кримінальної чи адміністративної відповідальності не є самостійними і достатніми підставами для підтвердження про відсутність наведених ризиків у даному випадку.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Як вбачається із наведених вище ризиків можливості обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ухилитися від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення визначення розміру застави не зможе забезпечити їх належну поведінку для досягнення дієвості цього провадження та не сприятиме завданням кримінального провадження. З огляду на вказане суд не визначає розмір застави кожному із цих обвинувачених.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України,
Клопотання прокурора відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 31.05.2026 включно.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 31.05.2026 включно.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 31.05.2026 включно.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та надіслати до Державної установи «Чортківська установа виконання покарань (№26)».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченими, які перебувають під вартою - з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та оголошено 07 квітня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1