Справа №766/2929/26
н/п 1-кп/766/3415/26
про закриття кримінального провадження
08.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12026230000000152 від 11.02.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізична особа-підприємець, раніше не судимий, не є депутатом рад будь-якого рівня, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, -
встановив:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12026230000000152 від 11.02.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Ухвалою від 12.03.2026 року розгляд вказаного обвинувального акту було призначено до підготовчого судового засідання на 08.04.2026 року о 14:30 год.
За змістом обвинувального акту, ОСОБА_5 будучи інженером технічного нагляду, здійснюючи свою діяльність на підставі кваліфікаційного сертифікату серії АТ № 004502 від 07.10.2015 за спеціалізацією (роботи, послуги): технічний нагляд за будівництвом автомобільних доріг, та відповідно являючись службовою особою, вчинив службову недбалість, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам в особі Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04014134) за наступних обставин.
Пунктом 1 «Вимог щодо проведення контролю якості робіт з нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1065 від 28.12.2016 (в редакції від 17.11.2017) (далі «Вимоги») визначено, що контроль якості робіт з нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування здійснюється з метою забезпечення відповідності виконаних дорожніх робіт проектній документації, вимогам будівельних норм. Такий контроль якості здійснюється в межах технічного нагляду за будівництвом автомобільних доріг загального користування.
Пункт 2 «Вимог» визначає, що технічний нагляд під час нового будівництва об'єкта архітектури здійснюється відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність", Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903, та цих вимог.
Також, абзацом 7 пункту 3 «Вимог» технічний нагляд за будівництвом автомобільних доріг загального користування - забезпечення здійснення замовником контролю за дотриманням проектних рішень та вимог будівельних норм, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування.
Статтею 11 Закону України № 687-XIV від 20 травня 1999 року "Про архітектурну діяльність", а також пунктом 4 «Вимог», передбачено, що технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Згідно з пунктом 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11.07.2007 (в редакції від 28.04.2018), особи, що здійснюють технічний нагляд, зобов'язані:
1)проводити перевірку:
-наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо;
-відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів;
-відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації;
-виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду;
2) вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками;
3) проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів;
4) повідомляти підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів;
5) оформлювати акти робіт, виконаних з недоліками;
6) виконувати інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті.
Частиною 3 статті 18 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, на підставі викладеного, інженер технічного нагляду ОСОБА_5 є службовою особою, наділеною організаційно розпорядчими та адміністративно - господарськими функціями за спеціальним повноваженням.
Так, 17.09.2018 між Департаментом будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04014134) в особі виконуючого обов'язки директора ОСОБА_6 та ТОВ «Атлант-Нікополь» (ЄДРПОУ 40083983) в особі керівника ОСОБА_7 укладено договір № 77 на закупівлю послуги «Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0221711 /M14/ - Нова Маячка на ділянці км 0+000 - км 3+800 в Херсонської області» (далі Договір № 77 від 17.09.2018).
02.06.2020 Департамент будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації змінив свою назву на Департамент інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04014134).
З метою здійснення технічного нагляду за виконанням робіт: «Поточний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0221711 /M14/ - Нова Маячка на ділянці км 0+000 - км 3+800 в Херсонської області» виконуваних ТОВ «Атлант-Нікополь», між Департаментом будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації в особі виконуючого обов'язки директора ОСОБА_6 та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_5 , як інженером з технічного нагляду, укладено договір № 84 від 20.09.2018 на виконання технічного нагляду (далі Договір № 84 від 20.09.2018).
Так, відповідно до умов вищевказаного договору ОСОБА_5 , як інженер технічного нагляду, зобов'язується здійснити технічний нагляд за виконанням підрядними організаціями робіт з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0221711 /M14/ - Нова Маячка на ділянці км 0+000 - км 3+800 в Херсонської області.
Окрім цього, у відповідності до пункту 5.2 розділу 5 договору № 84 від 20.09.2018 ОСОБА_5 також зобов'язаний та уповноважений:
-забезпечувати якісне ведення технічного нагляду відповідно до основних завдань технічного нагляду;
-здійснювати нагляд та перевіряти обсяги та якість виконаних підрядними організаціями робіт з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0221711 /М14/ - Нова Маячка на ділянці км 0+000 км 3+800 в Херсонської області;
-контролювати відповідність обсягів виконаних робіт планам та графіка затвердженій «Замовником» кошторисній документації;
-на стадії укладання договору перевіряти відповідність кошторисної документації наданої підрядною організацією ресурсним елементним кошторисним нормам, розрахунковим показникам, погодженої із «Замовником» вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, кошторису, затвердженого «Замовником»;
-проводити перевірку відповідності норм та розцінок, зазначених у актах виконаних підрядником робіт, кошторисній документації, затвердженої «Замовником»;
-перевіряти правильність складання актів виконаних робіт в частині відповідності кошторисній документації;
-відмовитись від підписання актів виконаних робіт з усунення недоліків та зауважень;
-вимагати від підрядної організації усунення зауважень та недоліків кошторисній документації та актах виконаних робіт, наданих на перевірку;
-у разі виявлення порушень, допущених підрядними організаціями під час виконання робіт, та відмови підрядника їх усунути, повідомляти про це «Замовника» для вжиття заходів відповідно до законодавства.
Незважаючи на це, ОСОБА_5 у період з 20.09.2018 по 16.10.2018 (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими функціями, та керуючись правами й обов'язками інженера з технічного нагляду за виконанням робіт з поточного ремонту автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0221711 /M14/ - Нова Маячка на ділянці км 0+000 - км 3+800 у Херсонській області, у той час, коли він повинен був і міг здійснити дії, що входили до кола його службових обов'язків, а саме контролювати дотримання під час виконання робіт вимог, передбачених договором № 84 від 20.09.2018 про здійснення технічного нагляду, «Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними», затвердженими постановою КМУ № 198 від 30.03.1994, «Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженим постановою КМУ №903 від 11.07.2017, «Технічними правилами ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування України», забезпечувати технічний нагляд за виконанням робіт відповідно до планів-завдань, затверджених замовником, здійснювати контроль за визначенням вартості робіт, що виконувалися ТОВ «Атлант-Нікополь» згідно з умовами договору № 77 від 17.09.2018, перевіряти та погоджувати фактично виконані обсяги робіт, належним чином не перевірив відповідність обсягів та якість виконаних робіт, зазначених в Акті б/н приймання виконаних робіт за 2018 рік від 16.10.2018 (форма КБ-2в) на суму 22 623 485,54 грн та в Акті б/н приймання виконаних робіт за 2018 рік від 16.10.2018 на суму 136 971,10 грн, унаслідок чого не забезпечив належний технічний нагляд за дотриманням проектних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контроль за якістю та обсягом виконаних робіт відповідно до умов договору № 77 від 17.09.2018, і через неналежне виконання своїх службових обов'язків, легковажно розраховуючи на відвернення тяжких наслідків, шляхом власноручного підписання прийняв (погодив):
1) Акт б/н приймання виконаних робіт за 2018 рік (форма КБ-2в) від 16.10.2018 на загальну суму 22 623 485,54 грн, у якому зазначено обсяги виконаних робіт та використаних матеріалів, що фактично не були виконані та були використані на загальну суму 1 904 068,59 грн, а саме: товщина верхнього шару дорожнього покриття становить 4,2 см, що є меншою за мінімально передбачену товщину 5 см шару дорожнього одягу, зазначену в акті форми КБ-2в;
2) Акт б/н приймання виконаних робіт за 2018 рік (форма КБ-2в) від 16.10.2018 на суму 136 971,10 грн, у якому зазначено обсяги виконаних робіт та використаних матеріалів, що фактично не були виконані та не були використані на суму 13 834,28 грн, а саме: не встановлено дорожні знаки 2.1 на виїздах з примикань ПК23+78 та ПК24+36; інформаційно-вказівні знаки 5.60 наявні кількості лише 4 шт.; відсутні напрямні стовпчики у кількості 28 шт.
Тим самим ОСОБА_5 безпідставно посвідчив факт виконання ТОВ «Атлант-Нікополь» обсягів робіт, їх вартості та використаних матеріалів у повному обсязі за вказаними актами, чим створив правові підстави для їх підписання замовником - Департаментом будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (м. Херсон, проспект Ушакова (Незалежності), 47) - та перерахування 19.09.2018 (авансовий платіж) 19.10.2018 на банківський рахунок ТОВ «Атлант-Нікополь» № НОМЕР_1 грошових коштів, зазначених у цих актах.
Отже, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04014134), згідно з висновком судової економічної експертизи № СЕ-19/122-21/8198-ЕК від 24.12.2021, завдано матеріальних збитків на суму 1 917 902,87 грн, що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та є тяжкими наслідками.
Дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 367 КК України як службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
25.03.2026 року на адресу Херсонського міського суду Херсонської області надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального првадження. В обгрунтування клопотання зазначив, що оскільки кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12026230000000152 від 11.02.2026 року, було вчинене в період часу з 20.09.2018 року по 16.10.2018 року, він має бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні клопотання підтримав. Просив звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження відносно нього.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти закриття кримінального провадження на підставі п.3 ч.1 ст.49 КК України.
Представник потерпілого в підготовчому судовому засіданні щодо закриття провадження покладався на розсуд суду. Просив розглянути по суті цивільний позов.
Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає за можливе задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 та закрити кримінальне провадження стосовно останнього за ч. 2 ст. 367 КК України з наступних підстав.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно положень ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, у разі вчинення нетяжкого злочину, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років.
Таким чином, ст. 49 КК Україниє імперативною та підлягає обов'язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Давність притягнення до кримінальної відповідальності полягає в тому що, якщо сплинуло п'ять років із часу вчинення кримінального правопорушення, суд не може притягнути особу до кримінальної відповідальності, якщо особа заявляє клопотання про застосування строків давності.
Дане кримінальне провадження на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду не зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.
Частиною 4 ст. 286 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до висновку, викладеному в постанові Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду від 19.11.2019 в справі №345/2618/16-к звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Пунктами 2,4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності'умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності). Судам слід звернути увагу на те, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у даному кримінальному провадженні закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).
З огляду на вищевказане, враховуючи, що з дня скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення (з 20.09.2018 по 16.10.2018) минуло більше п'яти років, перебіг строків давності порушено не було, обвинуваченому відомі підстави звільнення від кримінальної відповідальності та їх наслідки, він надав згоду на таке звільнення, суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України, закривши відповідне кримінальне провадження.
На підставі зазначених обставин, клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 є таким, що ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню, у зв'язку із чим, суд вважає за можливе, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності та у відповідності до вимог ст. 49 КК України звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання щодо закриття кримінального провадження, вирішенню підлягають і такі питання.
Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні регламентований главою 9 КПК України. Нормами кримінального процесуального закону, зокрема ст. 129 КПК України, встановлено, що рішення про повне або часткове задоволення цивільного позову може бути винесене лише у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення і ухвалення обвинувального вироку чи винесення постанови про застосування до особи примусових заходів виховного або медичного характеру. Вирішення цивільного позову при звільненні особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження по справі суперечить вказаним вище нормам закону.
Враховуючи системний аналіз зазначених норм КПК України, суд дійшов висновку, що цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження як на досудовому розслідуванні, так і в суді.
Тому, у зв'язку зі звільненням обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, заявлений Департаментом інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації цивільний позов слід залишити без розгляду, що не суперечить ст. ст. 128, 129 КПК України, а також не позбавляє потерпілу особу права на звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати (ч. 1 ст. 124 КПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
Процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу та витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів (ч. 1 ст. 118 КПК України). Процесуальні витрати виникають і пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 ККУкраїни у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту (постанова ОПККС ВерховногоСуду від 12.09.2022 справа №203/241/17).
Отже, заявлені стороною обвинувачення витрати на залучення експерта, здійснені за рахунок державного бюджету підлягають віднесенню на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд не вирішує, оскільки стороною обвинувачення відповідні відомості не долучено.
Керуючись статтями 49 КК України, ч.1 ст.286,350,371,372,376,395 КПК України, суд, -
постановив:
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.367 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, закривши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.02.2026 року під №12026230000000152.
Витрати на залучення експерта в загальному розмірі 30809 гривень 64 копійки віднести на рахунок держави.
Позовну заяву Департаменту інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1