Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/2102/26
Провадження № 1-кс/650/261/26
про застосування запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
04 квітня 2026 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю : секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка клопотання заступника начальника СВ Каховського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12026231090000610 від 03.04.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Приморське Василівського району Запорізької області, українець, не одружений, маючий повну загальну середню освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за контрактом, перебуваючий на посаді водія-телефоніста відділення зв'язку ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України,-
Слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням в якому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, з урахуванням характеру вчиненого злочину без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопрушень передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового рослідування матеріалами.
Вказуючи на необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, частини першої статті 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні слідчий підтримала клопотання, навівши зазначені у ньому обставини.
В судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання слідчого, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного тримання під вартою та не обрання щодо нього іншого більш м'якого запобіжного заходу.
В судовому засіданні підозрюваний заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як надто суворого, вказуючи про можливість застосування до нього особистої поруки.
В судовому засіданні захисник наполягав на відмові у задоволені клопотання слідчого та просив застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки вказавши, що командиром військової частини подано таке клопотання відносно підозрюваного.
Слідчий суддя заслухавши слідчого, думку прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст.162 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026231090000610 від 03.04.2026 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді водія-телефоніста відділення зв'язку ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», 02.04.2026 близько 16 год. 30 хв. (більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено), знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою разом з військовослужбовцем вказаної військової частини сержантом ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на фоні раптово виниклого злочинного наміру на вчинення грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, у зв'язку із зауваженням раніше не знайомого мешканця с-ща Велика Олександрівка Херсонської області громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо запуску БПЛА на вулиці, де знаходяться малі діти і нецензурної лайки останніх, прагнучі показати своє явне нехтування до існуючих у суспільстві правил поведінки та норм моралі, проявляючи особливу зухвалість, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, взяв до рук ввірений для службового користування 5,45 мм автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1981 року виготовлення, сів за кермо автомобіля «Land Rover Free Lander», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та разом матросом ОСОБА_6 почали наздоганяти ОСОБА_9 .
Прибувши місцем мешкання ОСОБА_9 ( АДРЕСА_2 ,), 02.04.2026 близько 17 год. 00 хв. матрос ОСОБА_6 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прагнучі показати своє явне нехтування до існуючих у суспільстві правил поведінки та норм моралі, проявляючи особливу зухвалість, будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, переслідуючи прямий умисел направлений на порушення недоторканності житла, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно, без відповідного дозволу та без передбачених на те законом підстав, шляхом перелазу через огорожу, проникли на територію подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, відчинивши вхідні двері, проникли до житлового будинку, яке перебуває у користуванні та фактичному володінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушили гарантоване ст. 30 Конституції України право на недоторканність житла. Перебуваючи у вказаному будинку, в якому проживає ОСОБА_9 , з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб та протиставити себе оточуючим, висловлюючись нецензурною лайкою, діючи умисно, із особливою зухвалістю, сержант ОСОБА_8 поваливши ОСОБА_9 на підлогу, почав наносити удари руками та ногами останньому, а матрос ОСОБА_6 , в свою чергу, побачивши захисні дії потерпілого ОСОБА_9 , маючи при собі 5,45 мм автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1981 року випуску, який ввірений для службового користування ОСОБА_8 , здійснив не менше 1 пострілу в стелю даного будинку, після чого потерпілий ОСОБА_9 вибіг на подвір'я.
Не зупинившись на вчиненому, переслідуючи свій злочинний умисел, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству та державі, висловлюючись нецензурною лайкою, перебуваючи на подвір'ї вищевказаного домоволодіння, сержант ОСОБА_8 , взявши до рук 5,45 мм автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1981 року випуску, здійснив не менше 1 пострілу в гору, після чого, потерпілий ОСОБА_9 почав втікати в бік вул. Лисогорська у вказаному населеному пункті.
Не припиняючи своїх хуліганських дій, сержант ОСОБА_8 та матрос ОСОБА_6 , діючи спільно та узгоджено, використовуючи автомобіль марки «Land Rover Free Lander», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , почали наздоганяти потерпілого ОСОБА_9 та зупинилися біля буд. № 5 по вул. Лисогорська вказаного населеного пункту, розуміючи, що вони знаходиться в населеному пункті, де проживають інші особи, ОСОБА_6 , взявши до рук автомат 5,45 мм автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1981 року випуску, з мотивів явної неповаги до суспільства, здійснив декілька пострілів вгору, чим порушив нормальний відпочинок та спокій громадян у вказаному населеному пункті.
У подальшому, продовжуючи злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, переслідуючи потерпілого ОСОБА_9 , на автомобілі «Land Rover Free Lander», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_8 , знаходячись на відкритій території яру, що за будинком №1 по вул. Лисогорська в с-ще Велика Олександрівка Херсонської області, з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю, діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, матрос ОСОБА_6 маючи при собі вищевказану вогнепальну зброю - 5,45 мм автомат АК-74, № НОМЕР_2 , 1981 року випуску, здійснив не менше 3 пострілів в бік ОСОБА_9 , який намагався заховатися в насадженнях, створивши реальну загрозу для життя та здоров'я ОСОБА_9 рикошетом від куль або прямим влучанням, чим порушив нормальний відпочинок та спокій громадян у вказаному населеному пункті.
За вищевикладених обставин, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб із застосуванням вогнепальної зброї.
Водночас, матрос ОСОБА_6 , 02.04.2026 близько 16 год. 30 хв., діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи прямий умисел направлений на порушення недоторканності житла, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно, без відповідного дозволу та без передбачених на те законом підстав, шляхом перелазу через огорожу, проникли на територію подвір'я домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , після чого, відчинивши вхідні двері, проникли до житлового будинку, яке перебуває у користуванні та фактичному володінні ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушили гарантоване ст. 30 Конституції України право на недоторканність житла.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до житла.
03.04.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 162КК України.
Обґрунтованість підозри у вчинені кримінальних правопорушень підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:
1) протоколом прийняття заяви про вчинений злочин від 02.04.2026;
2) протоколом огляду місця події від 02.04.2026, в ході якого було зафіксоване місце вчинення злочину, що по АДРЕСА_2 ;
3) протоколом проведення обшуку від 03.04.2026 року, під час якого було вилучено автоматичну зброю та боєприпаси;
4) протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
5) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026 року, за участі потерпілого ОСОБА_9 , під час якого останній впізнав ОСОБА_8 ;
6) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026 року, за участі потерпілого ОСОБА_9 , під час якого останній впізнав ОСОБА_6 ;
7) протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.04.2026;
8) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026 року, за участі свідка ОСОБА_10 , під час якого остання впізнала ОСОБА_6 ;
9) протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 від 03.04.2026;
10) протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_12 від 03.04.2026;
11) протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_13 від 03.04.2026;
12) протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.04.2026 року, за участі неповнолітнього свідка ОСОБА_13 , під час якого останній впізнав ОСОБА_14 ;
13) повідомленням про підозру від 03.04.2026;
15) іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді та/або переховуватись від правоохоронних органів та суду, чим перешкоджати встановленню істини по справі.
Слідчий суддя вважає недоведеними ризики, визначені пунктами 3,4,5 частини першої статті 177 КПК України, які передбачають можливість з боку підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки суду не надано відповідних доказів, які це підтверджують та не наведено прокурором переконливих доводів щодо цього.
Слідчий суддя вважає, що запобігти встановленим ризикам, враховуючи їх характер вираженість та особу підозрюваного, можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у виді особистої поруки, передбаченої статтею 180 КПК України, оскільки нею передбачено ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрювану особу, які обумовлюють її постійне знаходження під контролем осіб, за місцем несення служби, які, в силу свого посадового становища та характеру військової служби, мають усі необхідні засоби для негайного реагування в разі невиконання покладених на підозрювану особу обов'язків та мають реальну можливість забезпечити явку останнього до прокурора, слідчого, слідчого судді, суду за першою вимогою.
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких підозрюваний не заперечував їх достовірність, можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; наявність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; наявність у нього постійного місця проживання; характеристику з місця служби підозрюваного, який характеризується позитивно; перебування його на службі в ЗСУ та володіння особливими навичками, які дозволяють йому виконувати особливі бойові завдання.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на те, що доведення прокурором не доведено обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання заступника начальника СВ Каховського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_7 по кримінальному провадженню №12026231090000610 від 03.04.2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - відмовити.
Звільнити ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 08 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ________________ ОСОБА_15