Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 369/4382/25
провадження № 2-а/650/21/26
Іменем України
07 квітня 2026 року суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Ковальчук О.В. вивчивши матеріали за адміністративним позовом представника позивача Твердохліб Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом в якому просить скасувати постанову інспектора Бучанського РУП ГУНГІ в Київський області старшого лейтенанта поліції Осіпенко Павла Олександровича, серії ГАВ № 186756 від 24.02.2025 про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП у вигляді адміністративного стягнення - штрафу 850 грн, а провадження закрити.
Відповідно до вимог частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні, зокрема, адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Статтею 25 КАС України регламентовано, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача. У разі невизначеності цим Кодексом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах КАС України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання або перебування, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (далі - Правила). Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 7 Правил).
В абзаці 1 пункту 9 Правил встановлено, що відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1. Аналогічні положення визначені і Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, який набрав чинності 14.03.2022.
Відповідно до частини другої статті 26 КАС України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Тлумачення статей 25, 26 КАС України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) це вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів. При цьому, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (стаття 26 КАС України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 27 цього Кодексу.
Отже, право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Спрямовуючи справу до Великоолександрівського районного суду Херсонської області суд обґрунтував вибір підсудності зазначивши місце проживання за адресою, що підсудна суду, разом з цим, суддею встановлено, що даний позов подано з порушенням правил підсудності, що суперечить вимогам ст. 25 КАС України. Відомостей щодо реєстрації позивача за адресою, що відносить до територіальної підсудності (юрисдикції) Великоолександрівського районного суду Херсонської області, матеріали справи не містять, навпаки відповідно відповіді № 1213624 від 19.03.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1 , що також не дає підстав звертатися до Великоолександрівського районного суду Херсонської області.
Згідно з п.2 ч.1 ст.29 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо, при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч.5 ст.29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Також, судом береться до уваги, що згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу. При цьому, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 318 КАС України). Отже, зважаючи на те, що позивач зареєстрований на території на яку поширюються повноваження Нововоронцовського районного суду Херсонської області, справа має бути передана за підсудністю до вказаного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі та подальшого розгляду.
На підставі викладеного та керуючись наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
постановив:
Передати справу за адміністративним позовом представника позивача Твердохліб Максима Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення на розгляд іншому суду, з підстав належності справи до територіальної підсудності Нововоронцовському районному суду Херсонської області.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до п'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Ковальчук