копія
07 квітня 2026 року Справа № 608/276/26
Номер провадження1-кп/608/284/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «ЕASYCON» клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 62024140140000358 від 12 грудня 2024 року про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Мочулка Теплицького району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, особи з інвалідністю ІІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08.10.2024 стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше несудимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України та закриття кримінального провадження,
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 243 від 30 серпня 2024 року, старшого солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, та їх вірності військовій присязі.
Натомість, старший солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
08 жовтня 2024 року у старшого солдата ОСОБА_5 виник умисел на самовільне залишення місця несення служби з метою ухилення від військової служби.
08 жовтня 2024 року близько 08 год. 00 хв. старший солдат ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, без поважних причин, з метою ухилення від військової служби, самовільно залишив територію розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У період з 08 години 00 хвилин 08 жовтня 2024 року по 09 годину 00 хвилин 29 листопада 2024 року, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший солдат ОСОБА_5 , перебував поза межами розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.11.2024 № 334, старший солдат ОСОБА_5 прибув після самовільного залишення територіального центру та зарахований на всі види забезпечення.
Захисник адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та закриття кримінального провадження щодо нього, посилаючись на норми Конституції України, ст. 5, ч. 5 ст. 401 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , захисник адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримують, просять задовільнити, з наведених у ньому підстав та звільнити обвинуваченого з-під варти.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечує щодо задоволення клопотання захисника, вважає його підставним з огляду на норми Кримінального кодексу України та практику Верховного Суду.
Розглянувши клопотання, вислухавши учасників судового розгляду, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі й повинні відповідати їй.
Суд здійснює розгляд справи з дотриманням принципу справедливості, забезпечуючи об'єктивність, неупередженість та рівність сторін, а також захист прав і законних інтересів учасників провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального процесу, серед яких - верховенство права.
07 вересня 2024 року набув чинності Закон України від 20 серпня 2024 року № 3902-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Вказаним Законом, крім іншого, ст. 401 КК України доповнено ч. 5 такого змісту: особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Також, цим Законом внесено зміни до КПК, зокрема: абз. 2 ч. 2 ст. 286 та абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК, відповідно до яких у разі наявності підстав для звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим, а в разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
З наведеного вбачається, що ч. 5 ст. 401 КК України передбачає як матеріальні умови звільнення особи від кримінальної відповідальності, так і процедурний порядок реалізації такого звільнення. Зокрема, питання щодо застосування цієї норми перебуває у взаємозв'язку з абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, який регламентує порядок закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Отже, умови та процедура, визначені зазначеними нормами, у сукупності утворюють механізм звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності.
Однією з умов застосування ч. 5 ст. 401 КК України, є добровільне звернення особи з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби.
Отже, із зазначеної умови вбачається, що законодавець пов'язує можливість звільнення від кримінальної відповідальності з наявністю добровільного волевиявлення особи на продовження військової служби, що свідчить про її готовність виконувати військовий обов'язок і виправити наслідки попередньої протиправної поведінки.
У цій справі відповідне письмове клопотання ОСОБА_5 про звернення до слідчого, прокурора або суду з наміром повернутися до військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби відсутнє.
Разом з тим, суд виходить з встановлених судом обставин цієї справи, відповідно до яких ОСОБА_5 після самовільного залишення військової служби добровільно повернувся до місця проходження військової служби, був зарахований наказом начальника на всі види забезпечення та продовжував проходити військову службу до настання обставин, які унеможливили її подальше проходження.
Враховуючи наведене, суд вважає, що дії ОСОБА_5 свідчать про реалізацію ним наміру добровільно повернутися на військову службу шляхом продовження її проходження, що за правовою природою відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога про добровільність звернення особи з клопотанням у цій справі вважається виконаною, оскільки волевиявлення ОСОБА_5 було реалізоване через його фактичне добровільне повернення до служби та подальше її проходження.
Також, ще однією умовою для застосування ч. 5 ст. 401 КК України є наявність письмової згоди командира військової частини на продовження проходження такою особою військової служби.
Стосовно цієї умови, суд зазначає, що ні вказана стаття, ні статті 286 та 287 КПК України не містять вимог щодо конкретної форми письмової згоди командира на продовження проходження особою військової служби (лист, наказ чи розпорядження).
Отже, з врахуванням того, що ОСОБА_5 після добровільного повернення до місця служби наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.11.2024 № 334 був зарахований на всі види забезпечення, суд вважає, що цей наказ є належним письмовим підтвердженням згоди командира на проходження військової служби.
Отже, зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що встановлені судом умови - добровільне повернення ОСОБА_5 до місця служби і продовження проходження ним військової служби та наявність письмової згоди начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді наказу № 334, з врахуванням того, що ОСОБА_5 вперше під час воєнного стану притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - дають підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України.
Стосовно процедурного порядку для реалізації звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України, який регламентує порядок закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, то суд зазначає наступне.
Після зарахування за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 проходив військову службу в період з 29 листопада 2024 року по 03 лютого 2025 року.
Однак, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 34 від 03 лютого 2025 року, старшого солдата ОСОБА_5 , звільненого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 4-РС від 30.01.2025, в запас за пп. «б» (за станом здоров'я - за наявності інвалідності), звільнено в запас. Водночас ОСОБА_5 встановлено третю групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов'язане з проходженням військової служби.
За цих обставин подальше проходження військової служби ОСОБА_5 є неможливим, а положення КПК в цій справі не є перешкодою до реалізації судом приписів ч. 5 ст. 401 КПК щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Також, суд враховує, що закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені ч.5 ст. 401 КК України, за своїм змістом не є підставами, які реабілітують особу, що роз'яснено обвинуваченому, і останній погодився на закриття кримінального провадження з цих підстав.
Таким чином, враховуючи наявність у цьому кримінальному провадженні визначених у КК України умов та підстав звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, клопотання захисника ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підлягає до задоволення.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено. Речові докази та процесуальні витрати в провадженні відсутні.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання захисника задоволити.
Кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 62024140140000358 від 12 грудня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, закрити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мала Мочулка Теплицького району Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Звільнити ОСОБА_5 негайно з-під варти в залі суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Ухвала набрала законної сили "___" ________________ 2026 року
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/276/26
Суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано "___ "______________р.
Секретар: