08.04.2026 Справа №607/7173/26 Провадження №2/607/4422/2026
місто Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., ознайомившись із позовною заявою Першого заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплапа Ярослава Петровича в інтересах Держави в особі Національної служби здоров'я України, Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
Перший заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Ярослав Петрович в інтересах Держави в особі Національної служби здоров'я України, Тернопільської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя зазначає, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не повністю відповідає вимогам ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перший заступник керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплап Ярослав Петрович повідомляє, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 6 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої зазначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується ст. 1206 ЦК України, на норми якої посилається також і прокурор у позовній заяві.
Зміст та суб'єктний склад зобов'язання, що регулюються ст. 1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов'язання не є договірним, але не є зобов'язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки, зокрема, понесені закладом охорони здоров'я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов'язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди, у тому числі такі, що стосуються підстав виникнення зобов'язання, змісту шкоди, солідарного обов'язку боржників тощо.
Позивачу юридичній особі не завдано збитків внаслідок вчинення кримінального правопорушення, оскільки потерпілою в даному випадку є ОСОБА_2 , а не позивач, який витратив кошти на його лікування. При цьому позивач не відноситься до жодної категорії осіб, що згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях.
Відтак, оскільки відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому позивач при пред'явленні даного позову не звільнений від сплати судового збору в силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
У позовній заяві заявлено одну вимогу майнового характеру.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3 328 гривень.
Таким чином, представнику позивача слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме сплатити судовий збір в розмірі 3 328,00 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, надати оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору.
На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву Першого заступника керівника Тернопільської окружної прокуратури Цаплапа Ярослава Петровича в інтересах Держави в особі Національної служби здоров'я України, Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.
Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя Тернопільського міськрайонного суду
Тернопільської області О. Герчаківська