07.04.2026 Справа №607/7409/26 Провадження №1-кс/607/2630/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тернополі, клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні№12026210000000157 від 01.04.2026 року,стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кременець, Кременецького району, Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, фізичної особи підприємця, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. ст. 286 КК України,
Заступник начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,в межах кримінального провадження №12026210000000157 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримала та просила задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив врахувати характеризуючи дані на підозрюваного, а саме те, що на утриманні має батька похилого віку та трьох малолітніх дітей, позитивну характеристику, здійснює волонтерську діяльність, працевлаштований. У зв'язку із чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав та підтримав позицією свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Групою слідчих слідчого управління Головного управління Національної поліції в Тернопільській здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026210000000157 від 01.04.2026, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що 31.03.2026 близько 17 год. 30 хв., водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автомобілем «MAN 18.224», р.н. НОМЕР_1 та рухаючись автодорогою Т-03-02 сполученням «Піша-Кременець», в межах с. Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області у напрямку від центру даного населеного пункту до м. Кременець, не був достатньо уважний, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» (№ 3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі - ЗУ «Про дорожній рух»), пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року зі змінами та доповненнями (далі - ПДР), які зобов'язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, не завдавати матеріальних збитків.
Рухаючись у вказаному напрямку, водій ОСОБА_4 на дорозі із одностороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, порушуючи вимоги п.п. 2.3 (а), 13.1, 22.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, перед виїздом не перевірив і не забезпечив правильність розміщення та кріплення елементів (частин) транспортного засобу, а під час руху не контролював надійність їх кріплення, щоб запобігти створенню перешкод для руху, відволікся від керування автомобілем «MAN 18.224» та відповідно не обрав безпечної дистанції між іншими учасниками дорожнього руху, зокрема велосипедистом ОСОБА_7 , якого мав об'єктивну можливість завчасно виявити, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
При наближенні до перехрестя автодоріг М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече» та Т-03-02 сполученням «Піша-Кременець», водій ОСОБА_4 не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив наїзд передньою частиною відкритого правого борта причепа автомобіля «MAN 18.224» на велосипедиста ОСОБА_7 , який рухався правим краєм проїзної частини дороги у попутному із автомобілем напрямку.
Унаслідок наїзду велосипедист ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження від яких помер у лікувальному закладі, а водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 2.10 (а, б, в, г, д, е) ПДР, не увімкнув аварійну сигналізацію і не встановив знак аварійної зупинки відповідно до вимог п. 9.10 цих Правил, не вжив можливих заходів щодо надання першої медичної допомоги потерпілому, не викликав карету швидкої медичної допомоги, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції та не чекав прибуття поліцейських, хоча мав можливість вчинити такі дії, а покинув місце пригоди на автомобілі MAN 18.224, р.н. НОМЕР_1 після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди внаслідок якої загинув пішохід.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 2.3 (а), 13.1, 22.2 та 12.3 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням смерті потерпілому ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 03.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час допиту підозрюваний ОСОБА_4 вину у вчиненому визнав повністю.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, на даній стадії свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, зокрема доводиться: протоколом огляду місця ДТП від 31.03.2026 з додатками, яким зафіксовано кінцеве розташування велосипеда, розташування осипу частин та деталей, які вказують про розташування місця наїзду на велосипедиста, яке на смузі руху до м. Кременець, тобто смузі руху автомобіля та велосипедиста; протоколом огляду місця пригоди від 01.04.2026 з додатками, яким зафіксовано місце знаходження автомобіля «MAN 18.224», р.н. НОМЕР_1 , та його зовнішній вигляд; лікарським свідоцтвом про смерть № 274 від 02.04.2026 згідно із яким причиною смерті ОСОБА_8 є поєднана травма голови, шиї, грудей та між смертю останнього та ДТП існує прямий причинно-наслідковий зв'язок; протоколом огляду відеозапису на якому відображено, що наїзд на велосипедиста відбувся автомобілем MAN 18.224, забарвлення частин якого відповідає забарвленню вилученого автомобіля, а також те, що на момент руху у автомобілі MAN 18.224 відкритий правий передній борт; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого автомобілем «MAN 18.224», р.н. НОМЕР_1 безпосередньо перед ДТП керував ОСОБА_4 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого, у автомобілі «MAN 18.224», р.н. НОМЕР_1 в момент руху його по вулиці Дубенська в м. Кременець, був відкритий правий передній борт.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення при обґрунтовані поданого щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Як зазначено у клопотанні слідчого, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконного впливу на свідків, спеціалістів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК), за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Існування вказаного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення умисно покинув місце пригоди та вжив заходів для уникнення відповідальності, зокрема переховувався від органу досудового розслідування, будучи обізнаним про факт події та її наслідки. Така поведінка свідчить про його намагання уникнути відповідальності одразу після вчинення злочину. Крім того, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років без альтернативної міри покарання. З урахуванням викладеного, а також усвідомлення ним тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та можливого покарання, існують обґрунтовані підстави вважати, що він може й надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Також, підозрюваний ОСОБА_4 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 , який виданий 18.10.2018 та дійсний до 18.10.2028.
Ризиком незаконного впливу ОСОБА_4 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є те, що підозрюваний може впливати на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні, чинити на них відповідний тиск, шляхом погрози та вмовляння, він може схиляти їх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що стороною обвинувачення не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином. У матеріалах клопотання відсутні будь-які фактичні дані, які б свідчили про намагання підозрюваного створювати перешкоди досудовому розслідуванню чи судовому розгляду, у зв'язку з чим відповідні доводи слідчого суд визнає необґрунтованими.
Слідчий звертаючись із клопотанням та прокурор у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м'які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини згідно з п. 3 ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжно заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: особу, міцність його соціальних зв'язків, постійне місце проживання, працевлаштований, на утриманні має батька похилого віку та трьох малолітніх дітей, позитивну характеристику, здійснює волонтерську діяльність, раніше не судимий, а також тяжкість кримінальних правопорушень, яке, згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк до 3 років або без такого, вагомість доказів винуватості, процесуальну поведінку підозрюваного, та, з урахуванням вищенаведених встановлених ризиків, доходить переконання, що до підозрюваного можливо застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, та ризики згідно зі ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України щодо підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід - у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При цьому зазначені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж у вигляді застави, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, слід відмовити, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, що визначені ч. 5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/7409/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.04.2026.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- з'являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання в УДМС в Тернопільській області свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 03 червня 2026 року.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1