Справа № 594/1665/25
Провадження №2/603/102/2026
(заочне)
07 квітня 2026 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гудкової Ю. Г.,
секретар судового засідання Сандалюк О. В.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року у розмірі 80 375,77 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 05.01.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (далі - ТОВ «Лінеура Україна») і ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір № 5227590, право вимоги за яким надалі перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 року. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 16 500,00 грн на строк 360 днів із встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 0,95 % у день. Також сторони погодили сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1650,00 грн та штраф у розмірі 75% від суми невиконаного (неналежно виконаного) грошового зобов'язання на другий день кожного факту такого невиконання (неналежного виконання). Внаслідок порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору, неповернення суми кредиту, несплати процентів у встановлені договором строки, комісії та штрафу заборгованість відповідача за договором становить 80 375,77 грн. З огляду на наведені обставини позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначений розмір заборгованості, а також судові витрати, що складаються з 2422,40 грн сплаченого судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 10.02.2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано в Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») інформацію про належність ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 та зарахування 05.01.2025 року на цю картку коштів у сумі 16 500,00 грн.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 07.04.2026 року постановлено провести заочний розгляд у цій справі та ухвалити заочне рішення.
Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у судове засідання не з'явився, разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився у судове засідання, не повідомивши про причини своєї відсутності, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку розгляду справи по суті відзиву на позовну заяву не подав.
Суд установив такі обставини.
05.01.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» (Товариство) і ОСОБА_1 (клієнт) в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5227590.
Як видно зі змісту п. 1.1 договору укладення вказаного договору здійснено сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7».
За цим договором Товариство зобов'язалося надати клієнту грошові кошти у гривні (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п. 1.2 договору).
Згідно з абз. 2 п. 1.2 договору сума кредиту (загальний розмір) - 16 500,00 грн.
Відповідно до п. 1.3 договору строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісії, процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (по тексту - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Сторони погодили комісію за надання кредиту, яка становить 1650,00 грн (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.4.1 договору за користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, яка становить 0,95 % у день та застосовується у межах всього строку кредиту, вказаного у п. 1.3 цього договору.
У п. п. 2.1, 2.2 договору сторони погодили, що Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту - 05.01.2025 року або 06.01.2025 року.
У п. 4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата комісії (якщо передбачена договором), процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного п. 4.3 договору.
Згідно з п. 4.2 договору клієнт має право повністю або частково достроково повернути кредит. У разі, якщо часткове дострокове повернення (виплата) кредиту відбулось не в дату платежу, Графік платежів коригується шляхом зміни всіх наступних дат платежів, які починають обраховуватися з дати дострокового часткового повернення (виплати) кредиту з урахування встановленої договором періодичності сплати процентів та незмінності кінцевої дати повернення (виплати) кредиту.
Як видно зі змісту п. 6.3 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов'язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов'язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання.
Відповідно до п. 5.1.3 договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов'язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України "Про споживче кредитування", що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
До вищевказаного договору долучено копії паспорта споживчого кредиту від 05.01.2025 року та копії Графіка платежів від 05.01.2025 року (додаток № 1 до договору № 5227590), а також інформаційного повідомлення ОСОБА_1 від 05.01.2025 року (додаток № 2 до договору № 5227590).
На підтвердження виконання ТОВ «Лінеура Україна» умов кредитного договору та надання ОСОБА_1 кредиту у розмірі 16 500,00 грн до позовної заяви долучено копію інформаційного листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» (далі - ТОВ «Пейтек») № 20250801-939 від 01.08.2025.
Згідно із вказаним листом на виконання укладеного з ТОВ «Лінеура Україна» договору на переказ коштів № 03012024-1 від 03.01.2024, 05.01.2025 року ТОВ «Пейтек» перерахувало від ТОВ «Лінеура Україна» кошти на платіжну картку клієнта в сумі 16 500,00 грн, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168752096410876.
Згідно з відповіддю АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-260213/50180-БТ від 17.02.2026 року на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 05.01.2025 року здійснено зарахування коштів на суму 16 500,00 грн (призначення P2P_LI_CR, KYIV).
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Лінеура Україна», станом на 31.07.2025 року у ОСОБА_1 була заборгованість за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року на загальну суму 57 803,77 грн, з яких 16 500,00 грн - тіло кредиту, 31 403,77 грн - проценти за користування, 8250,00 - штрафні санкції, 1650,00 - комісія за надання кредиту.
Зі змісту цього розрахунку також видно, що ОСОБА_1 частково погашав заборгованість за кредитом, сплативши 1200,00 грн, які віднесено у рахунок погашення заборгованості за процентами.
31.07.2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (фактор) і ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) уклали договір факторингу № 31/07/2025, відповідно до якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт - відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 1.2 вищевказаного договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору, на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Відповідно до п. 1.3 договору клієнт зобов'язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію, передбачену чинним законодавством про фактора, шляхом повідомленняв особистому кабінеті боржника, та/або відправлення текстового повідомлення (sms - повідомлення) на зазначену в анкеті боржника електронну адресу та/або телефонний номер.
Згідно з п. 3.3 договору факторингу ціна продажу за договором становить 2 851 827,59 грн.
Як видно зі змісту листа від 01.08.2025 року, долученого до позовної заяви, на виконання п. 1.3 зазначеного вище договору ТОВ «Лінеура Україна» 01.08.2025 року надіслало інформаційне повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором № 5227590 на номер телефону НОМЕР_3 .
На підтвердження відступлення на користь позивача права вимоги за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року до позовної заяви долучено копію витягу з реєстру боржників, копію акта приймання-передачі письмового та електронного реєстру боржників від 31.07.2025 року, а також копію платіжної інструкції № 3704 від 04.08.2025 року про здійснення позивачем оплати за договором факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 року.
Зі змісту вищевказаного витягу з реєстру боржників видно, що ТОВ «Лінеура Україна» відступило позивачу ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5227590 на загальну суму 57 803,77 грн, з яких 16 500,00 грн - сума основного боргу, 31 403,77 грн - сума заборгованості за відсотками, 1650,00 - сума заборгованості по комісії, 8250,00 грн - сума заборгованості за пенею/штрафами.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», за договором № 5227590 від 05.01.2025 року в період з 01.08.2025 року до 22.12.2025 року позивач продовжив нараховувати відсотки. Заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за вказаний період склала 22 572,00 грн.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід задовольнити частково з огляду на таке.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі, що передбачено абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з правилами абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до приписів ч. 5 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Установлено, що 05.01.2025 року ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором уклали договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5227590, право вимоги за яким надалі перейшло до позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору факторингу № 31/07/2025 від 31.07.2025 року. За умовами вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 16 500,00 грн на строк 360 днів із встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 0,95 % у день, комісії за надання кредиту у розмірі 1650,00 грн та штрафу у розмірі 75% від суми невиконаного (неналежно виконаного) грошового зобов'язання на другий день кожного факту такого невиконання (неналежного виконання).
Отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 частково погашав заборгованість за кредитом, проте належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.
Визначаючись із розміром заборгованості відповідача за вищевказаним кредитним договором, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово було продовжено і який триває дотепер.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Так, Законом України від 15.03.2022 року N 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 18, за змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналізуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також ст. ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Верховний Суд у постанові від 18.10.2023 року (справа № 706/68/23) дійшов висновку, що дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.
Отже, тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов'язання. Такі наслідки полягають у тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На час виникнення спірних правовідносин, як і на час розгляду цієї справи, положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.
З урахуванням наведеного, зважаючи на закріплений ч. 2 ст. 4 ЦК України пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів, вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 8250,00 грн є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року у розмірі 72 125,77 грн, з яких 16 500,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 53 975,77 грн - заборгованість за процентами, 1650,00 грн - комісія за надання кредиту.
Щодо судових витрат позивача суд зазначає таке.
10.12.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (клієнт) та адвокат Столітній М. М. (адвокат) уклали договір про надання правової (правничої) допомоги № 10/12-2024.
Відповідно до п. 1.1 цього договору клієнт клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).
Розділом 4 вказаного договору передбачено, серед іншого, порядок оплати послуг адвоката, обставини, які враховуються при визначені розміру гонорару. Згідно з п. 4.8 договору клієнт здійснює оплату гонорару адвоката згідно з узгодженим та підписаним актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) протягом 30 календарних днів з моменту набуття рішенням суду по справі законної сили.
24.11.2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до адвоката Столітнього М. М. із заявкою № 14410 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 року стосовно надання адвокатом послуг професійної правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року, укладеним між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 .
Згідно з актом прийомуприйому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року у даній справі адвокат Столітній М. М. надав ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» юридичні послуги загальною вартістю 10 000 грн, а саме:
- зустріч адвоката та клієнта, надання адвокатом усної первинної консультації та роз'яснень з правових питань у межах цивільного судочинства (0,5 год, 440 грн);
- дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи (1 год, 840 грн);
- аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у межах цивільного судочинства (0,5 год, 440 грн);
- підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом (1 год, 840 грн);
- письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів (1 год, 840 грн);
- проведення адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Складення, оформлення та направлення адвокатських запитів (1 год, 840 грн);
- складення позовної заяви про стягнення заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року (2 год, 1640 грн);
- складення та оформлення інших документів (крім процесуальних) - додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу) (1 год, 840 грн);
- складання та оформлення процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів тощо) (2 год, 1640 грн);
- представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року, у тому числі участь у судових засіданнях (2 год, 1640 грн).
До позовної заяви також долучено рахунок на оплату наданих адвокатом Столітнім М. М. послуг №14410-22/12-2025 від 22 грудня 2025 р.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з вимогами п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, серед іншого, враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
У постанові від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Окрім того, у постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Підсумовуючи вищевикладене, керуючись принципами реальності, розумності, співмірності судових витрат, зважаючи на незначну складність цієї справи і наданих адвокатом послуг, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Отже, визначений судом розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 4038,11 грн (4500,00 грн * 72 125,77,00 грн / 80 375,77 грн).
У силу вимог ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» також слід стягнути 2173,76 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2422,40 грн * 72 125,77 грн / 80 375,77 грн).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 205, 207, 512, 514, 526, 530, 610-612, 625-628, 638, 639,1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 5227590 від 05.01.2025 року у розмірі 72 125 (сімдесят дві тисячі сто двадцять п'ять) грн 77 (сімдесят сім) коп.
У задоволені решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати у справі, а саме 2173 ( дві тисячі сто сімдесят три) грн 76 (сімдесят шість) коп. сплаченого судового збору та 4038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн 11 (одинадцять) коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Копію заочного рішення направити відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", місцезнаходження: вул. Набережно-Корчуватська, 27, прим. 2, м. Київ, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий суддя Ю. Г. Гудкова