"07" квітня 2026 р. Справа № 596/192/25
Провадження № 1-в/596/18/2026
Гусятинський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Гусятин клопотання начальника Державної установи «Центр пробації» філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, неодруженого, тимчасово не працює,
засудженого 03.04.2025 року вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області за ст. 126-1, ст.128 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання:
- за ст. 126-1КК України у виді 1 (одного) року 2 (два) місяці позбавлення волі;
- за ст.128 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 2 (два) місяці позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільненои ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Застосовано до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, у порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, на строк 3 місяці,
Начальник філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_4 та просить скасувати щодо ОСОБА_4 звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити останнього для відбування покарання, призначеного вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.04.2025 року.
Подання мотивує тим, що ОСОБА_4 засуджений вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03.04.2025 р. за ст. 126-1, ст.128 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання:
- за ст. 126-1КК України у виді 1 (одного) року 2 (два) місяці позбавлення волі;
- за ст.128 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 2 (два) місяці позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільненои ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Застосовано до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, у порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, на строк 3 місяці.
Вказує, що ОСОБА_4 ухиляється від відбування призначеного судом покарання, не виконує порядок та умови відбування покарання, а також обов'язків, покладених на нього судом, зокрема неодноразово не з'являється на реєстрацію та за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.Крім того, систематично вчиняв адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок.
Представник Державної установи «Центр пробації» філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, 07.04.2026 року від представника органу з питань пробації ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд подання у відсутності представника органу пробації.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання. Суду пояснив, що покладені на нього судом обовязки виконував, з'являвся на реєстрацію до органу пробації, хоча у зв'язку із відсутністю коштів на проїзд, оскільки ніде не працює, йому це важко вдавалося. Адміністративні правопорушення передбачені ст.183 КУпАП щодо неправдивого виклику поліції вчинив тричі протягом одного дня, перебуваючи в нетверезому стані, тому не розумів, для чого це робив. Його мати в той же день тенлефонувала в поліцію і просила їх не виїзджати. Про вчинене шкодує. Додатково пояснив, що він перебуває на обліку в психіатра і лікувався в Тернопільській психоневрологічній лікарні.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав, що дане клопотання не підлягає до задоволення, є необґрунтованим, оскільки засуджений не допустив грубих систематичних порушень, які б слугували підставою для скасування звільнення від відбування покарання.
Вислухавши пояснення засудженого та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання про скасування звільнення від відбування покарання не підлягає задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, 03 квітня 2025 року 03.04.2025 року ОСОБА_4 засуджено вироком Гусятинського районного суду Тернопільської області за ст. 126-1, ст.128 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання:за ст. 126-1КК України у виді 1 (одного) року 2 (два) місяці позбавлення волі; за ст.128 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (одного) року 2 (два) місяці позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільненои ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Застосовано до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді направлення для проходження програми для кривдників, у порядку п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, на строк 3 місяці. Вирок суду набрав законної сили 04 травня 2025 року.
Засуджений ОСОБА_4 10.05.2025 року був поставлений на облік в сектор пробації та його ознайомлено з умовами відбування покарання з випробуванням, про що відібрана підписка, анкета, пояснення, заведено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію.
Згідно із ст.5 КВК України одним із головних принципів кримінально-виконавчого законодавства, виконання і відбування покарань є диференціація та індивідуалізація виконання покарань, раціональне застосування примусових заходів і стимулювання правослухняної поведінки, поєднання покарання з виправним впливом.
Відповідно до чинних норм КВК України нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого, зокрема статтею 164 КВК України передбачений порядок здійснення нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. У разі якщо засуджений з незалежних від нього обставин не може виконати обов'язок (обов'язки), покладені на нього судом, уповноважений орган з питань пробації направляє до суду обгрунтоване подання про зміну таких обов'язків.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків, суд, визначений частиною другоюст. 539 КПК України, має право вирішувати, у тому числі питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч.1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
У відповідності до ст. 13 КВК України уповноважений орган з питань пробації у межах своїх повноважень, зокрема, забезпечує здійснення нагляду за засудженими, звільненими від відбування покарання з випробуванням.
Згідно з ч. 2 ст. 78 КК України, суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначенихст. 76 КК, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з вимогамист. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання. Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною третьою даної статті передбачено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
За приписами ч.4 ст. 166 КВК України письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Крім того, згідно з п.5.4 Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань (далі - Інструкція), затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №270/1560від 19.12.2003 року (з подальшими змінами) якщо засуджена особа ухиляється від виконання покладених на неї судом обов'язків чи притягувалась до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, то такій засудженій особі виноситься застереження у виді письмового попередження, про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання.
У відповідності до п.10 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» згідно ч.2 ст.78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України,або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень,що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Виходячи з положень вказаних вище норм Закону правовими передумовами для скасування іспитового строку є поведінка засудженого протягом іспитового строку.
Суд враховує, що ОСОБА_4 за час перебування на обліку в Чортківському РС №3 обов'язків, що встановлені судом не порушував, з'являвся до уповноваженого органу з питань пробації, місце реєстрації не змінював, надавав письмові пояснення.
Як встановлено, клопотання обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
В матеріалах справи містяться постанови відносно ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності: за ст.183 КУпАП (постанова ЕГА№1782500 по справі про адміністративне правопорушення від 30.05.2025 року); за ст.183 КУпАП (постанова ЕГА№1784009 по справі про адміністративне правопорушення від 01.06.2025 року); за ст.183 КУпАП (постанова ЕГА№1928376 по справі про адміністративне правопорушення від 30.11.2025 року); за ст.183 КУпАП (постанова ЕГА№1938096 по справі про адміністративне правопорушення від 15.12.2025 року); за ст.183 КУпАП (постанова ЕГА№1938101 по справі про адміністративне правопорушення від 15.12.2025 року); за ст.183 КУпАП (постанова ЕГА№1938121 по справі про адміністративне правопорушення від 15.12.2025 року).
Проте, на думку суду, наявність цих постанов не свідчить про небажання ОСОБА_4 стати на шлях виправлення і представником органу з питань пробації необгрунтовано належними та допустимими доказами ці обставини.
Долучена до матеріалів справи характеристика з місця проживання є неналежною, не підтверджує обставини, на яких ґрунтуються вимоги клопотання, оскільки видана селищною радою 01 вересня 2025 року (6 місяців назад).
Крім того, судом враховується те, що на час розгляду подання про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання, згідно вироку Гусятинського районного суду Тернопільської області області від 03.04.2025 року іспитовий строк закінчився 02 квітня 2026 року.
Суду не надано документально підтверджених відомостей про те, чи можливо розглядати факти, викладені у клопотанні, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення, як того вимагає п. 10 Постанови ПВС України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року.
Крім цього, суд вважає, що безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є усвідомлені та умисні дії засудженого, вчинені ним саме з метою ухилитися від відбування покарання та від контролю за його поведінкою, що в даному випадку представником органом пробації не доведено.
Так, хоча судом і встановлено факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності більше трьох разів, що підпадає під ознаки систематичності, проте, на думку суду, у цій конкретній ситуації це не доводить факту вчинення ОСОБА_4 усвідомлених та умисних дій з метою ухилення від відбування покарання.
З врахуванням наведеного, клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.372,376,537,539 КПК України, ст. 75, 78 КПК України, ст.166 КВК України,
У задоволенні клопотання начальника філії Державної установи «Центр пробації» в Тернопільській області ОСОБА_5 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_4 , відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_8