Справа № 587/2300/24
08 квітня 2026 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023170040000626 від 27 грудня 2023 року по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Пшеничне Токмацького району, Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, військовослужбовця, особи з інвалідністю 3 групи, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правпопорушення за наступних обставин.
Військовослужбовця ЗСУ по мобілізації, командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 -молодшого сержанта ОСОБА_5 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 №245 призначено на посаду водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано на всі види забезпечення він вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 , правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Проходячи військову службу по мобілізації на посаді водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9,11, 16, 49,127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 12 грудня 2023 року, в умовах воєнного стану, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації підрозділу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , розташоване в АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 03 червня 2024 року.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину не визнав і пояснив, що був учасником в АТО з 2015 року, проходив службу по двох контрактах, а подальшому у 2022 році пішов добровільно по мобілізації. Проходив службу та 14 червні 2023 року отримав поранення, потім у нього в червні стався інфаркт мав ішемічну хворобу серця. Йому дали відпустку, де він перебував на лікуванні йому зробили операцію. Пройшов ВЛК та 20.06.2023 був висновок, яким він був визнаний обмежено придатним. Висновок ВЛК командування ігнорувало, він подав на його оскарження. Йому повторно направили на огляд ВЛК та 19.07.2023 був висновок, яким він знову визнаний обмежено придатним. Він звертався з рапортом для переведення у іншу частину після першого ВЛК, так як по висновку відносно встановлені обмеження у проходженні військової служби у військових частинах, але йому відмовили. Сказали шукати самостійно. Його дружина намагалась знайти йому інше місце служби відповідно до рекомендацій ВЛК, але їй зрештою відмовили. Йому було потрібне постійне лікування. 31.10.2023 він був знову обстежений ВЛК, але цим висновком знову визнаний обмежено придатним. 12.12.2023 його військова частина розташовувалась у с.Кровне Сумського району, Сумської області, вони вийшли з позиції на відпочинок і він сказав командиру взводу що йому потрібно на лікування. Дозволу не отримав. Він взяв таксі та поїхав на автовокзал а з відти до себе до дому у Запоріжжя. Весь час був вдома. Йому телефонував командир взводу і в той день коли він пішов і через 10 днів, та ще декілька разів. Він спочатку хотів повернутись. Проходив лікування. Потім йому по телефону командир повідомив, що він може не повертатись, так як він був у сзч більше 10 днів, то його закриють. Його ніхто не шукав. Командування знало, що він вдома. 03.06.2024 року він сам поїхав до поліції і повідомив, про те що самовільно залишив військову частину. Там він дізнався, що відносно нього порушено кримінальне провадження. Вважає, себе невинним так як його повинні були списати за станом здоров'я, але не списали. Рекомендації ВЛК йому командування не виконувало, дали відпустку лише раз після поранення не забезпечили перевод до частин забезпечення,ТЦК. Висновки на руки йому видавались, після цих висновків командування їх ігнорувало, військовий лікар ці висновки в частині фіксував. Зараз стан здоров'я його незадовільний. Проходив обстеження в червні 2024 року, йому встановили 17.07.2024 року 3 групу інвалідності. На запитання прокурора пояснив, що був обізнаний з порядком несення служби, порядком отримання відпусток направлень на лікування. Повідомляв командира роти коли 12.12.2023 залишав частину. Дозволу не отримав, але поїхав. Хотів повернутись до частини, але не повернувся, йому заважав стан здоров'я.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Із Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 27.12.2023 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.407 КК України, а саме: військовослужбовець військової служби водій стрілецького відділення 1 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 12.12.2023 самовільно залишив місце розташування підрозділу у АДРЕСА_2 , вказані дії вчинені в умовах воєнного стану (т.1 а.с.167).
З повідомлення командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 № 4676 вбачається, що було повідомлено Територіальне управління бюро розслідувань розташованого у м.Полтава Четвертий слідчий відділ про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 ( т.1 а.с.168-169)
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №828 від 12.12.2023 наказано провести службове розслідування з приводу самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 ( т.1 а.с.170)
З доповіді про факт самовільного залишення військової частини від 12.12.2023 вбачається, що 12.12.2023 о 20.20 від командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_7 надійшов рапорт про те, що під час проведення вечірньої перевірки в розташуванні підрозділу о 20.00 було виявлено відсутність двох військовослужбовців, серед яких водій 1 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 . Місцезнаходження його невідомо, на зв'язок не виходить, на дзвінки та повідомлення не відповідає( т.1 а.с.171)
Відповідно до рапорту командира 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 наданого командиру військової частини НОМЕР_1 від 12.12.2023 вбачається, що під час проведення вечірньої перевірки в розташуванні підрозділу о 20.00 було виявлено відсутність двох військовослужбовців, серед яких водій 1 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 . Місцезнаходження його невідомо, на зв'язок не виходить, на дзвінки та повідомлення не відповідає. Штатна зброя військовослужбовця ОСОБА_5 знаходиться в розташуванні підрозділу(т.1 а.с.172)
Відповідно до рапорту командира 2 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 наданого командиру військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 вбачається, що станом на 21.12.2023 за місцем дислокації 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 населений пункт Кровне молодший сержант ОСОБА_5 відсутній. На зв'язок не виходить, свою місце знаходження не вказує. Штатна зброя військовослужбовця ОСОБА_5 знаходиться в розташуванні підрозділу( т.1 а.с.173)
Відповідно до витягу із наказу від 25.02.2022 №21 згідно мобілізаційної директиви Головнокомандувача ЗСУ від 24.02.2022 молодшого сержанта ОСОБА_5 призначено та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на посаду командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти. (т.1 а.с.177).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2023 №245 молодшого сержанта ОСОБА_5 командира 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти призначено на посаду водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти. (т.1 а.с.178).
З довідки виданої військовою частиною НОМЕР_1 від 19.12.2023 №445 молодший сержант ОСОБА_5 перебуває на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 з 25.02.2022 по теперішній час(т.1 а.с.179)
З службової характеристики наданої командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що молодший сержант ОСОБА_5 займаній посаді не відповідає( т.1 а.с.180)
З медичної характеристики наданої начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 від 19.12.2023 №4672 вбачається, що ОСОБА_5 з 21.02.2023 по 28.02.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Міська лікарня №3» ЗМР з приводу Птеригія 2 ст лівого ока. Проводилосяхірургічне лікування. 14.06.2023 отримав бойове поранення з приводу якого знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «МЛЕ та ШМД2ЗМР з 15.06.2023 по 20.06.2023, з діагнозом ВОСП м'яких тканин правого передпліччя, поєднаний з крайовим переломом шолоподібного відростку правої променевої кістки без зміщення. З 26.06.2023 по 06.07.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР з приводу Гострого інфаркту міокарда( передньої стінки лівого шлуночка). З 07.07.2023 по 19.07.2023 знаходився на стаціонарному обстеженні на ВЛК у військовій частині НОМЕР_2 . 19.07.2023 оглянутий ВЛК-визнаний обмежено придатним. З рішенням ВЛК не погодився, подав позов на оскарження.З 12.08.2023 по 30.08.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП «ОМЦССЗ «ЗОР з приводу післяінфарктного кардіосклерозу. Гіпертонічної хвороби 3 ст. З 09.10.2023 по 23.10.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП СОР «СОКГВВ» з приводу післяінфарктного кардіосклерозу 31.10.2023 переглянутий на ВЛК у військовій частині НОМЕР_3 , визнаний обмежено придатним до військової служби( т.1 а.с.181)
З акту про службове розслідування по факту скоєння правопорушення ОСОБА_5 від 21.12.2023 вбачається, що заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_8 , було проведено службове розслідування. В діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.408 КК України. Причинами та умовами, що сприяли вчиненню правопорушення є особиста недисциплінованість та нестриманість, схильність до вирішення проблем конфліктним шляхом, відсутність усвідомлення свого військового обов'язку в умовах воєнного часу.( т.1 а.с.182-186)
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2023 ( з основної діяльності) №503 від 21.12.2023 наказано службове розслідування з приводу самовільного залишення військової частини ОСОБА_5 вважати завершеним та організувати складення повідомлення про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення та направлення його до органу досудового слідства.( т.1 а.с.187-188)
З постанови про доручення здійснення досудового розслідування від 07.03.2024 вбачається, шо заступником Генерального прокурора ОСОБА_9 було доручено здійснити досудове розслідування слідчим Василівського РУП ГУНП в Запорізькій області( т.1 а.с.189-191)
Із Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 27.12.2023 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.408 КК України, а саме: ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він проходячи військову службу по мобілізації на посаді водія 1 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 12.12.2023, в умовах воєнного стану, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, самовільно залишив місце несення служби, а саме місце дислокації підрозділу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , розташоване у АДРЕСА_2 , свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 03 червня 2024 (т.1 а.с.195-196).
Із Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 27.12.2023 року до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.407 КК України, а саме: військовослужбовець військової служби водій стрілецького відділення 1 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_5 12.12.2023 самовільно залишив місце розташування підрозділу у АДРЕСА_2 , вказані дії вчинені в умовах воєнного стану (т.1 а.с.197).
З довідки військово-лікарської комісії від 06.06.2024 №4452, вбачається, що проведено медичний огляд ВЛК при військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_5 та встановлено, що він придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах(установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах( т.1 а.с.209)
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №368 від 28.12.2023 увільнено від займаної посади і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 з 26.12.2023 у зв'язку з самовільним залишенням військової частини молодшого сержанта ОСОБА_5 (т.1 а.с.215)
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №371 від 31.12.2023, у зв'язку із самовільним залишенням військової частини молодшому сержанту ОСОБА_5 зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 та який утримується у списках військової частини НОМЕР_1 , призупинено військову службу та вважається таким, що не виконує(не несе) обов'язки військової служби. З 27 грудня 2023 року не враховується в чисельність ЗСУ.(т.1 а.с.216)
З довідки військово-лікарської комісії від 31.10.2023 №12041, вбачається, що проведено медичний огляд ВЛК при військовій частині НОМЕР_5 ОСОБА_5 та встановлено, що він обмежено придатний до служби. Непридатний до служби у ДШВ, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах(за винятком підрозділів забезпечення). Придатний до служби у частинах(підрозділах) забезпечення, ТЦК та СП, установах, організаціях, навчальних закладах. (т.1 а.с.226)
З виписки епікриз з історії хвороби№785 КНП Міська лікарня №3 ЗМР, вбачається, що ОСОБА_5 , знаходився на лікуванні у відділенні мікрохірургії ока з 21.02.2023 по 28.02.2023 з клінічним діагнозом: птеригій ІІ лівого ока, проведено оперативне видалення птеригія лівого ока(т.1 а.с.227 )
З довідки військово-лікарської комісії від 19.07.2023 №786, вбачається, що проведено медичний огляд ВЛК при військовій частині НОМЕР_2 ОСОБА_5 та встановлено, що він обмежено придатний до служби. Непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спецспорудах. Придатний до служби у частинах(підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах. ( т.1 а.с.228)
З виписного епікризу із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4162 від 19.07.2023 начальника госпіталю з медичної частини в/ч НОМЕР_2 , вбачається, що ОСОБА_5 , знаходився на лікуванні у стаціонарі терапевтичного відділення з 07.07.2023 по 19.07.2023 оглянутий на ГВЛК, обмежено придатний до військової служби(т.1 а.с.229)
З довідки про обставини травми(порання, контузії, каліцтва) від 15.06.2023 №1775 військової частини НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_5 15.06.2023 одержав ВОСП нижньої третини правого передпліччя. За обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини.( т.1 а.с.230)
З довідки КНП «міської лікарні №3» Запорізької міської ради від 28.02.2023 №283 вбачається, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні на стаціонарі з 21.02.2023 до 28.02.2023( т.1 а.с.231)
З консультаційного висновку спеціаліста КПН «Запорізький регіональний протипухлинний центр» від 28.05.2024 вбачається, що у ОСОБА_5 встановлений діагноз: Гінемономатія лівої передньої залоз( т.1 а.с.232)
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8294 від 20.06.2023 КНП «МЛЕ та ШМД», ЗМР, вбачається, що ОСОБА_5 , знаходився на лікуванні у стаціонарі ортопедо-травмологічного відділення з 15.06.2023 по 20.06.2023 стан після МВТ, вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин ділянки правого передпліччя сполучений з крайнім переломом шилоподібного виросту променевої кістки правого передпліччя без зміщення.(т.1 а.с.233)
З довідки КНП «Сумського обласного клінічного госпіталю ветеранів війни» від 10.2023 № 05-09\16\1810 вбачається, що ОСОБА_5 перебував на лікуванні в загально-терапевтичному відділенні з 09.10.2023 по 23.10.2023, діагноз: ІХС, Дифузний та післяінфарктний(т.1 а.с.234)
З довідки військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 від 20.06.2023 вбачається, що ОСОБА_5 діагноз: стан після операції(19.06.2023), травма легкого ступеня. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів(т.1 а.с.235)
З виписки із медичної карти амбулаторно(стаціонарного) хворого №3482 від 23.10.2023 КНП «СОР СОКГВВ, вбачається, що ОСОБА_5 , знаходився на лікуванні у стаціонарі з 09.10.2023 по 23.10.2023 стан після МВТ, вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин ділянки правого передпліччя сполучений з крайнім переломом шилоподібного виросту променевої кістки правого передпліччя без зміщення.(т.1 а.с.236)
З довідки КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради №989 від 30.08.2023 вбачається, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з 14.08.2023 по 30.08.2023, діагноз: ІХС, ПІКС(26.06.2023) КАГ(26.06.2023) СНО ст. гіпертонічна хвороба ІІІ ст., ДВДР та додана виписка(т.1 а.с.237, 238)
З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9371 від 06.07.2023 КНП «МЛЕ та ШМД» Запорізької обласної ради №989 від 30.08.2023 вбачається, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з 26.06.2023 по 06.07.2023(т.1 а.с.239)
З постанови про зміну правової кваліфікації від 11.06.2024 вбачається, що в даному кримінальному провадженні слідчим було змінено правову кваліфікацію з ч.5 ст. 407 на ч.4 ст. 408 КК України(т.1 а.с.240-241)
Крім того, стороною захисту на підтвердження своєї позиції було надано письмові докази, які були дослідженні в судовому засіданні.
Копія направлення від 14.02.2023 №102, відповідно до якого військовою частиною НОМЕР_1 ОСОБА_5 було направлено на обстеження/стаціонарне лікування з попереднім діагнозом: синдром сухого ока, глаукома(т.1 а.с.53)
Довідка Запорізької міської лікарні №3 від 28.02.2023 №283 про перебування ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні з 21.02.2023( т.1 а.с.54)
Виписний епікриз із історії хвороби №785 від 28.02.2023 знаходження на лікуванні та хірургічної операції (т.1 а.с.55)
Виписка з медичної карти стаціонарного хворого №8294 від КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, вбачається, що ОСОБА_5 з 05.06.2023 по 20.06.2023 проходив стаціонарно курс лікування(т.1 а.с.56)
Довідка про обставини поранення від 15.06.2023 №1775 відповідно до якої ОСОБА_5 15 червня 2023 одержав ВОСП нижньої третини правого передпліччя. МВТ за обставин безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях(т.1. а.с.58)
Довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 20.06.2023 №6413 діагноз ОСОБА_5 після операції(19.06.2023): ВХО ран м'яких тканин ділянки правого передпліччя з приводу вогнепального осколкового сліпого поранення ( т.1 а.с.59)
Виписка з медичної карти стаціонарного хворого №9371 від КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, з якої вбачається, що ОСОБА_5 з 26.06.2023 по 06.07.2023 проходив стаціонарно курс лікування(т.1 а.с.60)
Карта ультрозвукового дослідження серця від 26.06.2023, УЗД щитоподібної залози від 27.06.2023, УЗД органів черевної порожнини від 27.06.2023 проведених відносно ОСОБА_5 (т.1 а.с.62-63)
Виписний епікриз із медичної карти амбулаторного хворого №4162 відповідно до якого ОСОБА_5 знаходився на лікуванні у терапевтичному відділенні з 07.07.2023 по 19.07.2023 (т.1 а.с.64)
Протокол ехокардіографічного дослідження від 10.07.2023, дублексне сканування екстра краніальних відділів брахіоцефальних артерій від 11.07.2023 проведені відносно ОСОБА_5 ( т.1 а.с.65,66)
Довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 19.07.2023 №786 відповідно до якої проведено медичний огляд ОСОБА_5 та особу визнано обмежено придатною до військової служби ( т.1 а.с.67)
Довідка КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради від 30.08.2023 №989 відповідно до якої ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» з 14.08.2023 до 30.08.2023(т.1. а.с.68)
Виписка із медичної карти стаціонарного хворого КНП «Обласний медичний центр серцево-судинних захворювань» Запорізької обласної ради з якої вбачається, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні з 14.08.2023 до 30.08.2023 (т.1 а.с.69)
Виписка з медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого №93482 КНП «СОР СОКГВВ», з якої вбачається, що ОСОБА_5 з 09.10.2023 по 23.10.2023 проходив стаціонарно курс лікування(т.1 а.с.70)
Довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_5 від 31.10.2023 №12041 відповідно до якої проведено медичний огляд ОСОБА_5 та особу визнано обмежено придатною до військової служби ( т.1 а.с.72)
Виписка із КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради відповідно до якої ОСОБА_5 був обстежений 18.12.2023, діагноз остеохондроз хребта у дорослих, поперековий відділ Гостра вертеброгенна люмбоішалгія справа.Помірний міотонічний с-м.( т.1 а.с.73)
Протокол ультразвукового дослідження від 16.05.2024, рецепт на окуляри від 11.06.2024, карту дослідження серця проведеного ОСОБА_5 01.07.2024( т.1 а.с.74-77)
Довідка військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_2 від 06.06.2024 №4452 відповідно до якої проведено медичний огляд ОСОБА_5 та визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах(установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. ( т.1 а.с.78)
Консультативний висновок кардіолога КНП «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради відповідно до якої ОСОБА_5 був обстежений 01.07.2024( т.1 а.с.79)
Протоколи ультразвукового дослідження проведеного ОСОБА_5 18.07.2024, 17.07.2024( т.1 а.с.81-83)
Довідка до акту огляду МСЕК від 26.06.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 встановлена третя група інвалідності захворювання пов'язані з проходженням військової служби, безстроково(т.1 а.с.84)
Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_5 виданого 17.07.2024 встановлено вид пенсії за віком, 3 група інвалідність внаслідок війни( т.1 а.с.85).
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні суду пояснив, що ОСОБА_5 поїхав у тил з позиції і самовільно залишив військову частину, яка розташовувалась у Сумській області в районі Андріївки, коли це точно відбувалось пригадати не може, так як пройшло багато часу, приблизно кінець 2023 року-початок 2024 року. Він займав посаду старшого бойового медика у військовій частині НОМЕР_1 , з ОСОБА_5 проходили службу у одному підрозділі. Знав його давно з початку повномаштабного вторгнення, так як пішли тоді добровільно і обвинувачений і він. Про СЗЧ обвинуваченого йому стало відомо особисто, так як були на одному місці розташуванні. Його відсутність виявив старший по позицій та він в тому числі. Декілька військових в той день залишили місце розташування. Знав обвинуваченого, він виконував обов'язки, претензій до нього не було. По здоров'ю він лікувався. У той день коли залишив місце розташування військової частини з рапортами про поганий стан здоров'я не звертався. Обвинувачений поїхав у м.Запоріжжя з побратимом. Обвинувачений зв'язувався з ним, хотів повернутись, але потім передумав та не повернувся. У обвинуваченого була контузія, можливо осколкове поранення, тяжких поранень не було. Він лікувався, йому не відмовляли у лікуванні. Також він був у зоні АТО.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні суду пояснив, що виконував обов'язки помічника командира з юридичних питань у військовій частині НОМЕР_1 . На той час військова частина була на відновлені у АДРЕСА_2 , військовослужбовці підрозділу стояли у Сумському районі. З обвинуваченим вони бачились, але не були знайомі. Про самовільне залишення військової частини ОСОБА_5 йому стало відомо з рапорту його командира. Службе розслідування по обвинуваченому проводили інші особи, він не проводив. Він вів лише статистику, таку, як юридична служба і такі випадки на той час були рідкими. Він намагався з'ясувати причину СЗЧ, спілкувався з підрозділом, але такої причини не стало відомо.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні суду повідомила, що обвинувачений є її чоловіком та пішов з військової частини за станом здоров'я. Вона неодноразово купувала йому ліки та передавала до військової частини. 12 грудня 2023 року зателефонував чоловік та повідомив, що йде з військової частини, яка була тоді у Сумській області за станом здоров'я. У чоловіка було поранення, потім після нього стався інфаркт, а потім гіпертонічний криз. Він повідомляв командування про стан свого здоров'я, але його не відпускали, всім до цього було байдуже. Він повернувся на службу після поранення після проходження лікування у серпні 2023 року. Після повернення чоловіка до дому в грудні він звернувся відразу до П'ятої лікарні зі спиною, проходив лікування. Він зв'язувався з командуванням питав, що йому буде, якщо він повернеться. Не повернувся за станом здоров'я. Він добровільно пішов на службу ще в АТО в 2015 році. У 2020 році він був пенсіонером за віком, у нього третя група інвалідності. Здоров'я у нього погіршилось у 2023 році після поранення, потім стався інфаркт. Проходив лікування, ВЛК, там йому сказали, що все нормально, але він продовжував проходити курс лікування. Вона носила його документи до воєнкоматів щодо його переведення по місцю проживання у м.Запоріжжя, але його не переводили.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 є її колишнім сусідом по селу Приморське, де вони раніше мешкали. Вона мала з ним дружні відносини, постійно спілкувались між собою. Він з перших днів війни був мобілізований. Проходив службу десь до 2023-2024 року, точної дати вже точно сказати не може. Вже у 2024 році він був вдома, так як лікувався йому робили операцію на оці. Він їй говорив що після того як пройде реабілітацію та здоров'я буде дозволяти повернеться на службу. З його слів їй відомо, що в нього була онкологія, операція на оці, документів вона не бачила. Перебував на стаціонарному лікуванні не раз, після того як повернувся на реабілітацію. Один раз до неї приїздила у 2024 році поліція, яка шукала ОСОБА_5 , вона повідомила, що бачила його вдома, спілкувалась з ним. ОСОБА_14 не пояснював їй, чого він саме вдома, говорив, що погано себе почуває.
Крім того, судом під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 11 ст. 615 КПК України, досліджені покази свідка ОСОБА_15 , надані ним 07.02.2024 під час досудового розслідування та зафіксовані засобами відеофіксації. Так, відтворенням відеозапису допиту цього свідка встановлено, що він займав посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення у військовій частині НОМЕР_1 . Був знайомий з ОСОБА_5 в процесі формування роти військової частини НОМЕР_1 , який займав посаду водія 1 стрілецького відділення, та був молодшим сержантом. 12.12.2023 ОСОБА_5 самовільно залишив військову частину, був відсутнім на вечірній повірці, на зв'язок не виходив. Підрозділ на той час базувався в н.п. Кровне, Сумського району. За фактом відсутності був складений рапорт про відсутність військовослужбовця ОСОБА_5 . Йому не відомо де він, на телефонні дзвінки ОСОБА_5 не відповідає. Особисто йому телефонував.( т.2 а.с.32-36)
Відповідно актового запису про смерть №7730 від 09.05.2024 свідок ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.2 а.с.37)
А тому дані покази суд, керуючись ч.11 ст. 615 КПК України, бере до уваги, так як свідок ОСОБА_15 , був допитаний 07.02.2024 під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, з застосуванням відеозапису за допомогою технічного засобу: відеокамери PANASONIC FUII HD HC-V770, покази свідка логічні, послідовні, узгоджуються з іншими доказами по справі. Вказані покази отримані в порядку передбаченому ч.11 ст. 615 КПК України, що узгоджується із вимогами ч.4 ст. 95 КПК України.
Відповідно до ч.11 ст. 615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Згідно ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, характеру дій обвинуваченого ОСОБА_5 , та наслідків від його дій, - суд дійшов висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягали доказуванню, а також докази є допустимими, оскільки отримані у порядку, встановленому КПК України, є достовірними, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
Суд при розгляді кримінального провадження враховує висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 30.01.2024 у справі № 336/5209/22, відповідно до яких за своєю суттю та змістом кваліфікація кримінальних правопорушень завжди пов'язана з необхідністю обов'язкового встановлення доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб'єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу кримінального правопорушення.
Об'єктом злочину, передбаченого ст. 408 КК України, є порядок проходження військової служби.
З об'єктивної сторони дезертирство полягає у діях або бездіяльності, які мають дві відповідні форми: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби; 2) нез'явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу. У першій формі дезертирство є закінченим злочином з моменту, коли суб'єкт фактично залишив розташування військової частини (місця служби), а у другій - коли він не з'явився в частину (до місця служби) в установлений строк.
Фактичний термін відсутності військовослужбовця в місці служби при дезертирстві може не перевищувати навіть і однієї доби, але це має значення лише для призначення покарання.
Від злочину, передбаченого ст. 407 КК України, злочин, передбачений ст. 408 КК України, відрізняється в основному за своєю суб'єктивною стороною. Обов'язковою ознакою дезертирства є мета: військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби протягом не трьох діб, місяця, двох місяців тощо, тобто не тимчасово, а ухилитися від військової служби взагалі, назавжди. При цьому військовослужбовець може заявляти про свій намір ухилитися від військової служби взагалі або ухилятися від неї протягом невизначеного часу (наприклад, доки його не затримають).
Для наявності складу дезертирства немає значення, в який момент у особи виник намір ухилитися від служби - безпосередньо в момент самовільного залишення частини/не з'явлення на службу, або вже в період незаконного перебування за її межами. Коли військовослужбовець після самовільного залишення частини або не з'явлення на службу приймає рішення ухилитися від військової служби, його дії слід кваліфікувати як дезертирство, оскільки будь-яке за способом самовільне залишення частини чи нез'явлення на службу може виступати і способом дезертирства, а отже, поглинається останнім і не утворює множинності злочинів.
Кваліфікуючими ознаками дезертирства, у тому числі, є вчинення його в умовах воєнного стану.
Суд вважає, що за таких встановлених обставин, посилання обвинуваченого на поважність причин відсутності за період з 12.12.2023 по 03.06.2024 у місці розташування тимчасового пункту дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 не знайшли свого підтвердження. Так, обвинувачений посилався на те, що через свій стан здоров'я він залишив своє місце служби. При цьому, з досліджених медичних документів такий стан здоров'я у нього був постійно та хоча він і був визнаний обмежено придатним, але ж від служби в передбачений закон спосіб звільнений не був.
Згідно з наданими стороною захисту доказів, що після залишення місця несення служби 12.12.2023 ОСОБА_5 звертався за медичною допомогою та був обстежений 18.12.2023- діагноз остеохондроз хребта у дорослих, поперековий відділ Гостра вертеброгенна люмбоішалгія справа.Помірний міотонічний с-м.( т.1 а.с.73), проходив ультразвукове дослідження 16.05.2024, звертався до окуліста та отримав рецепт на окуляри 11.06.2024, здійснював дослідження серця 01.07.2024( т.1 а.с.74-77) та відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 26.06.2024, ОСОБА_5 було встановлено третю група інвалідності захворювання пов'язану з проходженням військової служби, безстроково не спростовують того, що ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби з метою ухилення від відйськової служби.
Натомість згідно з довідок військово-лікарських комісій як від 20.06.2023, 19.07.2023, 31.10.2024 так і від 06.06. 2024 №4452 відповідно до якої ОСОБА_5 та визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах(установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах. Вказане, у свою чергу, підтверджує те, що ОСОБА_5 розумів та усвідомлював, що є придатним до військової служби, зокрема у частинах забезпечення, однак без поважних причин не прибув за переведенням до місця несення служби.
Відповідно до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, придатність чи непридатність особи до військової служби визначається медичною (військово-лікарською) комісією. Так, даних, що свідчили би про непридатність особи до військової служби на час вчинення кримінального правопорушення у матеріалах справи немає.
Аналізуючи дії обвинуваченого ОСОБА_5 , який проходив військову службу за мобілізацією, у межах пред'явленого обвинувачення, колегія суддів вважає, що вони також суперечать положенням ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до яких він повинен був знати та виконувати вимоги нормативно-правових актів, що регламентують порядок проходження військової служби та порядок звільнення з військової служби.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині із списків особового складу.
Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 встановлено, що військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
Підстави звільнення з військової служби визначені ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а порядок звільнення визначений вказаним вище Положенням.
Так, відповідно до ст.233 цього Положення військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби та інші відомості.
Відповідно до ст.236 Положення накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Відтак, звільнення військовослужбовця з військової служби є конкретно визначеним унормованим процесом. Так, для звільнення військовослужбовця зі служби недостатньо наявності існування підстави, визначеної Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Військовослужбовець зобов'язаний виконувати обов'язки військової служби доки його не виключать зі списків особового складу військової частини.
З огляду на докази, здобуті у даному кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду, пояснення самого обвинуваченого, встановлено, що ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені діючим законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме дезертирство, яке по своїй суті є самовільне залишення місця служюи з метою ухилитися від військової служби.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, доведена в повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує ч.4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має на меті не тільки кару, а має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та попередження вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме, те що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 408 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу винного ОСОБА_5 , на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, одружений, пенсіонер за віком(т.1 а.с.85), має третю групу інвалідності, поганий стани здоров'я, приймав участь у захисті Вітчизни, має статус учасника бойових дій(т.1 а.с.87), має на утриманні неповнолітню доньку 2009 року народження( т.1 а.с.88), за місцем служби характеризується негативно, раніше не судимий.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, особи обвинуваченого, відсутні обставини, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання, обставин скоєння кримінального правопорушення та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо лише в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_5 в мінімальних межах санкцій ч. 4 ст. 408 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, відсутні правові підстави для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України) або ж звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України), адже Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13.12.2022 встановлено заборону для застосування положень ст.ст. 69, 75 КК України у разі засудження за кримінальні правопорушення, передбачені статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинені в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Тому підстав для застосування норм ст.ст. 69, 69-1, 75 КК України до обвинуваченого суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373,374 КПК України, суд
Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід обвинуваченому в даному кримінальному провадженні не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня фактичного затримання.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1