Справа № 587/1055/26
08 квітня 2026 року суддя Сумського районного суду Сумської області Гончаренко Л.М., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2
за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
Згідно із протоколом А4718 №15 про військове адміністративне правопорушення від 17.03.2026 - 17.03.2026 о 09-00 год військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_1 в умовах особливого періоду воєнного стану, покинув місце тимчасового розташування в районі населеного пункту АДРЕСА_2 та був безпідставно відсутній на службі та не виконував свої службові обов'язки з 12-00 год 16.03.2026 року по 09-00 год 17.03.206 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, не з'явився, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що вину визнає.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245, 280, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, повністю доведена.
Водночас суд, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, керується вимогами ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, а також враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого правопорушення орган, посадова особа, уповноважені вирішувати справу, можуть звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Отже беручи до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення, яке хоча і містило в собі ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11КУпАП, але внаслідок конкретних обставин не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 самостійно повернувся до місця розташування підрозділу, був відсутній за місцем розташування частини та продовжив несення військової служби, суд вважає за необхідне закрити провадження за малозначністю.
На підставі викладеного та керуючись ст. 9, 22, 256, 278, ч. 3 ст. 172-11Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного, обмежившись усним зауваженням та закрити провадження у справі.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Сумський районний суд Сумської області.
Суддя Л.М. Гончаренко