Справа №463/3357/26
Провадження №1-кс/463/3653/26
про застосування запобіжного заходу
08 квітня 2026 року м.Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 погодженого начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 ,
в провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110002364 від 01.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_6 за погодженням начальником Яворівського відділу Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Подане клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.01.2026 року, наказом командира військової частини НОМЕР_1 №2 від 02.01.2026 року зарахований до списків особового складу даної військової частини та на всі види забезпечення і призначений на посаду курсанта військової частини НОМЕР_1 . у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 28, 29, 31, 35,36,37,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 22.03.2026 року приблизно о 16 год. 00 хв. командиром батареї-старшим викладачем навчальної батареї навчального самохідно?артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_8 на шикуванні особового складу на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовому складу серед якого був присутній солдат ОСОБА_5 доведено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 року №1151?АД «Про організацію та проведення базової загальновійськової підготовки та навчання особового складу військової частини НОМЕР_1 », а саме про отримання форми та спорядження за нормами забезпечення і прибути на перевірку у встановленій військовій формі, для проведення складання Військової присяги на вірність Українському народові та проходити базову загальновійськову підготовку. Однак, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, будучи ознайомленим із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 року №1151?АД «Про організацію та проведення базової загальновійськової підготовки та навчання особового складу військової частини НОМЕР_1 », перебуваючи на території розташування військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито відмовився виконати законний наказ командира військової частини НОМЕР_1 , а саме про отримання форми та спорядження за нормами забезпечення і прибути на перевірку у встановленій військовій формі, для проведення складання Військової присяги на вірність Українському народові та проходити базову загальновійськову підготовку. Відкрита відмова солдата ОСОБА_5 виконати письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 року № 1151-АД потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку ч.1 ст.615 КПК України о 12 год. 40 хв. 07.04.2026 року.
Цього ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено обставини, які прямо вказують на вчинення останнім, вказаного кримінального правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, тобто у непокорі, відкритій відмові виконувати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання та пояснив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, в якому підозрюється.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив. Просив застосувати запобіжний хахід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні відносно клопотання заперечила, зазначила, що ОСОБА_5 є служителем релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні та релігійні переконання забороняють йому брати участь у військових діях, просить суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак якщо суд прийде до іншого переконання просить визначити мінімальний розмір застави.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62026140110002364 від 01.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.
07.04.2026 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оцінюючи зазначені слідчим в клопотанні та наведені прокурором в судовому засіданні ризики, передбаченіст.177 КПК України, суд вважає, що з урахуванням обставин справи в діях підозрюваного наявні ризики, передбаченіст.177 КПК України: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді до 10 років позбавлення волі. Крім того, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу та спрямоване на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби. Вказані обставини в своїй сукупності підтверджують, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є працездатною особою, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому з урахуванням положень Закону України № 2531-IX від 16.08.2022 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану», покликання представників органу досудового розслідування та органу прокуратури в цій частині, суд вважає обгрунтованими та належно вмотивованими.
Тому з урахуванням обставин справи та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та час його вчинення (в умовах воєнного стану), а також його спрямування на підрив встановленого порядку несення військової служби, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання слідчого за погодженням з прокурором про застосування до підозрюваного найжорсткішого за своєю суттю запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Задовольняючи клопотання частково слідчий суддя враховує наступне.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
Відповідну до абзацу 3 ч.4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4,5ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4ст.182 КПКслідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Відповідно до рішення від 27.06.1968 у справі «Ноймайстер проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив'язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому, не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності звинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя.
Визначаючи підозрюваному заставу, враховую, що підозрюваний одружений, на утриманні має малолітнього сина, батька пенсіонера, є служителем Релігійного об'єднання Свідків Єгови в Україні тобто наявні міцні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, віруючі переконання є послідовними, раніше не судимий.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840,00 грн., з покладенням на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 рахувати з 12 год. 40 хв. 07 квітня 2026 року до 05 червня 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Керуючись вимогами статей 177,178,182,183,186,194,196,197,395 КПК України, -
клопотання - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить 60 днів починаючи з моменту фактичного затримання підозрюваного о 12:40 год. 07.04.2026 року до 05.06.2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840,00грн. (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок гривень нуль копійок).
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Львівській області.
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок, ОСОБА_5 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч.4 ст.202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_5 , покладаються такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 та без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, у разі звільнення з військової служби;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В решті клопотання відмовити.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1