Справа №463/3361/26
Провадження №1-кс/463/3656/26
08 квітня 2026 року слідчий суддя - ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ільниця Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
Слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_6 як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання мотивує тим, що 22.03.2026приблизно о 16 год. 00 хв. командиром батареї-старшим викладачем навчальної батареї навчального самохідно?артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_8 на шикуванні особового складу на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , особовому складу серед якого був присутній солдат ОСОБА_4 доведено наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №1151?АД «Про організацію та проведення базової загальновійськової підготовки та навчання особового складу військової частини НОМЕР_1 », а саме про отримання форми та спорядження за нормами забезпечення і прибути на перевірку у встановленій військовій формі, для проведення складання Військової присяги на вірність Українському народові та проходити базову загальновійськову підготовку.
Однак, 22.03.2026 приблизно о 16 год. 00 хв. солдат ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, будучи ознайомленим із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №1151?АД «Про організацію та проведення базової загальновійськової підготовки та навчання особового складу військової частини НОМЕР_1 », перебуваючи на території розташування військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати законний наказ командира військової частини НОМЕР_1 , а саме про отримання форми та спорядження за нормами забезпечення і прибути на перевірку у встановленій військовій формі, для проведення складання Військової присяги на вірність Українському народові та проходити базову загальновійськову підготовку.
Відкрита відмова солдата ОСОБА_4 виконати письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 № 1151-АД потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він під час проходження військової служби за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 у порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 2, 11, 37, 128, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, будучи ознайомленим із наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 №1151?АД «Про організацію та проведення базової загальновійськової підготовки та навчання особового складу військової частини НОМЕР_1 », 22.03.2026 приблизно о 16 год. 00 хв. перебуваючи на території розташуваннявійськової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито відмовився виконати законний наказ командира військової частини НОМЕР_1 , а саме отримати форму та спорядження за нормами забезпечення і прибути на перевірку у встановленій військовій формі, скласти Військову присягу на вірність Українському народові та проходити базову загальновійськову підготовку.
Відкрита відмова солдата ОСОБА_4 виконати письмовий наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 17.03.2026 № 1151-АД, потягла за собою підрив дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності, невиконання завдань за призначенням.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, пояснив, що на його думку, необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, оскільки ОСОБА_4 перебуваючи на волі,може продовжувати свою злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до 10 років, а тому в органу досудового розслідування є об'єктивні підстави вважати, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою забезпечить йому належну процесуальну поведінку та дозволить виконати завдання і досягти мети кримінального провадження, для забезпечення виконання з ним процесуальних рішень, що унеможливлює запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні при вирішенні вказаного клопотання покладається на розсуд суду.
Захисник заперечила проти задоволення такого клопотання, оскільки вважає таке необгрунтованим, а ризики,які зазначені у клопотання надуманими та просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, та захисника, оглянувши і перевіривши надані матеріали клопотання, приходжу до наступного.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 402 КК України, та розпочато кримінальне провадження№ 62026140110002365.
07 квітня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами, зокрема: матеріалами службового розслідування за фактом непокори, тобто відкритої відмови виконати наказ начальника ОСОБА_4 , в їх сукупності (рапортами, доповідями, витягами з наказів, характеристиками, тощо);протоколами допитів свідків від 07.04.2026 року;іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, який передбачає покарання до 10 років позбавлення волі. Вік та стан підозрюваного ОСОБА_4 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, враховуючи міру покарання, яка загрожує підозрюваному в майбутньому він може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Також підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити новий злочин.
Слід також взяти до уваги і рішення ЄСПЛ справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як бачимо, одною з підстав правомірного обмеження права на свободу й особисту недоторканність у кримінальному провадженні є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово тлумачив термін «обґрунтована підозра» і робив висновки про наявність чи відсутність такої у конкретних справах. Так, у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», ЄСПЛ вказує: Суд повторює, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від З0 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A). Однак, вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою.
Окрім цього, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що прокурор на даному етапі слідства довів обґрунтованість підозри, висунутої підозрюваному.
Враховуючи наведене, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та з метою запобігти вчиненню інших кримінальних правопорушень, а також можливості незаконно впливати на свідків даного кримінального провадження, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З огляду на особу підозрюваного, тяжкість інкримінованого злочину, майновий стан підозрюваного та його стан здоров'я, а також членів його сім'ї, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави,а саме - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 гривень.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -
клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) ТУ ДБР розташованого у м. Львові ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного Регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань (№ 19) Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання особи о 12-55 годині 07 квітня 2026 року до 12-55 години 05 червня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу в розмірі 50 прожиткових мінімуму для працездатних осіб в сумі 166400,00 (сто шістдесят шість тисяч чотириста) гривень .
У випадку внесення вказаного розміру застави, на відповідний рахунок, ОСОБА_4 , звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі військової частини НОМЕР_1 , без дозволу командира військової частини НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , та без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, у разі звільнення з військової служби;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику,прокурору та направити у Львівську установу виконання покарань № 19 УДПтСУ у Львівській області.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1