Справа №676/789/26
Провадження №2/463/1366/26
06 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,
з участю секретаря судового засідання Косопуд М.В.,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,-
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом, просить звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягуються на підставі судового наказу Личаківського районного суду м. Львова від 15.05.2025 року у справі № 463/4477/25.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 15 травня 2025 року Личаківським районним судом м. Львова було видано судовий наказ у справі № 463/4477/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На момент видачі судового наказу місце проживання дитини у судовому порядку визначено не було. Однак згодом місце проживання дитини було офіційно визначено судом. 10 грудня 2025 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області у справі № 676/4271/25 постановлено ухвалу, якою затверджено мирову угоду між сторонами. Згідно з п. 2.1 цієї мирової угоди, сторони погодили, що місце проживання дитини ОСОБА_3 , визначено разом з батьком (позивачем) за місцем його проживання. Дитина проживає разом із позивачем та перебуває на його утриманні. Наявність чинного судового наказу про стягнення з позивача аліментів на користь матері, з якою дитина офіційно не проживає, на його думку, суперечить фактичним обставинам справи та нормам Сімейного кодексу України. У зв'язку з вищенаведеним просить задоволити позовні вимоги.
Ухвалою судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.02.2026 справу передано за підсудністю до Личаківського районного суду м. Львова. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи визначено суддю Жовніра Григорія Богдановича.
Ухвалою судді від 23 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та зазначив, що дитина проживає разом із ним. Крім цього повідомив, що із відповідачкою також примирився, жодного спору, щодо утримання дитини між ними немає.
Відповідач у судове засідання з розгляду даної справи не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена по місцю реєстрації, від неї не надходила заява про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов також не подано. На адресу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області відповідачем була скерована заява про визнання позову.
У відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності відповідача та ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.265, 280-282 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7).
Згідно судового наказу Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року (справа №463/4477/25) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 травня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2025 року у справі № 676/4271/25 затверджено мирову угоду між сторонами, відповідно до умов якої, а саме п. 2.1 місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено разом із батьком.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 181 та ч. 1 ст.183 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267-271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого (цитата): «За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відтак, позов про припинення стягнення аліментів є належним способом захисту права, а одними з обставин, які підлягають доказуванню у справі, є те, з ким з батьків проживає дитина, з одержувачем аліментів чи з їх платником, та на чиєму утриманні вона перебуває.
Стягнення з позивача аліментів на утримання дитини, за умови, що ця дитина проживає з ним та перебуває на його утриманні, суперечить нормам статті 181 СК України, згідно з якою аліменти на утримання дитини присуджуються за рішенням суду до стягнення з одного з батьків дитини на користь того з батьків, разом з яким проживає дитина.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19, від 12 травня 2023 року у справа № 686/12480/22.
Припинення стягнення аліментів з одного з батьків за обставини проживання з ним дитини, на утримання якої стягуються аліменти, відповідає легітимній меті захисту прав дитини (постанова Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі №760/4661/20).
Оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що після видачі судового наказу від 15 травня 2025 року істотно змінилися обставини, які мають значення для вирішення питання щодо обов'язку позивача сплачувати аліменти. Зокрема, на підставі ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 грудня 2025 року місце проживання малолітньої дитини визначено разом із батьком - позивачем, що також підтверджено його поясненнями у судовому засіданні та не спростовано відповідачем.
За таких обставин саме позивач є тим із батьків, з ким фактично проживає дитина та який здійснює її утримання, у зв'язку з чим він не може вважатися платником аліментів у розумінні положень Сімейного кодексу України. Натомість право на отримання аліментів має той із батьків, з ким проживає дитина.
Таким чином, подальше стягнення з позивача аліментів на користь відповідачки, з якою дитина не проживає та яка не здійснює її утримання, суперечить як фактичним обставинам справи, так і вимогам сімейного законодавства України, а також не відповідає інтересам дитини.
Разом з тим, правовий аналіз змісту положень ст. 191 СК України, ст. 430 ЦПК України в сукупності з ч. 1 ст. 18 ЦПК України, дає підстави зробити висновок, що діючим законодавством не передбачено припинення стягнення аліментів за минулий період, а тому стягнення аліментів слід припинити починаючи з дня набрання вказаним рішенням суду законної сили, а не з моменту коли дитина почали проживати разом з батьком.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо припинення стягнення аліментів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 49, 258, 263-265, 273, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд --
ухвалив:
позов ОСОБА_1 - задоволити.
Припинити стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 травня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі судового наказу Личаківського районного суду м. Львова від 15 травня 2025 року у справі №463/4477/25 (провадження 2-н/463/1073/25).
Стягнення аліментів припинити починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Дата складання рішення суду - 06 квітня 2026 року.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Г.Б. Жовнір