справа № 462/3028/26
08 квітня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Мністерства юстиції про скасування арешту,
Позивач звернулася до суду з позовом, у якому просить зняти арешт з усього нерухомого майна, накладеного постановою Залізничного ВДВС у м.Львові ЗМРУМЮ від 10.06.2022 у ВП №69134936, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1,2ст.9 Закону України «Про судовий збір»).
Однак, встановлено, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, а відтак позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,2 грн, або надати суду докази, які дають право на звільнення від сплати судового збору.
Окрім цього, згідно з частиною 6 статті 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 передбачено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позов був сформований в системі «Електронний суд», однак позивачем не надано суду доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_2 копій поданих до суду документів.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Залізничного відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Мністерства юстиції про скасування арешту - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали - 5 /п'ять/ днів.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: