Справа № 444/4215/25
Провадження № 2/444/348/2026
08 квітня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Ясиновський Р. Б.
за участю секретаря судового засідання Стець М.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Жовківського районного суду Львівської області цивільну справу за позовом позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Рава-Руської міської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Мариняк Наталія Михайлівна, про визнання права власності на нерухоме майно, в тому числі в порядку спадкування за законом,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання в порядку спадкування за законом права власності на частку в майні бувшого колгоспного типу двору та частки як члена двору в житловому й будинку в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із позовом про визнання права власності на частку кожного в майні, як члена бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 .
Надалі ними уточнено позовні вимоги в яких ОСОБА_1 , просить визнати її право власності на 3/7 частки майна бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 та по 1/7 частці кожного, зазначеного двору.
Свої позовні вимоги мотивують наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 виданим Рава-Руською міською радою. Померла проживала в АДРЕСА_1 в будинку, який станом на 30.06.1990 року та 15.04.1991 року відносився до колгоспного типу двору, головою якого вона значилася, що стверджено довідкою виконавчого комітету Рава-Руської міської ради по с. Гійче. Право власності на майно двору зареєстровано на ім'я голови двору ОСОБА_6 , що підтверджено копією свідоцтва про право власності виданого Червоноградським МБТІ 06.11.1987 року на підставі рішення виконкому Нестеровського райвиконкому № 271 від 15.10.1987 року.
Зазначають, що членами двору в АДРЕСА_1 значилися: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 (дошлюбне ОСОБА_8 ).
Згідно діючого на той час законодавства, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Позивачі зазначають, що всі члени двору мають рівне право на майно двору, частка кожного становить 1/7 в будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла член двору ОСОБА_7 , що стверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 виданим Гійченською сільською радою, яка доводилася дочкою ОСОБА_6 .
Про спадкування до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Мариняк Н.М. після смерті ОСОБА_6 , звернулася ОСОБА_1 , внучка померлої яка фактично спадщину прийняла після її смерті. Нотаріусом відкрито спадкову справу 4/2022. Інші спадкоємці відмовилися від спадкування після смерті ОСОБА_6 про що подали належно засвідчені заяви.
ОСОБА_1 , стверджує, що відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадщину вона прийняла оскільки проживала з спадкодавцем на день смерті та вели спільне господарство.
Крім того, ОСОБА_1 , як член бувшого колгоспного типу двору, вважає, що має також право на 1/7 частки майна двору-будинку в АДРЕСА_1 , а також має право на спадкування 1/7 частки в майні двору після смерті ОСОБА_7 , частку якої прийняла вона та ОСОБА_6 . Просять задоволити позов.
Ухвалою судді Жовківського райсуду від 03.11.2025 року відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 24.02.2026 року витребувано спадкову справу з Львівського обласного нотаріального архіву яка надійшла до суду 06.04.2026 року.
Представник відповідача та третьої особи в підготовче судове засідання не з'явилися хоч про час та місце розгляду справи належно повідомлені, що стверджено повідомленнями про вручення повідомлення, однак ними повідомлено про відсутність заперечень проти позовних вимог та розгляд справи в їх відсутності.
Позивачі також подали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності та підтримали позовні вимоги, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без учасників, які не з'явилися, зважаючи на подані ними заяви.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, судом вирішено про розгляд справи за відсутності сторін у справі та на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 4 ч.1 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 5 України, встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законом.
Ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 15 ч. 1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд немає обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи, інтереси осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Так як відповідач визнав позов, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами судового провадження .
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 2 ст. Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону України, речові права на нерухоме майно та обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до чинного законодавства, що діяло на момент виникнення, 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації.
Судом встановлено, що позивачі звернулися до суду про визнання права власності на майно бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , головою якого станом на 30.06.1990 року значилася ОСОБА_6 , право власності на який зареєстровано на її ім'я, що підтверджується свідоцтвом про право власності виданим Червоноградським МБТІ 06.11.1987 року на підставі рішення виконкому Нестеровського райвиконкому №271 від 15.10.1987 року.
Зокрема ОСОБА_1 просить визнати її право власності на 3/7 частку майна двору після смерті ОСОБА_6 , з яких 1/7 частки майна двору після смерті її ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , яка доводилася дочкою померлої ОСОБА_6 та 1/7 частки в майні двору як члена колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 .
По 1/7 частці в майні зазначеного колгоспного типу двору двору просять визнати право власності члени двору ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .
З свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого Рава-Руською міською радою вбачається, що ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ще до її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її дочка (мати позивачки ОСОБА_1 ), що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 виданим Гійченською сільською радою.
З свідоцтва про право власності на будівлі в АДРЕСА_1 , виданого Червоноградським МБТІ 06.11.1987 року на підставі рішення виконкому Нестеровського райвиконкому № 271 від 15.10.1987 року вбачається, що право власності зареєстровано на ім'я померлої ОСОБА_6 .
З технічного паспорта виготовленого Червоноградським МБТІ загальна площа будинку в АДРЕСА_1 становить 43.5 кв.м, житлова 25.7 кв.м, допоміжна 17.8 кв.м з господарськими будівлями.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 24.06.1983 року із змінами, внесеними згідно постанови ПВС України №13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року передбачено, що правила ст. 563 (в ред. 1963 року) про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 р. При припиненні двору з інших підстав (перетворення колгоспу у радгосп, виходу з колгоспу членів двору тощо), а також в разі смерті члена двору після 30 червня 1990 р. спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору (майна, що збереглося), відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Отже всі члени двору в АДРЕСА_1 мали рівне право на частку в майні двору, а саме по 1/7частині кожний.
З спадкової справи № 4/2022 відкритої приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Мариняк Н.М вбачається, що така відкрита за заявою ОСОБА_1 за законом, в порядку ст. 1266 ЦК України, однак листом №127 від 07.11.2022 року, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадкування будинку та роз'яснено про судовий порядок визнання права власності на частку померлих. Інші спадкоємці, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 від спадкування відмовилися про що подали заяви.
Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України, спадщину позивач ОСОБА_1 , прийняла оскільки проживала з спадкодавцем на день смерті.
Про те, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_7 підтверджується свідоцтвом про народження 1 НОМЕР_3 виданим Гійченською сільською радою.
Дошлюбне прізвище " ОСОБА_10 " змінила в зв'язку з одруженням, що підтверджено свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 виданим Гійченською сільською радою.
Про те, що померла ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 ) є дочкою померлої ОСОБА_6 підтверджено свідоцтвом про її народження НОМЕР_5 виданим Гійченською сільською радою.
Про те, що від спадкування після смерті ОСОБА_6 відмовилися ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , підтверджуєтьсами поданими належно засвідчені заяви в нотаріальну контору.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на спадкування 2/7 частки в майні бувшого колгоспного типу двору в АДРЕСА_1 , з яких 1/7 частки після смерті ОСОБА_6 , 1/7 частки після смерті матері ОСОБА_7 , яку фактично прийняла після її смерті.
Крім того, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як члени бувшого колгоспного типу двору мають право на 1/7 частки майна двору кожний в будинку в АДРЕСА_1 яку вони, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" можуть зареєструвати за рішенням суду.
Згідно до ст. ст. 1216 - 1218 ЦК України (в ред.2003 року) до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України (в ред. 2003 року) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З врахуванням встановленого під час розгляду справи, суд приходить до висновку що право позивачів підлягає захисту в судовому порядку.
Зібрані по справі докази та оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 141, 247, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/7 частки майна бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 43.5 кв.м, житлова 25.7 кв.м, допоміжна 17.8 кв.м з такою ж частиною господарських будівель, з яких 2/7 частки в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та 1/7 частку майна двору як члена колгоспного типу двору.
Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/7 частку кожного в майні бувшого колгоспного типу двору в житловому будинку в АДРЕСА_1 , загальна площа якого становить 43.5 кв.м, житлова 25.7 кв.м, допоміжна 17.8 кв. з такою ж частиною господарських будівель.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач 1 : ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , телефон НОМЕР_7 , електронна пошта відсутня)
Позивач 2: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , телефон відсутній, електронна пошта відсутня)
Позивач 3: ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , телефон відсутній, електронна пошта відсутня)
Позивач 4: ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , телефон відсутній, електронна пошта відсутня)
Позивач 5: ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_11 , телефон відсутній, електронна пошта відсутня)
Відповідач: Рава-Руська міська рада Львівського району Львівської області (місцезнаходження: вул. Я. Мудрого, буд. 3, м. Рава-Руська, Львівський район, Львівська область, 80316, код ЄДРПОУ 44466754, тел.: 0671143505, e-mail адреса: rawagromada@gmail.com)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Львівської області Мариняк Наталія Михайлівна (адреса: вул. Воїнів УПА, 8 г, м. Жовква, Львівський район, Львівська область, 80300)
Повний текст рішення виготовлено 08 квітня 2026 року.
Суддя Ясиновський Р. Б.