07 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №260/3407/24 пров. №А/857/34325/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді : Кухтея Р.В.,
суддів : Носа С.П., Шевчук С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича, в інтересах якого діє представник Дрюченко Олександр Сергійович на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду (постановлену головуючою-суддею Маєцькою Н.Д., час проголошення судового рішення 11 год 35 хв у м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 05 грудня 2024 року) у справі за адміністративним позовом Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича до Міністерства юстиції України (за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп К", Приватного акціонерного товариства "Модуль М") про визнання протиправним та скасування наказу,
Приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Селехман Олександр Анатолійович звернувся в суд із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі- МЮУ, відповідач) (за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгруп К", Приватного акціонерного товариства "Модуль М"), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ МЮУ №3932/5 від 14.11.2023 “Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Селехмана Олександра Анатолійовича».
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву було залишено без розгляду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представник позивач Дрюченко О.С. подав апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить її скасувати та передати справу на розгляд суду першої інстанції.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у судове засідання 14.11.2024 позивач та його представник не з'явилися. Причиною неявки представника були непередбачувані обставини сімейного характеру, що раптово виникли та позбавили представника можливості повідомити завчасно суд про причини неявки в судове засідання. Разом з тим, представник позивача приватного нотаріуса ОСОБА_1 - адвокат Дрюченко О.С. 29.11.2024 отримав від свого клієнта ОСОБА_2 , повідомлення про те, що 02.12.2024 відбудеться судове засідання у справі №308/16083/24, що розглядається Ужгородським судом, де ОСОБА_2 є потерпілим. Вказує, що відразу 29.11.2024 підготував та направив засобами поштового зв'язку на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про відкладення розгляду справи, що призначена на 02.12.2024 о 10:00 на іншу дату, з метою реалізації права на захист, можливості надання кваліфікованої правової допомоги ОСОБА_1 . Наведені вище обставини підтверджують, що причини неявки представника у судове засідання 02.12.2024 були поважними, підтвердженими відповідним доказами.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Згідно п.1 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки позивач та представник позивача повторно не прибули у судове засідання без поважних причин, а їх неявка перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.п1-2 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі : неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
З матеріалів справи видно, що ухвалою суду від 17.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Судом встановлено, що в судове засідання 14.11.2024 позивач та його представник не з'явилися.
При цьому, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку в електронний кабінет повістки про виклик до суду.
У зв'язку з неявкою позивача розгляд справи, судове засідання було відкладено на 02.12.2024, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.11.2024.
На наступне судове засідання, 02.12.2024 позивач та його представник повторно не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від позивача до суду не надходило.
При цьому, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку в електронний кабінет позивача повістки про виклик в суд.
Згідно ч.3, 5 ст.124 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється :
1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;
2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.
Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов'язковою, він може направити повістку лише представнику.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.127 КАС України, часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно зазначив, що про час та місце судових засідань 14.11.2024 та 02.12.2024 позивач був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету, які наявні в матеріалах справи.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 по справі №500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Частиною другою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.2 ст.131 КАС України, учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Колегія суддів зазначає, що судове засідання було призначено на 02.12.2024 о 10:00 год.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, лише після початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було зареєстроване у КП «Діловодство спеціалізованого суду» о 11:14:36, що підтверджується скриншотом екрану.
З приводу вказаного, суд першої інстанції слушно зауважив, що у позивача та його представника, з урахуванням обставин справи, було достатньо часу та можливостей своєчасно надати суду клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 02.12.2024 на 10:00 год, в той час, як клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи зареєстроване в КП «Діловодство спеціалізованого суду» о 11:14:36.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази таких було належним чином повідомлено про необхідність з'явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.
Поняття повторності означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому повторне неприбуття, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач та його представник повторно не прибули в судове засідання і така неявка, зважаючи на предмет позову, обсяг та зміст доказів, які потребують дослідження під час судового розгляду, перешкоджає розгляду справи.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 22.08.2022 по справі №9901/519/21.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
В контексті наведеного, посилання представника позивача на те, що 29.11.2024 підготував та направив засобами поштового зв'язку на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про відкладення розгляду справи, що призначена на 02.12.2024 о 10:00 на іншу дату, з метою реалізації права на захист, можливості надання кваліфікованої правової допомоги Селехману О.А., колегія суддів оцінює критично, позаяк представник мав реальну можливість оцінити отримання судом вказаного клопотання своєчасно (до початку судового засідання).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).
Суд апеляційної інстанції, зважаючи на значення спору для позивача, розцінює його неприбуття та неприбуття його представника, а також неповідомлення про причини своєї неявки, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене, ненадходження до суду клопотань від позивача та його представника про розгляд справи за їх відсутності, та з урахуванням того, що позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання на призначені дати не з'явилася до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач та його представник повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, неявка позивача та його представника перешкоджала розгляду цієї адміністративної справи, а тому наявні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява №35787/03, п.29, від 26.07.2007).
Водночас, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Керуючись ст.ст.12, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Селехмана Олександра Анатолійовича залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі №260/3407/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук