07 квітня 2026 рокуЛьвівСправа №500/4794/25 пров. №А/857/53110/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С.М.
суддів -Кухтея Р.В.
Носа С.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 380/18403/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області про скасування рішення,
місце ухвалення судового рішення м. Тернопіль
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїМірінович У.А.
дата складання повного тексту рішення30.10.2025 року
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
У серпні 2025 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 22.07.2025 № 03 та № 04 про накладення штрафу за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 380/18403/24 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач не мав повноважень на проведення перевірки, а також посилається на те, що відповідач двічі наклав на позивача санкцію за одне і теж правопорушення.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має право на проведення перевірки у сфері надання житлово-комунальних послуг. Крім того суд зазначив, що відповідач наклав штраф за недопущення відповідача до перевірки за зверненнями різних осіб.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 04.11.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надійшло письмове звернення громадянки ОСОБА_1 щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю МЖК ІрЛАГА вимог порядку формування, встановлення та застосування тарифу на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в будинку за адресою АДРЕСА_1 .
10.12.2024 до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надійшло письмове звернення громадянки ОСОБА_2 щодо проведення перевірки правильності нарахування плати за утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 .
27.01.2025 до Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області надійшло письмове колективне звернення щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» вимог законодавства про захист прав споживачів в будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Листами №15.1.2-6/23352 від 11.11.2024, №15.1.2-6/26695 від 31.12.2024 та №15.1.2- 6/2604 від 04.02.2025 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відповідно до вимог абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та наказу Держпродспоживслужби від 01.04.2024 № 191 «Про рішення щодо здійснення протягом періоду воєнного стану позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері надання житлово-комунальних послуг» повідомила про надання погодження на проведення позапланових заходів в частині додержання ТзОВ «МЖК ІрЛАГА» законодавства про захист прав споживачів.
На підставі вищезазначених звернень, погоджень та наказів (№ 551-п від 18.11.2024, № 15-п від 07.01.2025 та № 78 від 07.02.2025) Головним управлінням розпочато процедуру здійснено проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) ТзОВ «МЖК ІрЛАГА» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав.
При здійсненні позапланового заходу на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 від 04.11.2024 та наказу №551-п від 18.11.2024 позивач на вимогу посадових осіб контролюючого органу не надав письмові пояснення, копії документів, актів виконаних робіт, відомостей, матеріалів з питань, що виникли під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
За результатами перевірки складений акт від 25.02.2025 № 09, яким встановлено порушення, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» не допустив спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області до проведення позапланового заходу, що призвело до створення перешкод службовим особам органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.
При здійсненні позапланових заходів на підставі звернення громадянки ОСОБА_2 від 10.12.2024, наказу №15-п від 07.01.2025 та колективного звернення вх.№ КО-15 від 27.01.2025, наказу № 78 від 07.02.2025 позивач не допустив посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю).
За результатами перевірки відповідач склав акт від 22.01.2025 № 05, яким встановив порушення, а саме: директор Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» не допустив спеціалістів Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області до проведення позапланового заходу, що призвело до створення перешкод службовим особам органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування.
22.07.2025 за результатами позапланових заходів державного нагляду (контролю) відповідач прийняв постанову № 03, якою, за порушення законодавства про захист прав споживачів, наклав штраф у сумі 170 грн та постанову № 04, якою, за порушення законодавства про захист прав споживачів, накладення штрафу у розмірі 170 грн.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг врегульовано Законом України Про житлово-комунальні послуги.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» захист прав споживачів житлово-комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику, в тому числі, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.
Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення).
За змістом абзаців 1, 2 підпункту 6 пункту 4 Положення про Держпродспоживслужбу цей орган відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): зокрема, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення).
За наведеним у пунктах 2, 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначенням, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг віднесена і послуга з управління багатоквартирним будинком яка включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.
З аналізу цих правових норм слідує, що Держпродспоживслужба та її територіальні органи уповноважені здійснювати перевірки суб'єктів господарювання за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, житлово-комунальних послуг.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів, серед іншого, є:
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Частиною одинадцятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Згідно із частинами шостою, восьмою, одинадцятою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
Приписами статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:
допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;
не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону;
виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та інше.
Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) - це невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.
Заходи здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відбуваються у формі планових та позапланових перевірок. Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
За умови, що заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснюються відповідно до вимог закону, суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю).
У разі створення перешкод для виконання покладених на уповноважені органи функцій, до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 500/1647/22.
Апеляційний суд встановив, що підставою для проведення перевірки є звернення громадянки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та колективного звернення мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, відповідач в межах наданої компетенції та на підставі звернень громадян про можливі порушення позивачем прав споживачів у сфері надання житлово-комунальних послуг призначив позапланові перевірки позивача, однак позивач не допустив відповідача до перевірки та відмовив у наданні запитуваних документів.
Така поведінка позивача створила перешкоди відповідачу у процесі проведення перевірки, яка призначена на законних підставах.
Тому, на думку апеляційного суду, відповідач правомірно прийняв спірні постанови, якими наклав на позивача штраф за порушення законодавства про захист прав споживачів.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині задоволення позову, та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, в цій частині, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК ІрЛАГА» залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 380/18403/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос