Справа № 620/13225/25 Суддя (судді) першої інстанції: Марія ДУБІНА
08 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Златіна С.В.,
суддів: Осіпової О.О., Кравченка Є.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач; ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18 листопада 2025 року №253750005626 про відмову їй у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу»;
- зобов'язати ГУ ПФ України в Харківській області перевести її з 11 листопада 2025 року на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», здійснивши перерахунок пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12 листопада 2025 року №12 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, від 12 листопада 2025 року №12, виданих Козелецькою селищною радою, відповідно до Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VII «Про державну службу» та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, зарахувавши періоди роботи з 21 травня 1990 року по 29 листопада 2010 року до стажу державної служби згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 30 жовтня 1987 року, та виплатити недоотримані кошти.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18 листопада 2025 року №253750005626 про відмову в переведенні ОСОБА_1 з призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу»;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди її роботи з 21 травня 1990 року по 29 листопада 2010 року згідно із записами у трудовій книжці від 02 жовтня 1973 року та у трудовій книжці НОМЕР_1 від 30 жовтня 1987 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 з 11 листопада 2025 року пенсію за віком згідно із Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням складових заробітної плати відповідно до довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 12 листопада 2025 року №12 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, від 12 листопада 2025 року №12, виданих Козелецькою селищною радою.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог апелянт, посилаючись на обставини справи та висновки, викладені в рішенні органу Пенсійного фонду, зазначив про відсутність підстав для зарахування до стажу ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, періоди її роботи з 21 травня 1990 року по 29 листопада 2010 року та призначення їй з 11 листопада 2025 року пенсії за віком згідно Закону №3723-ХІІ, з урахуванням складових заробітної плати відповідно до довідок від 12 листопада 2025 року, виданих Козелецькою селищною радою.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
19 березня 2026 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року - без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
11 листопада 2025 року ОСОБА_1 , маючи вік 61 рік, більше 41 року трудового стажу та стаж державної служби більше 20-ти років, звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою та відповідними документами, в якій просила перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ.
Звернення ОСОБА_1 із заявою про переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ опрацьовано за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Харківській області, яке прийняло рішення від 18 листопада 2025 року №253750005626 про відмову в переведенні на пенсію відповідно до Закону № 3723-ХІІ через відсутність стажу на посадах державної служби, станом на 01 січня 2016 року та на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VII) не займав посади державної служби, зарахувавши позивачці загальний страховий стаж на момент звернення - 41 рік 2 місяці 21 день.
Листом від 26 листопада 2025 року за №2500-0207-6/78125 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивачку, що за результатами розгляду її заяви від 11 листопада 2025 року прийнято відповідне рішення про відмову в перерахунку пенсії.
Вважаючи рішення відповідача про відмову їй у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ протиправним, ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду із цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що період перебування позивача, у тому числі на посаді секретаря виконкому Скрипчинської сільської ради, голови цієї ради має бути зарахований до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, який охоплюється безперервним періодом з 28 січня 1991 року по 29 листопада 2010 року, який разом із періодом роботи позивачки на посаді заступника голови Скрипчанської сільської Ради народних депутатів становить понад 20 років, які мають бути зараховані до стажу державної служби позивачки, як особи за якою збереглось право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року. Суд першої інстанції відзначив, що позовна вимога про зобов'язання відповідача виплатити недоотримані кошти, з урахуванням виплачених сум, оскільки пенсія позивачці відповідно до Закону № 3772-ХІІ ще не призначена, та позивач не перебуває на обліку у відповідача, а тому він не вправі виплачувати позивачці пенсію.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, який набрав чинності з 01 травня 2016 року (далі - Закон № 889-VIII).
Згідно пункту 2 розділу ХІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Так, згідно ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі -№3723-ХІІ) після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №899-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Таким чином, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Судовою колегією встановлено, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ відповідачем визначено недостатній стаж державної служби, оскільки, не було зараховано до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 30 жовтня 1987 року ОСОБА_1 :
- 21 травня 1990 року обрана заступником голови Скрипчинської сільської Ради народних депутатів;
- 28 січня 1991 року звільнена від виконання обов'язків заступника голови сільської Ради в зв'язку з обранням секретарем сільської Ради;
- 28 січня 1991 року обрана секретарем виконкому Скрипчинської сільської Ради народних депутатів;
- 01 квітня 1994 року прийняла присягу державного службовця;
- 10 квітня 1994 року присвоєно 12 ранг державного службовця;
- 26 червня 1994 року звільнена з посади секретаря виконкому с/Ради в зв'язку з обранням головою Скрипчинської с/Ради;
- 26 червня 1994 року обрана головою Скрипчинської сільської Ради народних депутатів;
- 04 липня 1995 року присвоєно 10 ранг державного службовця;
- 16 квітня 1998 року обрана Скрипчинським сільським головою;
- 01 липня 1998 року присвоєно 9 (дев'ятий) ранг державного службовця;
- 31 березня 2002 року обрана сільським головою Скрипчинської сільської Ради;
- 12 квітня 2002 року прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 31 січня 2005 року присвоєно 8 (восьмий) ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 26 березня 2006 року обрана сільським головою Скрипчинської сільської ради, прийняла присягу посадової особи місцевого самоврядування;
- 07 квітня 2006 року присвоєно сьомий ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 29 листопада 2010 року звільнена з посади Скрипчинського сільського голови в зв'язку з закінченням терміну повноважень (пункт 1 статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Так, питання обчислення стажу державної служби у зазначений вище період регулювалося Порядком обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), та Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 (далі - Порядок № 229), який набрав чинності 01.05.2016.
Так, згідно із пунктом 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Окрім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Абзацами 1, 2 та 3 пункту 2 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України "Про державну службу", а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.
Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 283 до державної служби включається також час роботи в організаціях, передбачений абзацом 4 пункту 3 Положення № 1049.
Відповідно до абзацу 4 пункту 3 Положення про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 № 1049, до стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, зараховується стаж роботи в організаціях (крім роботи у кооперативних та інших громадських організаціях), передбачених статтею 118 Кодексу законів про працю України.
Приписами статті 118 Кодексу законів про працю України визначено, що до стажу роботи, який надає право на одержання надбавки за вислугу років зараховується, зокрема, стаж роботи в партійних, профспілкових і комсомольських на виборних посадах.
Згідно з роз'ясненнями Міністерства юстиції України від 03.06.1994 № 4-5-1156, погодженими з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховують період роботи в цих органах лише на виборних та відповідальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР і внесення змін до статті 7 Конституції УРСР (до 24 жовтня 1990 року). Відповідальною вважається посада, прийняття на яку здійснювалось колегіальним органом (рішення, бюро, комітету, постановою конференції, зборів) партійних, профспілкових, комсомольських організацій.
Таким чином, наведеними вище нормами передбачено зарахування стажу роботи в партійних організаціях до стажу державного службовця, особам які працювали на виборних та відповідальних посадах в органах до 24 жовтня 1990 року.
З огляду на викладені вище обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що періоди роботи позивача з 21 травня 1990 року до 24 жовтня 1990 року на посаді заступника голови Скрипчанської сільської Ради народних депутатів має бути зарахований до стажу державної служби.
Разом з тим, пунктом 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 07.06.2001 № 2493-ІІІ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон № 2493-ІІІ) дію Закону України «Про державну службу» поширено на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.
Пунктом 4 Порядку № 229 визначено, що до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування.
Пунктом 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом № 2493-III.
Аналіз викладених норм свідчить, що законодавство, яке діяло у спірний період, передбачало віднесення до стажу державної служби час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, які визначені Законом № 2493-III.
Статтею 14 Закон № 2493-III в редакції, яка діяла станом 01.05.2016 було визначено, що в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
перша категорія - посади Київського міського голови, голів обласних рад та Севастопольського міського голови;
друга категорія - посади Сімферопольського міського голови, міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів обласних рад та Севастопольського міського голови, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради;
третя категорія - посади перших заступників та заступників міських голів (міст - обласних центрів) з питань діяльності виконавчих органів ради; секретарів міських (міст - обласних центрів та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст - обласних центрів), голів районних, районних у містах рад; керуючих справами виконавчих апаратів обласних та Севастопольської міської рад;
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад;
сьома категорія - посади радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад.
Віднесення інших посад органів місцевого самоврядування, не зазначених у цій статті, до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням керівників відповідних органів місцевого самоврядування.
З огляду на викладене, судова колегія вважає обґрунтованими висновки Чернігівського окружного адміністративного суду, що період перебування позивача, у тому числі на посаді секретаря виконкому Скрипчинської сільської ради, голови вказаної сільської ради має бути зарахований до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, який охоплюється безперервним періодом з 28 січня 1991 року по 29 листопада 2010 року, який разом із періодом роботи позивачки на посаді заступника голови Скрипчанської сільської Ради народних депутатів становить понад 20 років, які мають бути зараховані до стажу державної служби позивачки, як особи за якою збереглось право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01 травня 2016 року.
Враховуючи встановлені вище обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що оскільки єдиною підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію за нормами Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ відповідачем визначено недостатній стаж державної служби, у зв'язку з незарахуванням до стажу державної служби періоди роботи в органах місцевого самоврядування, які, як встановлено вище, мали бути зараховані відповідачем, то рішення №2500-0207-6/78125 є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, судом першої інстанції, з метою належного захисту прав позивача, правильно визначено спосіб такого захисту шляхом зобов'язання відповідача перевести позивача з 11 листопада 2025 року на пенсію за віком державного службовця відповідно пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, зарахувавши до стажу держаної служби період її роботи на згаданих вище посадах в органах місцевого самоврядування.
Щодо наявності (відсутності) підстав для врахування при розрахунку розміру пенсії позивача довідок від 12 листопада 2025 № 12, виданих Козелецькою селищною радою, судова колегія зазначає таке.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» (далі - Порядок № 622).
Відповідно до пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Пунктом 5 Порядку № 622 передбачено, що Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію держслужбовця позивачем, з-поміж іншого, були подані довідки від 12 листопада 2025 № 12, видані Козелецькою селищною радою.
Зазначені вище довідки складені за формами, що відповідають формам затвердженим Порядком №622, зокрема Додаток 1, Додаток 6 вказаного Порядку, та містять відображення складових заробітної плати на які нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, оскільки відображені в довідках види оплати праці є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за останньою займаною ним посадою державної служби, з якої він був звільнений, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вони мають враховуватися при розрахунку розміру її пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення передбачені статтею 315 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат, з урахуванням приписів статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року - залишити без змін.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач С.В. Златін
Суддя О.О. Осіпова
Суддя Є.Д. Кравченко
Повний текст судового рішення виготовлено 08 квітня 2026 року.