ЄУН: 336/2905/26
Провадження №: 1-кс/336/256/2026
Іменем України
07 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі дізнавача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача відділення поліції № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області по кримінальному провадженню № 12026082080000077 від 29.03.2026 року за ст. 290 КК України про арешт майна, -
Дізнавач відділення поліції № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області звернувся до суду з клопотанням по кримінальному провадженню № 12026082080000077 від 29.03.2026 року за ст. 290КК України про арешт автомобілю ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
В судовому засіданні дізнавач та прокурор підтримали клопотання.
Власник майна в судове засідання не прибув, про місце та час розгляду клопотання був повідомлений.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту на майно у клопотанні вказано необхідність забезпечення збереження доказів у кримінальному провадженні з метою їх дослідження.
Згідно із клопотанням слідчий просить накласти арешт на автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що були вилучені 29.03.2026 року у ОСОБА_5 .
За версією дізнавача та прокурора в автомобілі ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був вилучений у ОСОБА_5 , виявлені ознаки зміни номера кузова.
Натомість будь-яких доказів того, що ідентифікаційний номер кузова автомобіля був замінений або підроблений, до клопотання не надано.
Метою накладення арешту прокурор вказав перешкоджання продажу автомобілю.
Водночас, санкцією ст. 290 КК України не передбачено можливості конфіскації майна.
При цьому у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності втручання у право власності особи тією мірою, щоб це було виправдано потребами досудового розслідування.
Так, як пояснив прокурор в судовому засідання, експертиза автомобілю вже була призначена та проведена, отже сторона обвинувачення очікує виключно висновку експерта.
За таких обставин, не зрозуміло, з якою законною метою можна обмежити власника автомобілю у використанні його майна, а таке обмеження, на думку слідчого судді, явно є непропорційним цілям досудового розслідування у кримінальному провадженні, в якому власник навіть не має статусу підозрюваного.
Будь-якого обґрунтування необхідності накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в клопотанні не вказано, в судовому засідання прокурором не зазначено, тож наразі відсутні підстави вважати, що вказаний документ є підробленим, а кримінальне провадження за ст. 358 КК України відсутнє.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання.
Керуючись ст. 170-173 КПК України,-
Клопотання дізнавача відділення поліції № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області по кримінальному провадженню № 12026082080000077 від 29.03.2026 року за ст. 290 КК України про арешт майна залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1