Справа № 580/11517/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
01 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черкаської митниці на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
20 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень (форма «Р») від 17 вересня 2024 року №UA902000202426, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами у сумі 31906,60 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6999,53 грн (загальна сума 38906,13 грн) та №UA902000202427, яким збільшено податок на додану вартість з ввезених на митну територію України фізичними особами у сумі 70194,12 грн та застосовані штрафні (фінансові санкції) у сумі 17548,53 грн (загальна сума 129610,59 грн).
Обґрунтовуючи позовну заяву позивач зазначив, що ним був ввезений на територію України автомобіль легковий, що був у використанні, марки TOYOTA; модель: LAND CRUISER 150; номер кузова: НОМЕР_1 , країна відправлення/експорту: SE (Швеція), придбаний за договором купівлі-продажу від 18.06.2019, укладеного з «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), згідно якого вартість транспортного засобу складає 90 000 СЕК (шведських крон). Митне оформлення автомобіля TOYOTA LAND CRUISER 150 здійснено на підставі митної декларації №UA/401050/2019/009212 від 01.07.2019. Також позивачем був ввезений автомобіль легковий, що був у використанні, марка: SKODA; модель: OCTAVIA; номер кузова: НОМЕР_2 країна відправлення/експорту: SE (Швеція), придбаний за договором купівлі-продажу від 20.04.2020 у Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), згідно якого вартість транспортного засобу складає 15 000 СЕК (шведських крон). Митне оформлення автомобіля легкового SKODA OCTAVIA номер кузова: НОМЕР_2 здійснено за МД №№UA/100670/2020/102589 від 27.04.2019.
У 2024 році Черкаською митницею проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог митного законодавства у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями: від 01.07.2019№ UA401050/2019/009212; від 27.04.2020 № UA100670/2020/102589, та складено акт від 29.08.2024 № 10/24/7.27-19/2759808739, яким встановлено порушення позивачем вимог: пункту 2 частини 2 статті 5, частини 1 статті 257 Митного кодексу України (далі МК України) в частині заявлення достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України) в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті митних платежів на суму 102 100,72 грн, у т.ч. ввізне мито 31906,60 грн та податок на додану вартість 70 194,12 грн. на додану вартість.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач зазначив у доповідній записці відділу проведення митного аудиту Черкаської митниці від 07.08.2024 №19/19/2363 на підставі листа уповноваженого органу Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 про результати перевірки, проведеної за запитом Державної митної служби України в рамках адміністративної допомоги стосовно вивезення та експорту транспортних засобів «SKODA OCTAVIA», з'ясовано, що продаж вказаного автомобіля на території Королівства Швеції здійснено за рахунком від 07.04.2020 №01/04, згідно якого вартість транспортного засобу складає 33 000 SЕК (шведських крон), в той час як ввезено позивачем за митною декларацією від 27.04.2020 № UA100670/2020/102589 на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2020, укладеного з «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), згідно якого вартість автомобіля складає 15 000 SЕК (шведських крон). Також продаж автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER 150» на території Королівства Швеції здійснено за рахунком від 14.06.2019 №329, згідно якого вартість транспортного засобу складає 239 000 з SЕК (шведських крон), , в той час як автомобіль ввезено позивачем за МД №UA/401050/2019/009212 від 01.07.2019 на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2019, укладеного з «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), згідно якого вартість транспортного засобу складає 90 000 СЕК (шведських крон). Позивач зазначив, що жодними доказами не підтверджується, що договори купівлі-продажу автомобілів від 18.06.2019 та від 20.04.2020, укладені з «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), визнані неправомірними та/або недійсними, скасованими в установленому законом порядку, а їх зміст чи окремі положення містять недостовірні відомості, у тому числі щодо вартості автомобілів. Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у відповіді митних органів Королівства Швеції. Автентичність вартості транспортного засобу підтверджується експортною митною декларацією типу ЕХ №20LTLC0100EK09D989, яка створювалася на підставі контракту від 20.04.2020, і у якій вказана вартість автомобіля «SKODA OCTAVIA» згідно договору. Результати митного оформлення автомобілів не оспорені і не скасовані до цього часу. Рахунок-фактура від 14.06.2019 №329, у якому вказана вартість транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER 150» 239 000 шведських крон, та рахунок-фактура від 07.04.2020 №01/04, у якому вказана вартість транспортного засобу «SKODA OCTAVIA» 33 000 шведських крон, викликають сумніви з приводу їх дійсності щодо недостовірності відомостей, оскільки не підтверджені банківськими платіжними документами щодо його оплати, а позивач не підтверджує їх оплати; рахунок-фактура від 07.04.2020 №01/04 із вказаною датою не існує та не створювався, оскільки є посилання на рахунок від 06.04.2020; митні органи Королівства Швеції не надали та не підтвердили жодного рахунку з датою 07.04.2020; у рахунку фактурі від 06.04.2020 №01/04 отримувачем вказано ОСОБА_2 , з яким позивач не був знайомий; рахунок-фактура від 14.06.2019 №329 із вказаною датою також не існує та не створювався, митні органи Королівства Швеції не надали та не підтвердили жодного рахунку з датою 14.06.2019, містилося посилання на рахунок від 13.06.2020; шведська компанія «Bergslagenc Skogstjanst AB» не являлась власником транспортного засобу «SKODA OCTAVIA» до 07.04.2020, оскільки згідно технічного паспорту №1023196597 від 07.04.2020 стала власником лише 07.04.2020, а тому не могла розпоряджатися транспортним засобом як особистою власністю, продавати автомобіль та виставляти рахунок-фактуру від 06.04.2020 №01/04 із ціною товару 33 000 шведських крон; шведська компанія «Bergslagenc Skogstjanst AB» не являлась власником транспортного засобу «TOYOTA LAND CRUISER 150» до 14.09.2019, оскільки згідно технічного паспорту №1019776033 від 14.06.2019 стала власником лише 14.09.2019, а тому не могла розпоряджатися транспортним засобом як особистою власністю, продавати автомобіль та виставляти рахунок-фактуру від 14.09.2019 №329 із ціною товару 239 000 шведських крон; рахунок-фактура від 06.04.2020 №01/04 із ціною 33 000 шведських крон не був зареєстрований в системі продавця, що підтверджується відсутністю логотипу у лівому верхньому куті, що спростовує достовірність вказаного документа; у рахунку; у рахунку-фактурі від 13.06.2019 №329 із ціною товару 3290000 шведських крон не ідентифікується транспортний засіб марки «TOYOTA LAND CRUISER 150», який вказаний у митній декларації №UA401050/2019/009215; рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення сум до оплати. І не підтверджує факт передачі товару. У відповідача відсутні оригінали рахунків-фактур, а тому їх копії є неналежними та недопустимими доказами, умовами договорів купівлі-продажу не передбачено виставлення та оплату рахунків-фактур. Відповідач при зверненні до Державної митної служби України щодо направлення міжнародного запиту до митних органів Королівства Швеції не витребував конкретних документів, щодо яких виник сумнів у правильності визначення митної вартості транспортних засобів, внаслідок чого неможливо достовірно пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Митна вартість автомобілів була визначена за результатами консультацій з митним органом, а тому у подальшому митниця не має права здійснювати митний контроль.
Позивач вказав, що під час проведення перевірки відповідачем витлумачено на власний розсуд зміст листа від уповноважених органів Королівства Швеції, який покладено в основу висновків перевірки, та яким не підтверджено автентичність запитуваної інформації, оскільки при направленні запиту Черкаською митницею не обґрунтовано зміст підозри у частині правильності визначення бази оподаткування транспортних засобів, у чому така підозра полягає та не розкрито, які саме документи містять неправдиві відомості в частині фактичної вартості автомобілів; митні органи Королівства Швеції не володіють відомостями, хто організував митне оформлення автомобілів, отримали інформацію з бізнесової системи продавця, тобто третіх осіб, у зв'язку з чим не можуть завірити дані як автентичні; у листі митних органів королівства Швеції відсутні відомості про продавця. Додатково вказано, відповідачем не враховані пояснення позивача, надані на акт перевірки, у зв'язку з чим позивач не реалізував своє право на подання заперечень у межах строків, встановлених ПК та МК України, що свідчить про порушення процедури прийняття податкових повідомлень-рішень та є підставою для їх скасування. Перевірка проведена в період дії мораторію на її проведення, що свідчить про відсутність підстав для її проведення та призводить до неможливості посилатись на документи та інформацію, отримані в результаті проведення перевірки, позивач не міг виступати суб'єктом відповідальності за правильністю визначення бази оподаткування, оскільки митне оформлення здійснювалось митними брокерами. Також позивачем вказано, що відсутній належним чином засвідчений переклад українською мовою рахунків-фактур, листів митних органів Королівства Швеції, що виключає можливість визнання таких документів належними та допустимими доказами. Станом на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень закінчились строки зберігання первинних документів щодо ввезення транспортних засобів, а тому провести повну, об'єктивну та всебічну перевірку не було можливим.
Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що декларант (позивач у справі) самостійно визначив митну вартість автомобілів за резервним методом, тим самим підтвердив, що надані документи, зазначені у графі 44 МД для застосування методу визначення митної вартості товарів, що імпортуються, не можуть бути використані, так як відомості не підтверджені документально. Отже митну вартість визначено декларантом, а не митницею, а тому доводи позивача про те, що митниця не має право здійснювати перевірку митної вартості, є необґрунтованими.
На переконання відповідача, інформація від уповноважених органів Королівства Швеція отримана відповідно до вимог Протоколу ІІ «Про взаємну адміністративну допомогу в митних справах» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифіковану Законом України від 16.09.2014 №1678-VII. З посиланням на ст. 8 вищевказаного Протоколу ІІ ч. 8 ст. 94 КАС України зазначено, що лист № UTR 2023-27 наданий на виконання запиту митних органів України та перекладений українською мовою є належним носієм доказової інформації у справі, що розглядається. Щодо підстав проведення перевірки, на переконання митного органу такою підставою є надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться.
12 лютого 2025 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12.08.2025 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №580/11517/24 скасовано. Справу №580/11517/24 направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Черкаської митниці (форма «Р») від 17 вересня 2024 року №UA902000202426 та №UA902000202427.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Черкаська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025, 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 квітня 2026 р.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Позивач у судовому засіданні та його представник в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів заперечували проти задоволення апеляційної скарги відповідача, просили залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
01.04.2026 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Черкаської митниці не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в митному режимі імпорт за МД від 01.07.2019 №UA401050/2019/009212 задекларовано товар автомобіль легковий, що був у використанні марки TOYOTA, модель: LAND CRUISER 150; номер кузова: НОМЕР_1 , країна відправлення/експорту: SE (Швеція).
Транспортний засіб «TOYOTA LC 150» (VIN: НОМЕР_1 ) було ввезено на митну територію України на підставі рахунку від 18.06.2019 № б/н, згідно з яким його було продано «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція) громадянину України ОСОБА_3 за ціною 90 000,00 SEK (шведських крон).
Крім того, у митному режимі імпорт за МД від 27.04.2020 №UA100670/2020/102589 позивачем задекларовано автомобіль легковий, що був у використанні, марка SKODA; модель: OCTAVIA; номер кузова: НОМЕР_2 країна відправлення/експорту: SE (Швеція)
Транспортний засіб «SKODA OCTAVIA» (VIN: НОМЕР_2 ) (модельний рік « 2010», реєстраційний номер « НОМЕР_3 », VIN: НОМЕР_2 ), було ввезено позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2020 № б/н, укладеного між «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція) та громадянином України ОСОБА_4 , згідно з яким вартість транспортного засобу складає 15000,00 SEK (шведських крон)
За МД від 01.07.2019 №UA401050/2019/009212; від 27.04.2020 № UA100670/2020/102589 ОСОБА_1 самостійно визначив митну вартість за резервним методом.
06.01.2023 Черкаська митниця звернулась до Державної митної служби України з листом №27-1/19/4/131 у якому на підставі порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затвердженого наказом Держмитслужби України від 06.07.2005 №639, просила розглянути можливість щодо направлення запиту до митних органів Королівства Швеції для підтвердження чи спростування підозри у частині заниження митної вартості транспортних засобів, зазначених у додатку №1, які ввезені на територію України ОСОБА_1 .
Обгрунтовуючи запит Черкаська митниця вказала, що взято до уваги відповідь уповноважених органів Королівства Швеція від 20.09.2022 №UTR 2022-267, та за результатами аналізу зовнішньоекономічних операцій встановлено, зокрема, що у 38 транспортних засобах із 40 застосовано резервний метод визначення митної вартості, тобто є підстави вважати, що вартість транспортних засобів була занижена; встановлено факт фальсифікації документів, що свідчать про вартість транспортного засобу та надання фіктивних інвойсів під час митного оформлення; та ін. (т. 1, а.с. 139-140).
За запитом Державної митної служби України митниця Швеції направила лист від 22.05.2023 № UTR 2023-27, яким повідомила, що провела розслідування щодо експорту 53 транспортних засобів в Україну, зазначених у додатку №1, та у рамках розслідування зв'язалася з попередніми власниками транспортних засобів у Швеції, які володіли ними перед продажем на експорт, щоб отримати необхідну документацію.
Митниця Швеції звернула увагу, що не могла знайти жодної інформації про транспортні засоби в їх реєстрі. Це означає, що транспортні засоби, про які йде мова, не могли пройти митний контроль у Швеції. Відповідно до інформації, наданої деякими продавцями, з якими вдалося зв'язатись, покупець особисто забрав транспортний засіб і відповідав за експорт. Митниці невідомо, хто організовував митне оформлення.
Оскільки шведська митниця не завершила процес митного оформлення, вона не має доступу до супровідної документації (включаючи контракти), окрім рахунків-фактур, отриманих щодо ціни, і, отже, не може провести повне порівняння з документами, наданими Державною митною службою України.
Супровідні документи щодо ціни зазначено у додатках №2 та 3. Шведська митниця зазначила, що отримала інформацію з бізнес-системи продавця і через цей факт не може завірити дані як автентичні (т. 1, а.с. 69).
Відділом проведення митного аудиту Черкаської митниці опрацьовано лист митниці Королівства Швеції від 22.05.2023 № UTR 2023-27 та встановлено, що транспортний засіб «TOYOTA LC (реєстраційний номер « НОМЕР_4 ») ввезено на територію України позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 18.06.2019, укладеного з «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), вартість 90 000 шведських крон, проте продаж здійснено на території Королівства Швеції на підставі рахунку «Bergslagenc Skogstjanst AB» від 14.06.2019 №329 за ціною 239000,00 SEK (шведських крон).
Також, транспортний засіб «SKODA OCTAVIA» (VIN: НОМЕР_2 ) ввезено на територію України позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2020, укладеного з «Bergslagenc Skogstjanst AB» (Швеція), вартість 15 000 шведських крон, проте продаж здійснено на території Королівства Швеції на підставі рахунку «Bergslagenc Skogstjanst AB» від 07.04.2020 №01/04 за ціною 30 000,00 SEK (шведських крон).
У зв'язку з цим, запропоновано прийняти рішення про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями від 01.07.2019 №UA401050/2019/009212; від 27.04.2020№ UA100670/2020/102589.
Черкаською митницею, відповідно до положень п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 1 ч. 3 ст. 345, п. 2 ч. 2 ст. 352 МК України та на підставі наказу Черкаської митниці від 08.08.2024 № 118 проведено документальну невиїзну перевірку громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ), за результатами якої складено акт № 10/24/7.27-19/2759808739 від 29.08.2024 (надалі акт перевірки) про результати документальної невиїзної перевірки платника податків громадянина України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями: від 01.07.2019 № UA401050/2019/009212; від 27.04.2020 № UA100670/2020/102589.
Перевіркою встановлено, що дані рахунку від 14.06.2019 №329 ідентифікуються з відомостями договору купівлі-продажу від 18.06.2019 № б/н та документами, поданими під час митного оформлення транспортного засобу «TOYOTA LC 150» (VIN: НОМЕР_1 ) за НОМЕР_6 за: назвою марки автомобілю легкового: «TOYOTA»; моделлю: «LC (LAND CRUISER)»; реєстраційним номером: « НОМЕР_7 »; продавцем: «Bergslagenc Skogstjanst AB»; покупцем: « ОСОБА_5 »;
Згідно відомостей рахунку від 14.06.2019 № 329, вартість транспортного засобу складає 239000,00 SEK (шведських крон), проте згідно відомостей договору купівлі-продажу від 18.06.2019 № б/н, поданого до МД №009212, транспортного засобу «TOYOTA LC 150» (VIN: НОМЕР_1 ), було продано «Bergslagenc Skogstjanst AB» громадянину України ОСОБА_6 за ціною 90000,00 SEK (шведських крон).
Також, дані рахунку від 07.04.2020 № 01/04 ідентифікуються з відомостями договору купівлі-продажу від 20.04.2020 № б/н, поданими ОСОБА_1 під час митного оформлення транспортного засобу «SKODA OCTAVIA» (VIN: НОМЕР_2 ) за НОМЕР_8 за: назвою марки автомобілю легкового: «SKODA»; моделлю: «OCTAVIA»; номером кузова (VIN): « НОМЕР_2 »; реєстраційним номером: « НОМЕР_3 »; продавцем: «Bergslagenc Skogstjanst AB».
Згідно з відомостями рахунку від 07.04.2020 № 01/04 вартість транспортного засобу складає 33000,00 SEK (шведських крон), проте згідно з відомостями договору купівлі-продажу від 18.06.2019 № б/н, поданого до МД №102589, транспортного засобу «SKODA OCTAVIA» (VIN: НОМЕР_2 ), було продано «Bergslagenc Skogstjanst AB» громадянину України ОСОБА_6 , за ціною 15000,00 SEK (шведських крон).
В договорі купівлі-продажу від 18.06.2019 № б/н, поданому до МД №102589, покупцем зазначено громадянин України ОСОБА_7 , у рахунку від 07.04.2020 №01/04 покупцем зазначено громадянин України ОСОБА_8 .
Ураховуючи вказані обставини, було встановлено, що договори купівлі-продажу від 18.06.2019 № б/н; від 20.04.2020 № б/н, що були надані під час митного оформлення транспортних засобів «TOYOTA LC 150» (VIN НОМЕР_1 ) за НОМЕР_6 та «SKODA OCTAVIA» (VIN: НОМЕР_2 ) за НОМЕР_8 містять недостовірні відомості щодо вартості вищезазначених транспортних засобів.
За висновком акта перевірки позивачем порушені вимоги:
- пункту 2 частини другої статті 52, частини двадцять першої статті 58, частини першої статті 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VІ, в частині заявлення достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України), в частині визначення бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, у результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті митних платежів на загальну суму 102100,72 гривень, в тому числі, ввізне мито 31906,60 гривень, податок на додану вартість 70194,12 гривень.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем були прийняті: податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 17.09.2024 № UA902000202426, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами, у сумі 31 906,60 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 999,53 грн, всього 38 906,30 грн, та податкове повідомлення-рішення (форма «Р») від 17.09.2024 № UA902000202427, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів фізичними особами у розмірі 70 194,12 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 548,53 грн.
Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з позовом до суду.
Суд першої інстанції, на новому розгляді справи, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що не дочекавшись факту отримання позивачем акту від 29.08.2024 №10/24/7.27-19/2759808739, посадовими особами Черкаської митниці 17.09.2024 винесено оскаржувані ППР, які направлені листом Черкаської митниці №7.27-1/19/10/3308 від 17.09.2024, що підтверджується копією конверту, яким вони були надіслані (копія наявна в матеріалах адміністративної справи).
На думку суду, у межах вищевказаного строку, 26.09.2024 позивачем були підготовлені та подані письмові зауваження до акту від 29.08.2024 №10/24/7.27-19/2759808739 на адресу Черкаської митниці,
Ураховуючи, що заперечення на акт перевірки надіслані на адресу Черкаської митниці 26.09.2024, тобто, позивачем реалізовано своє право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК та МК України для їх подання, суд дійшов висновку, що відповідач передчасно відмовив у розгляді заперечень на акт перевірки позивача в порядок та спосіб, встановлений ПК та МК України, при цьому не навів жодного спростування щодо відхилення або прийняття доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними роз'ясненнями щодо можливості оскарження дій самого відповідача.
Суд першої інстанції також наголосив, що у відповідача відсутні належні та достатні докази виконання ним вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, отже, прийнявши оскаржувані ППР у порушення передбаченого строку для подання заперечень на акт перевірки, відповідач фактично нівелював право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах адміністративної справи міститься розрахунок податкового зобов'язання по сплаті митних платежів у зв'язку з митною декларацією від 01.07.2019 №UA401050/2019/009212 та за митною декларацією від 27.04.2020 №UA100670/2020/102589, що оформлені в акті перевірки від 29.08.2024 №10/24/7.27- 19/2759808739, який не містить доказів того, що позивач дійсно ніби то навмисно, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених ПК України та МК України.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що із змісту листа Державної митної служби України №26/26-04/7.27/168 від 19.01.2024 встановлено, що остання направила на адресу Черкаської митниці копію відповіді митних органів Королівства Швеції з неофіційним перекладом та доданими до неї документами, крім того, у листі Черкаської митниці від 13.09.2023 №7.27-1/20/14/3172, яким направлялися документи для перекладу зазначено про додатки саме на 30 арк., у той час як на перекладі зазначено про кількість сторінок всього лише на 4 арк., що свідчить про частковий переклад окремих аркушів.
Крім того, судом встановлено, що у наданих відповідачем перекладі листа митних органів Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 та рахунків-фактур від 06.04.2020 №01/04 та від 13.06.2019 №329 відсутній документ, який підтверджує кваліфікацію перекладача ФОП ОСОБА_9 , наявність у нього знань та вільного володіння шведською мовою та засвідчує його особу, у наданих відповідачем перекладі листа митних органів Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 та рахунків-фактур від 06.04.2020 №01/04 та від 13.06.2019 №329 відсутній документ, який підтверджує кваліфікацію перекладача ФОП ФОП ОСОБА_9 , наявність у нього знань та вільного володіння шведською мовою та засвідчує його особу.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (форма «Р») від 17 вересня 2024 року №UA902000202426, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами у сумі 31906,60 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6999,53 грн (загальна сума 38906,13 грн) та №UA902000202427, яким збільшено податок на додану вартість з ввезених на митну територію України фізичними особами у сумі 70194,12 грн та застосовані штрафні (фінансові санкції) у сумі 17548,53 грн (загальна сума 129610,59 грн).
Натомість, Черкаська митниця вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:
- лист уповноваженого органу Королівства Швеція від 22.05.2023 № UTR 2023-27 наданий на виконання запиту митних органів України та перекладений на українську мову позивачем є належним носієм доказової інформації у справі, що розглядається;
- судом не взято до уваги, що позивач не надав жодних документів які б підтверджували суму оплати за транспортні засоби, інформацією митного органу Королівства Швеція підтверджується інша вартість проданих на території Швеції автомобілів, отже відповідач має право самостійно визначити митну вартість автомобілів на підставі документів зазначених у ст. 53 та 352 МК України;
- рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням вимог матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції суперечать фактичним обставинам справи внаслідок неповного та необ'єктивного дослідження доказів й неправильного застосування норм митного законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - МК України) встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина 5 статті 54 МК України).
Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 336 МК України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Статтею 345 МК України, встановлено, що документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо, зокрема, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення митним органом суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.
Згідно статті 351 МК України, предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.
Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
У контексті доводів апелянта про те, що лист уповноваженого органу Королівства Швеція від 22.05.2023 № UTR 2023-27, що наданий на виконання запиту митних органів України та перекладений на українську мову позивачем, є належним носієм доказової інформації, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Митний орган, звертаючись до уповноважених органів Королівства Швеції із листом №7.27-1/19/4/131 від 03.01.2023, в основу якої поклав підозру, тобто виключно свої припущення, однак направлення запиту до іноземних органів фактично є складовою частиною проведення перевірки.
Між тим, при направленні запиту, Черкаською митницею не обґрунтовано зміст підозри у частині правильності визначення бази оподаткування транспортних засобів, у чому саме така підозра полягає, з достатнім правовим обґрунтуванням, так само як і не розкрито перелік документів, які ніби то містять неправдиві відомості в частині фактичності вартості ТЗ, на підставі яких відомостей/інформації/даних зроблено такі висновки, що покладено в основу недостовірних відомостей та чи є цьому документальне підтвердження.
У постанові від 12.08.2025 у даній адміністративній справі №580/115107/24, Верховний Суд зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не надали належного обґрунтування доводам позивача щодо порушення відповідачем норм матеріального права, зокрема пунктів 86.7, 86.6 статті 86 та пункту 123.2 ПК України та відповідно не з'ясували обставини справи в цій частині, що мають значення для правильного її вирішення.
Так, у матеріалах справи наявні 2 (два) примірники акта від 29.08.2024 №10/24/7.27-19/2759808739, направлені супровідним листом Черкаської митниці від 30.08.2024 №7.27-1/19/10/3113, які надійшли засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_1 та були отримані ним 20.09.2024.
У листі Черкаської митниці від 30.08.2024 №7.27-1/19/10/3113 встановлений був 5- денний робочий термін, що настає за днем отримання акту, для підписання та повернення його на адресу Черкаської митниці, однак не дочекавшись факту отримання позивачем акту від 29.08.2024 №10/24/7.27-19/2759808739, посадовими особами Черкаської митниці 17.09.2024 винесено оскаржувані ППР, які направлені листом Черкаської митниці №7.27-1/19/10/3308 від 17.09.2024, що підтверджується копією конверту, яким вони були надіслані (копія наявна в матеріалах адміністративної справи).
Разом з цим, у межах вищевказаного строку, 26.09.2024 позивачем були підготовлені та подані письмові зауваження до акту від 29.08.2024 №10/24/7.27-19/2759808739 на адресу Черкаської митниці,
Ураховуючи, що заперечення на акт перевірки надіслані на адресу Черкаської митниці 26.09.2024, тобто, позивачем було реалізовано право на подання заперечень на акт перевірки в межах строків, встановлених ПК та МК України для їх подання, на переконання колегії суддів, відповідач передчасно відмовив у розгляді заперечень на акт перевірки позивача в порядок та спосіб, встановлений ПК та МК України, при цьому не навів жодного спростування щодо відхилення або прийняття доводів позивача в цій частині, обмежившись загальними роз'ясненнями щодо можливості оскарження дій самого відповідача.
Колегія суддів наголошує, що у митного органу відсутні належні та достатні докази виконання ним вимог пунктів 86.7, 86.8 статті 86 ПК України, отже, прийнявши оскаржувані рішення у порушення передбаченого строку для подання заперечень на акт перевірки, відповідач, фактично нівелював право позивача на подання таких заперечень та врахування його позиції при прийнятті податкового повідомлення-рішення, що є процедурним порушенням, яке впливає на суть висновків та прийняте рішення та не відноситься до суто формальних.
У контексті доводів апеляційної скарги про те, що судом не взято до уваги, що позивач не надав жодних документів які б підтверджували суму оплати за транспортні засоби, інформацією митного органу Королівства Швеція підтверджується інша вартість проданих на території Швеції автомобілів, отже, відповідач має право самостійно визначити митну вартість автомобілів на підставі документів зазначених у ст. 53 та 352 МК України, колегія суддів враховує наступне.
Як було досліджено судом першої інстанції, транспортний засіб «TOYOTA LAND CRUISER 150» ввезено громадянином ОСОБА_1 за МД від 01.07.2019 №UA401050/2019/009212 на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 18.06.2019 №б/н, укладеного Bergslagenc Skogsjanst AB (Продавець) та громадянином ОСОБА_1 (Покупець), згідно з яким вартість транспортного засобу складає 90 000 SEK (шведських крон), в той час як за рахунком-фактурою від 14.06.2019 №329, вартість транспортного засобу складає 239 000 SEK (шведських крон).
Транспортний засіб «SKODA OCTAVIA» ввезено громадянином ОСОБА_1 за МД від 27.04.2020 №UA100670/2020/102589 на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 20.04.2020 №б/н, укладеного Bergslagenc Skogsjanst AB (Продавець) та громадянином ОСОБА_1 (Покупець), згідно з яким вартість транспортного засобу складає 15 000 SEK (шведських крон), в той час як за рахунком-фактурою від 07.04.2020 №01/04 вартість транспортного засобу складає 33 000 SEK (шведських крон).
На підставі договору купівлі-продажу №б/н від 20.04.2020 та рахунку-фактури від 07.04.2020 №01/04, посадовими особами Черкаської митниці зроблено висновок про різну вартість ТЗ марки «SKODA OCTAVIA», а на підставі договору купівлі-продажу №б/н від 18.06.2019 та рахунку-фактури від 14.06.2019 №329 - про різну вартість ТЗ марки «TOYOTA LAND CRUISER 150».
Відповідно до пункту 190.1. статті 190 ПК України, базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контракта) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МКУ, з урахуванням мита та акцизного.
Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», визначено, що зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Статтею 2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», закріплено принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у будьяких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 204 ЦК України, встановлено презумпцію правомірності правочину - правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що у матеріалах адміністративної справи відсутні докази спростування відповідачем або надання будь-яких доказів щодо презумпції правомірності договору купівлі-продажу №б/н від 20.04.2020, яким була у т.ч. визначена вартість ТЗ марки «SKODA OCTAVIA» у розмірі 15 000 SEK (шведських крон) та договору купівлі-продажу №б/н від 18.06.2019 №б/н, яким була у т.ч. визначена вартість ТЗ марки «TOYOTA LAND CRUISER 150» в розмірі 90 000 SEK (шведських крон).
Отже, митним органом не підтверджено жодними доказами обставин того, що договір купівлі-продажу №б/н від 20.04.2020 та договір купівлі-продажу №б/н від 18.06.2019 №б/н визнано неправомірними та/або недійсними, скасованими в установленому законом порядку, а його зміст чи окремі положення таких договорів містили недостовірні відомості, у т.ч. щодо вказаної в ньому вартості ТЗ.
Між тим, колегія суддів враховує, що ухвалою суду першої інстанції від 18.09.2025 витребувано від Черкаської митниці:
- оригінал рахунку-фактури від 07.04.2020 №01/04, з перекладом в установленому законом порядку (нотаріальним посвідченням), та документальне підтвердження здійснення оплати за рахунком-фактурою від 07.04.2020 №01/04 з наданням оригіналів банківських платіжних документів;
- оригінал рахунку-фактури від 14.06.2019 №329, з перекладом в установленому законом порядку (нотаріальним посвідченням), та документальне підтвердження здійснення оплати за рахунком-фактурою від 14.06.2019 №329, з наданням оригіналів банківських платіжних документів;
- засвідчені в установленому законом порядку копій усіх документів, у т.ч. фото та відеофіксації, відібраних пояснень, надісланих запитів, службових, доповідних записок, листування з митними брокерами, інших документів, що були сформовані (складені) в процесі проведення документальної позапланової перевірки відносно ОСОБА_1 .
Листом Черкаської митниці від 28.10.2025 повідомлено суд про відсутність у відповідача оригіналу рахунку-фактури від 07.04.2020 №01/04, з перекладом в установленому законом порядку (нотаріальним посвідченням), відсутність документального підтвердження здійснення оплати за рахунком-фактурою від 07.04.2020 №01/04 з наданням оригіналів банківських платіжних документів, та оригіналу рахункуфактури від 14.06.2019 №329, з перекладом в установленому законом порядку (нотаріальним посвідченням), та відсутнє документальне підтвердження здійснення оплати за рахунком-фактурою від 14.06.2019 №329, з наданням оригіналів банківських платіжних документів
Таким чином, як доцільно зауважив суд першої інстанції, відсутність оригіналів рахунку-фактури від 14.06.2019 №329 та рахунку-фактури від 14.06.2019 №329 свідчить про те, що такі рахунки-фактури не повинні братися митним органом до уваги, оскільки відсутня можливість визнання таких документів належним доказом, встановити достовірність та правдивість такого документу, перевірити його на відповідність наявних у матеріалах справи копіях, надавати йому правову оцінку за відсутності самого документу. Відсутність оригіналів вказаних рахунків-фактур свідчить про невмотивоване рішення, яке базувалося на припущеннях, а не на перевірених фактах та обставинах.
Крім того, листом Черкаської митниці від 13.09.2023 №7.27-1/20/14/3172 на адресу суду ФОП ОСОБА_9 було направлено документи для здійснення перекладу.
У подальшому, листом ФОП ОСОБА_9 від 18.09.2023 вих. №495 на запит №7.27-1/20/14/3172 від 13.09.2023, відправлено переклад листа митних органів Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 з додатками.
Матеріалами справи підтверджено, що перекладений ФОП ОСОБА_9 лист митних органів Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 з додатками не був засвідчений в установленому законом порядку, тобто зроблений переклад не відповідав реальному змісту первісного документу, у зв'язку з чим, з метою доведення зазначених обставин, позивачем здійснено замовлення на проведення перекладу із шведської мови на українську мову рахунків фактур №02/11 від 20.11.2019, №93 від 01.11.2019 та №5/10 від 22.10.2019, які були виконані перекладачем ОСОБА_10 та посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лівінською Н.С.
Так, співставляючи переклад листа митних органів Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 та рахунків-фактур від 06.04.2020 №01/04 та від 13.06.2019 №329 здійснених перекладачем ФОП ОСОБА_9 у порівнянні із здійсненим перекладачем ОСОБА_10 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лівінською Н.С., судом було встановлено невідповідність стосовно тексту перекладу вказаних документів, зокрема, є розбіжності в графі «Дійсний до», в той час як у перекладі, здійсненого ФОП ОСОБА_9 вказано «Дата оплати», не перекладені відомості про відправника, лист митних органів Королівства Швеції містить відомості про неправильний зміст перекладу, застосування та тлумачення слів, які не відповідають змісту самого листа. Зокрема, містяться розбіжності та різне смислове навантаження в останньому абзаці листа, де у перекладі ФОП ОСОБА_9 зазначено про те, що «Шведська митниця отримала інформацію з бізнес-системи продавця. У зв'язку з цим, ми не можемо підтвердити достовірність доданих даних», в той час як реальний зміст листа трактувався як «Митниця Швеції отримала інформацію з бізнес-системи продавця. Через цей факт ми не можемо завірити дані як автентичні».
Необхідно зазначити, що із змісту листа Державної митної служби України №26/26-04/7.27/168 від 19.01.2024 встановлено, що остання направила на адресу Черкаської митниці копію відповіді митних органів Королівства Швеції з неофіційним перекладом та доданими до неї документами.
Крім того, як було звернуто увагу судом першої інстанції, у листі Черкаської митниці від 13.09.2023 №7.27-1/20/14/3172, яким направлялися документи для перекладу зазначено про додатки саме на 30 арк., у той час як на перекладі зазначено про кількість сторінок всього лише на 4 арк., що свідчить про частковий переклад окремих аркушів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у наданих відповідачем перекладі листа митних органів Королівства Швеції від 22.05.2023 №UTR2023-27 та рахунків-фактур від 06.04.2020 №01/04 та від 13.06.2019 № 329 відсутній документ, який підтверджує кваліфікацію перекладача ФОП ОСОБА_9 , наявність у нього знань та вільного володіння шведською мовою та засвідчує його особу.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (форма «Р») від 17 вересня 2024 року №UA902000202426, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на транспортні засоби та шини до них, що ввозяться на територію України фізичними особами у сумі 31906,60 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 6999,53 грн (загальна сума 38906,13 грн) та №UA902000202427, яким збільшено податок на додану вартість з ввезених на митну територію України фізичними особами у сумі 70194,12 грн та застосовані штрафні (фінансові санкції) у сумі 17548,53 грн (загальна сума 129610,59 грн).
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всі вимоги законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування.
За правилами статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Черкаської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко
Повний текст постанови складено 06.04.2026.