Справа № 826/6015/17 Суддя (судді) першої інстанції: Луцович М.М.
01 квітня 2026 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В.В.,
суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М.,
за участю секретаря Михайлової І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 20.04.2017 №27/17/073-3435 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №826/6015/17 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано постанову Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.04.2017 №27/17/073-3435 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт».
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, а відповідачем правомірно винесено спірну постанову, позаяк позивачем допущено порушення, відповідальність за яке передбачено абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення питання, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, з урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності вказаної сторони.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі звернення Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.02.2017 №102/02/39-1501 згідно наказу №140 від 01.03.2017 «Про проведення позапланової перевірки» та направлення для проведення позапланової перевірки б/н від 30.03.2017, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «Істрейт».
За наслідками проведеної позапланової перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2017, згідно якого встановлено:
- проектну документацію розроблено в одну стадію (стадія «РП»), чим порушено п. 4.6.2 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
- проектна документація розроблена без проведення та врахування інженерно-геологічних вишукувань та обстежень технічного стану конструкцій, можливість реконструкції з прибудовою не підтверджена розрахунками, чим порушено вимоги п. 9.3, 9.10, 9.11 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», п.4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво»;
- не оформлений належним чином титульний аркуш проектної документації, а саме: підпис керівника проектної організації та підпис головного архітектора проекту не завірені печаткою організації та персональною печаткою (де наведено дані про № кваліфікаційного сертифіката архітектора та ким він видавався), чим порушено вимоги п. 10.3.1 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації»;
- не оформлений належним чином запис про відповідність проекту (робочого проекту) відповідно до чинних норм, правил та стандартів, а саме: підписи головного архітектора проекту та головного інженера проекту не завірені печаткою (де наведено дані про № кваліфікаційного сертифіката архітектора та ким він виданий), чим порушено п. 10.7 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації»;
- проектом не передбачено та не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення, а саме: інженерно- технічного обладнання, чим порушені вимоги п. 5.10 ДБН В.2.2-17:2006 «Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення».
Проектна документація розроблена ТОВ «Будпроект плюс» з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено абз. 5 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В подальшому, замовником будівництва затверджено проектну документацію, яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Одночасно було встановлено, що зазначений об'єкт будівництва на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м. Києва експлуатується під розміщення магазину «АТБ» без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами проведеної перевірки відповідачем видано припис від 06 квітня 2017 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким з 07.04.2017 заборонено експлуатацію нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів (магазин «АТБ») на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м.Києва до усунення виявлених порушень у сфері містобудівної діяльності та зобов'язано усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 06.06.2017 та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06.04.2017.
Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.04.2017 № 27/17/073-3435, якою товариство з обмеженою відповідальністю «Істрейт» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 144 000 гривень.
Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.04.2017 № 27/17/073-3435 протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив, зокрема з того, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки вказані у ній порушення, які були виявлені в ході проведення заходу будівельно-архітектурного контролю не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частина 1 статті 41 цього Закону передбачає, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пункт 7 Порядку № 553 передбачає, зокрема, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Пункт 11 Порядку № 553 передбачає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Згідно з пунктом 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Як визначено п.п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон України № 208/94-ВР).
Відповідно до статті 1 Закону України № 208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
За приписами частини 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України № 208/94-ВР визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року № 244 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За правилами пункту 9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.
Пунктом 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
За приписами пункту 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Згідно пункту 16 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Пунктом 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.
Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.
За приписами пункту 19 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Відповідачем згідно проведеної позапланової перевірки було встановлено, що Департамент зареєстрував замовнику будівництва - ТОВ «Істрейт» декларацію про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Лісовий, 4 у Деснянському районі м. Києва» від 05.01.2017 №КВ 083170052232.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 27.12.2016 № 1753/16/012/009-16.
Проектна документація розроблена ТОВ «Будпроект плюс» з порушеннями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено абз. 5 ст. 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» та абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
В подальшому, замовником будівництва затверджено проектну документацію, яка суперечить вимогам законодавства у сфері містобудівної діяльності, чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність».
З цих підстав Департаментом зроблено висновок про те, що згідно ст. 376 Цивільного кодексу України є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Одночасно було встановлено, що зазначений об'єкт будівництва на просп. Лісовому, 4 у Деснянському районі м. Києва експлуатується під розміщення магазину «АТБ» без прийняття в експлуатацію у встановленому порядку, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що і слугувало підставою для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Позивачем було оскаржено до суду наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 110 від 06.04.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 200/7283/17, задоволено апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт». Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою визнано протиправною та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва № 110 від 06.04.2017 р.
Так, в межах адміністративної справи № 200/7283/17 апеляційним судом встановлено, що згідно висновку експертного дослідження № 172-04 від 30.05.2017 р. встановлено, що фактична категорія складності об'єкту, розташованого за адресою м. Київ, проспект Лісовий,4 є 111 категорія складності; стадійність проектування об'єкту дотримана у відповідності до вимог діючих нормативно - правових актів; об'єкт не є об'єктом самочинного будівництва у відповідності до вимог діючих нормативно - правових актів в галузі будівництва, та вимоги діючих нормативно - правових актів в галузі будівництва на даному об'єкті в частині забезпечення ліфтами, дотримано.
Також встановлено, що відповідно до висновку по інструментальному обстеженню та оцінці стану конструкцій будови перед реконструкцією на об'єкті в м. Київ проспект Лісний, 4, затвердженого в жовтні 2014 р. проректором з наукової роботи д.т.н., професором ОСОБА_2 … при реконструкції обов'язковою умовою є захист підвалу від підтоплення підземними водами. Запропонований варіант передбачає виконання робіт кваліфікованими спеціалістами профільної організації. …Пошкоджень в залізобетонних та кам'яних конструкціях будівлі, понижуючих несущу здатність, не виявлено. Їх стан кваліфікується від нормального категорії К-1 до задовільного категорії К-2. В цілому стіни та колони мають необхідні запаси для цілей збільшення нагрузки при надбудівлі другого поверху. …Демонтаж перегородок, ділянок стін по осям 1,6 і ряду «А» є технічно можливим засобом. Принципіальна схема демонтажу конструкцій, практично не вимагає додаткового посилення та приведена в додатку 1. …Результати контролю міцності матеріалів приведені в додатку 2, результати розрахунків основи і конструкцій, схеми захисту підвалу від підтоплення дані в додатках 3 та 4.
Крім того, позивачем було оскаржено до суду припис відповідача від 06 квітня 2017 року щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року у справі №200/6550/17, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про визнання протиправним та скасування припису: визнано протиправним та скасовано припис від 06 квітня 2017 року, винесений стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Істрейт», про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, винесений Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва.
В межах адміністративної справи №200/6550/17 суд вказав, що декларація про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція нежитлових приміщень з прибудовою під магазин продовольчих та непродовольчих товарів за адресою: просп. Лісовий, 4 у Деснянському районі м. Києва» зареєстрована Департаментом 05.01.2017 за № КВ 083170052232. При цьому, згідно із ч. 4 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Отже, оскільки Департамент зареєстрував декларацію про початок робіт, то дані обставини підтверджують правильність та повноту даних вказаних позивачем в декларації на початок робіт. Таким чином, висновок відповідача про здійснення позивачем самовільного будівництва не знайшов підтвердження.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме ч. 1 ст. 41 передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
При цьому на органи контролю покладається обов'язок по доведенню факту порушення замовниками проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм.
В межах адміністративної справи №200/6550/17 суд зазначив, що відповідачем не підтверджено наявність порушень з боку ТОВ «Істрейт» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Під час перевірки не було встановлено факт здійснення реконструкції у нежитлових приміщеннях, оскільки декларація про початок виконання будівельних робіт надає замовнику будівництва право виконувати будівельні роботи, але строк, протягом якого такі роботи повинні були розпочатись діючим законодавством не встановлений, а відтак сам факт реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт не свідчить і про те, що об'єкт експлуатується без документів, що підтверджують його прийняття до експлуатації. Отже, судом встановлено відсутність доказів того, що станом на 06.04.2017 вже була проведена реконструкція на об'єкті, оскільки сам факт експлуатації об'єкту під магазин «АТБ» не може свідчити про факт проведення реконструкції.
Відповідно до частини 4 статті 77 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що з огляду на встановлені обставини в адміністративних справах № 200/6550/17 та №200/7283/17 щодо відсутності порушень з боку позивача вимог положень ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які встановлені в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.04.2017 та стали підставою для винесення оскаржуваної постанови від 20.04.2017 № 27/17/073-3435, оскаржувана постанова є неправомірною та підлягає скасуванню.
Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києваиконавчого органу Київської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істрейт" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови складено 07.04.2026.