08 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/26706/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 в справі №160/26706/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ДПОП ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про стягнення невиплаченої при звільненні компенсації за невикористані відпустки за 2021, 2023, 2024, 2025 роки в розмірі 76078,90 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2026 у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволенні позову.
Апелянт вказує, що підставою позову є неправильний розрахунок відповідачем компенсації за невикористані дні відпустки внаслідок допущеної відповідачем бездіяльності щодо незвільнення позивача за власним бажанням, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Так, позивачем подана відповідачу заява про звільнення за власним бажанням 02.08.2024 року.
Із врахуванням строку попередження про звільнення за власним бажанням відповідач повинен був звільнити позивача 02.11.2024 року із здійсненням всіх дій щодо звільнення, передбачених чинним законодавством, зокрема: видання наказу про звільнення за власним бажанням, внесення запису про звільнення до трудової книжки, нарахування та виплата всіх сум, належних позивачу при звільненні.
Виходячи з розміру отриманого позивачем грошового забезпечення в листопаді 2024 року, розмір щоденного грошового забезпечення позивача склав суму 1167,75 грн, тому при звільненні позивача у листопаді 2024 року, як це був зобов'язаний зробити відповідач, розмір компенсації за невикористану відпустку мав бути розрахований, виходячи з розміру щоденного грошового забезпечення в сумі 1167,75 грн. Натомість, відповідач, протиправно не звільнивши позивача у листопаді 2024 року, в подальшому звільнив позивача за невихід на роботу без поважних причин у лютого 2025 року, здійснивши розрахунок компенсації за невикористану відпустку із розміру щоденного грошового забезпечення в сумі 358,40 грн.
Тому вважає, що протиправна бездіяльність відповідача щодо незвільнення позивача (факт якої встановлений рішеннями судів по судовій справі №160/31500/24) мала наслідком виплату позивачу компенсації за невикористану відпустку не в розмірі, який належить позивачу при дотриманні відповідачем вимог чинного законодавства, а в значно меншому розмірі.
Представником скаржника подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі, в обгрунтування якого зазначає, що на розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/26163/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання вчинити дії, при встановленні судом в процесі розгляду справи №160/26163/25 обставин протиправності звільнення Позивача за наказом від 04.02.2025 №127 о/с такі обставини мають значення для розгляду цієї справи в частини встановлення правомірності чи неправомірності розрахунку сум, які належали позивачу при звільненні. Вказує, що в цій справі, в свою чергу, неможливо встановити відповідних обставин правомірності чи протиправності дій відповідача щодо звільнення позивача за наказом про звільнення від 04.02.2025 №127 о/с, оскільки такі вимоги в цій справі не заявлялися.
Відповідач надав письмові заперечення проти заявленого клопотання про зупинення провадження у справі, вказує, що на момент подачі позовної заяви у справі №160/26706/25 позивачу вже достеменно було відомо про те, що його звільнено за порушення службової дисципліни і зазначений факт оскаржується у судовому порядку. Під час розгляду справи №160/26706/25 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді позивач та його представник клопотань про зупинення провадження до вирішення справи №160/26163/25 у справі не подавали.
Справа судом розглядається без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Суд доходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для зупинення провадження у справі з огляду на таке.
На розгляді Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/26163/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито ухвалою від 30.09.2025, розглядаються наступні позовні вимоги:
- визнати протиправним застосування до ОСОБА_1 наказом Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 24.01.2025 року №29 «Про застосування дисциплінарних стягнень» дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося у відсутності на службі без поважних причин із 01 до 17 січня 2025 року;
- визнати протиправним звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) частини першої статті 77 закону України «Про Національну поліцію» відповідно до наказу Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 04.02.2025 року №127 о/с;
- змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 зі служби в Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на формулювання «за власним бажанням»;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » винести наказ про зміну формулювання причини звільнення ОСОБА_1 в наказі від 04.02.2025 за №127/о на формулювання «за власним бажанням»;
- зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 , змінивши формулювання звільнення ОСОБА_1 зі служби Департаменті поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на формулювання «за власним бажанням» відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
Ураховуючи, що розмір заявленої до стягнення невиплаченої при звільненні компенсації за невикористані відпустки за 2021, 2023, 2024, 2025 роки залежить від встановлення під час розгляду справи №160/26163/25 обставин правомірності звільнення позивача за наказом від 04.02.2025 №127о/с, такі обставини мають значення для розгляду цієї справи в частині розрахунку сум, які належали позивачу при звільненні.
Таким чином, суд доходить до висновку, що предмети доказування в обох справах є взаємопов'язаними, відповідно, розгляд цієї справи неможливий до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26163/25.
Приписами пункту 3 частини першої статті 236 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Таким чином, суд доходить до висновку про об'єктивну неможливість вирішення цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26163/25, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим зупиняє провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в справі №160/26163/25.
На підставі викладеного, керуючись статтею 236 КАС України, суд,
Зупинити провадження у справі №160/26706/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/26163/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
Повне судове рішення складено та підписано суддями 08 квітня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко