07 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20222/25
Суддя І інстанції Рищенко А.Ю.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луком-Транс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Луком-Транс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 09.07.2025 № ОПШ 007141 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року позовну заяву задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 09.07.2025 № ОПШ 007141 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Держана служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга правомірністю винесення відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу у зв'язку із відсутністю у водія роздруківки даних роботи цифрового тахографа за період з 25.05.2025 по 01.06.2025. При цьому, скаржник зазначає, зважаючи на обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, бланк підтвердження діяльності не оформлюється.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що 04.06.2025 на 262 км а/д Н-11 проведено рейдову перевірку відносно водія ОСОБА_1 транспортного засобу марки SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом д.н.з. НОМЕР_2 .
Після проведення рейдової перевірки о 13 годині 20 хвилини інспектором було складено акт від 04.06.2025 № ОАР 038554 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
У графі акту під час перевірки виявлено порушення зазначено: ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив умови праці та відпочинку водія ОСОБА_1 згідно з вимогами законодавства, а саме: загальний робочий час водія за 24.05.2025 17 год. 56 хв. Також перевізник не забезпечив водія роздруківкою з цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за період з 25.05.2025 по 01.06.2025 включно, передбачена наказом МТЗУ від 07.06.2010 № 340, наказом МТЗУ від 24.06.2010 № 385, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
У графі акту у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», вказано: абз. 8 ч. 1 порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів; абз. 3 ч. 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: роздруківка з цифрового тахографа водія ОСОБА_1 за період з 25.05.2025 по 01.06.2025 включно.
На підставі акту, підприємство запрошено на розгляд справи, який відбувся 09.07.2025 у приміщенні відповідача.
На розгляд справи було надано пояснення, відповідно до яких водій ОСОБА_1 у період з 25.05.2025 по 01.06.2025 включно перебував у відпустці, а транспортний засіб марки SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 не рухався, на підтвердження чого було надано табель робочого часу ТОВ «ЛУКОМ-ТРАНС» (за травень та червень) та бланк підтвердження діяльності. Також, на підтвердження того, що транспортний засіб марки SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 з 25.05.2025 по 01.06.2025 не рухався надано покази одометра (роздруківки за 24.05.2025 та 02.06.2025). Так, згідно роздруківки за 24.05.2025 покази одометра транспортного засобу марки SCANIA д.н.з. НОМЕР_1 є 1 338 795 км, за цей день водій ОСОБА_1 проїхав 290 км, що у сумі становить 1 339 085 км. З позначки 1 339 085 км водій ОСОБА_1 почав свій рух 02.06.2025.
Водночас, 09.07.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області винесено постанову № ОПШ 007141 про застосування адміністративно-господарського штрафу стосовно ТОВ «Луком-Транс» у сумі 17000,00 грн.
Означену постанову було прийнято на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Не погодившись із винесеною постановою Державної служби України з безпеки на транспорті, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного.
Спірні правовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ у редакції на час спірних відносин).
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ст. 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
За змістом частини дванадцятої ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
В силу частини сьомої ст. 6 Закону № 2344-III Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Статтею 18 Закону №2344-ІІІ встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку, відповідно до вимог законодавства України здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
За текстом частини 1 статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Так, відповідно до ч.1, 2 ст.48 цього Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно ст. 48 Закону №2344-III не є вичерпним, оскільки у наведеній нормі визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи, необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
За правилами ч.2 ст.49 Закону №2344-ІІІ водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов'язаний:
мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень;
перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув'язування вантажу для його безпечного перевезення;
забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі);
дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.
Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані:
організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;
здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;
забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;
здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.
Отже, в розумінні зазначеної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів, а також від виду перевезення внутрішнього чи міжнародного.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку встановлюється Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340.
Згідно з п.1.3 Положення №340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України (п. 7.1 Положення №340).
Відповідно до п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з п. 6.3 Положення водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.
Відповідно до п.6.4 Положення №340 графік змінності водіїв, відомість обліку робочого часу та відпочинку водіїв зберігаються у Перевізника.
У разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).
Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.
Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385.
Відповідно до п. 1.4 Інструкції №385 тахограф це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
В спірному випадку під час проведеної рейдової перевірки посадовими особами встановлено, що у водія ТОВ «Луком-Транс» ОСОБА_1 були відсутні на момент перевірки документи, визначені ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківки даних роботи водія з 25.05.2025 по 01.06.2025 включно.
Позивач вказує, що з 25.05.2025 та 01.06.2025 включно водій ОСОБА_1 не працював та перебував у відпустці, що підтверджується табелями обліку робочого часу за травень-червень 2025 року.
Як правильно вкастановив суд першої інстанції, на підтвердження вказаної обставини, під час перевірки 04.06.2025, позивач надавав працівнику Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, бланк підтвердження діяльності від 02.06.2025 згідно якого, водій ОСОБА_1 з 08:00 год 25.05.2025 по 03:00 год 02.06.2025 перебував у відпустці.
Отже, вищезазначений бланк підтвердження діяльності від 02.06.2025 підтверджує факт не здійснення водієм перевезень з 08:00 год 25.05.2025 по 03:00 год 02.06.2025, а тому твердження відповідача на відсутність у водія (позивача) документів, визначених п. 3.3 Інструкції № 385 є безпідставними.
За наведених обставин, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що за відсутності обов'язку у водія використовувати тахокарти у вихідні дні та періоди, коли він фактично не виконував обов'язків щодо перевезення, відсутні правові підстави для констатації порушення позивачем вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Застосовуючи до позивача адміністративно-господарський штраф на підставі ст.60 Закону №2344-III, відповідач не з'ясував всіх обставин, що мають значення для встановлення в діях позивача порушень Закону №2344-ІІІ, а тому спірна постанова відповідача від 09.07.2025 № ОПШ 007141 не може вважатися обґрунтованою.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Таким чином, означена постанова відповідача не відповідає визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення, що є підставою для визнання її протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 07 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун