07 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28941/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
перевіривши на відповідність вимог Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/28941/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/28941/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/28941/25. Апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин для такого поновлення, якщо такі є.
Зазначена ухвала мотивована тим, що копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/28941/25 доставлено в електронний кабінет представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренко Вікторії Леонідівні 17.12.2025. Відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 з огляду на положення п.2 ч.6, ч.7 ст.251 КАС України, отримав копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції 17.12.2025, то звернення з апеляційною скаргою 03.02.2026 відбулось з пропуском тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України, для подачі апеляційної скарги. При цьому, суд визнаючи неповажними причини пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження вказав про те, що зазначені у клопотанні про поновлення строку обставини отримання копії рішення суду першої інстанції 26.01.2026 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами отримання представником позивача копії судового рішення. Разом з тим, подане клопотання не містить доказів неможливості подачі апеляційної скарги з дотриманням строку на апеляційне оскарження, визначеного ст. 295 КАС України після отримання 17.12.2025 копії рішення суду першої інстанції.
Копію вищезазначеної ухвали суду супровідним листом від 25 лютого 2026 року було направлено на адресу скаржника зазначену ним в апеляційній скарзі, проте, вищезазначене поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою “за закінченням встановленого строку зберігання».
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). поштовий індекс.
В свою чергу пунктом 3 частини 2 статті 296 КАС України встановлено, що в апеляційній скарзі зазначається, зокрема, ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
При цьому, відповідно до положень статті 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Тобто, обов'язок щодо повідомлення суду місця проживання чи перебування, яке в подальшому є адресою для листування з такою особою покладено виключно на особу, яка звертається до суду.
Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 08.11.2005 року ухваленому по справі "Смірнова проти України" зробив висновок, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначені обставини свідчать про безпідставне неотримання ОСОБА_1 копії ухвали суду від 25 лютого 2026 року та про нехтування останнім правами та обов'язками, визначеними ст.44 КАС України та порушенням ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є недопустимим.
Частиною 11 ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
При цьому, колегія суддів враховує наступне.
Так, відповідно до статті 2 Закону України від 22 грудня 2005 року № 3262-IV “Про доступ до судових рішень» (далі - Закон № 3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр). Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).
Частинами 1 та 2 статті 4 Закону № 3262-IV встановлено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.
Як вбачається з електронного ресурсу “Єдиний державний реєстр судових рішень» електронну копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року оприлюднено 02 березня 2026 року.
Тобто з 02 березня 2026 року скаржник мав можливість дізнатися на якій стадії судового процесу знаходиться його апеляційна скарга та як наслідок ознайомитися з текстом ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року.
Разом з тим, на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої вказано про обставини припинення договору на представлення інтересів між адвокатом та ОСОБА_1 , військовий стан та постійні обстріли міста Павлоград.
Розглянувши заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд зазначає, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
При цьому, суд зауважує, що Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 та всі подальші, стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний Указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків у судових справах.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Колегія суддів враховує, що скаржником подано апеляційну скаргу більше ніж через місяць після закінчення строку на апеляційне оскарження, який визначено ст. 295 КАС України.
Жодних доказів пропуску строку на апеляційне оскарження з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, скаржником не надано.
Разом з тим, щодо посилань скаржника на припинення дії договору про представництво інтересів між ОСОБА_1 та адвокатом, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.3 ст. 60 КАС України про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.
Зважаючи на відсутність такої заяви, у суду відсутні підстави вважати припиненими повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно, наведені скаржником обставини не спростовують дату отримання ним копії рішення суду першої інстанції.
У такому випадку, зважаючи на те, що скаржником не було наведено об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, колегія суддів не вбачає підстав для визнання причин пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції поважними, у зв'язку з чим, у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження необхідно відмовити.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приймаючи до уваги те, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, суд вважає необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/28941/25 - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №160/28941/25.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено та підписано 07 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун