01 квітня 2026 р.Справа № 520/30703/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/30703/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просив:
1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 03.08.2022 по 19.05.2023 на виконання судового рішення справи № 520/27632/24;
2) зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, а саме щомісячних премій з 03.08.2022 по 19.05.2023 у належних відсоткових розмірах: серпень 2022-січень 2023 - 260%, лютий 2023-травень 2023 - 510% посадового окладу, установлених Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України з урахуванням судового рішення по справі № 520/27632/24 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено частково.
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про скасування ухвали суду від 09.01.2026р. в частині стягнення штрафу - залишено без задоволення.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з приводу зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 03.08.2022 по 19.05.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі № 520/27632/24.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату такого виду щомісячного грошового забезпечення як премія із використанням за період з 03.08.2022 по 28.02.2023 показника відсоткового значення щомісячних премій у розмірі 250% посадового окладу з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі №520/27632/24 із використанням при обчисленні посадового окладу показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00 грн" станом на 01.01.2022 за період 03.08.2022р.-31.12.2022р. та із використанням при обчисленні посадового окладу показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.684,00 грн" станом на 01.01.2023 за період 01.01.2023р.-28.02.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату такого виду щомісячного грошового забезпечення як премія із використанням за період з 01.03.2023 по 19.05.2023 показника відсоткового значення щомісячних премій у розмірі 510% посадового окладу з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі №520/27632/24 із використанням при обчисленні посадового окладу показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.684,00 грн" станом на 01.01.2023 за період 01.03.2023р.-19.05.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів.
Позов в решті вимог - залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 р. та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив військову службу з 03.08.2022р. по 19.06.2024 на штатній військовій посаді в організаційній структурі Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Не погодившись із повнотою розрахунку грошового забезпечення при звільненні, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №520/27632/24 було визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 03.08.2022 до 20.05.2023 грошового забезпечення у зв'язку із проходженням військової служби, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 03.08.2022 до 20.05.2023 грошового забезпечення у зв'язку із проходженням військової служби, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 (2481,00 грн) та 01.01.2023 (2684,00 грн) відповідно, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, згідно з постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням раніше виплачених сум. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести нарахування та виплату ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені за період з 20.06.2024 до 19.12.2024, що складає 183 календарні дні, та становить у розмірі 260101 (двісті шістдесят тисяч сто одну) гривню 56 копійок.
За викладеними у позові твердженнями, на виконання вищевказаного рішення суду у справі №520/27632/24 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснила заявнику перерахунок грошового забезпечення (основних та додаткових видів), про що повідомила листом № 40/05/13-К-166-Аз від 06.09.2025.
За твердженнями заявника, під час проходження служби та до ініціювання судового процесу в межах справи №520/27632/24 показник відсоткового значення такого виду грошового забезпечення як премія згідно з листом суб'єкта владних повноважень від 10.11.2025 становив: за період серпень 2022р.-січень 2023р. у розмірі - 260%; за період лютий 2023р. - травень 2023р. у розмірі - 510%.
Проте, після виконання суб"єктом владних повноважень рішення суду у справі №520/27632/24 показник відсоткового значення такого виду грошового забезпечення як премія зазнав змін, а саме: за період серпень 2022р.-січень 2023р. почав складати - 110% (замість 260% первісних); за період лютий 2023р.-травень 2023 почав складати - 250% (замість 510% первісних).
Проте, згідно з перерахунком грошового забезпечення заявника розмір премії з 03.08.2022р. по 28.02.2023р. до перерахунку було встановлено 250% грошового забезпечення, а після перерахунку розмір премії склав 110%; розмір премії з 01.03.2023р. по 19.05.2023р. до перерахунку було встановлено 510% грошового забезпечення, а після перерахунку розмір премії склав 250% (а.с. 10 зворот).
Так, згідно з листом відповідача - Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2025р. №40-05/13-К-339-Аз заявнику призначались премії з серпня 2022р. по січень 2023р. у розмірі - 260%, а з лютого 2023р. по дату звільнення (19.06.2024р.) заявнику призначались премії у розмірі - 510%.
Лист Військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2025р. №40-05/13-К-339-Аз підписаний командиром Військової частини НОМЕР_1 .
Однак, згідно із довідкою, котра є додатком до листа Військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2025р. №40/05/13-К-167-Аз за період 03.08.2022р.-28.02.2023р. заявнику призначались премії у розмірі - 250%, а за період 01.03.2023р. по 19.05.2023р. заявнику призначались премії - 510%.
Приєднані до позову копії наказів Військової частини НОМЕР_1 від 07.09.2022р. №240, від 11.10.2022р. №330, від 07.11.2022р. №397, від 15.12.2022р. №508, від 13.03.2023р. №325, від 06.04.2023р. №406, від 10.05.2023р. №632, від 09.06.2023р. №806, від 10.07.2023р. №1066, від 12.08.2023р. №1251, від 12.09.2023р. №1464, від 12.10.2023р. №1642, від 14.11.2023р. №1885, від 12.12.2023р. №2112, від 17.01.2024р. №114, від 13.02.2024р. №255, від 14.03.2024р. №462, від 12.04.2024р. №636, від 13.05.2024р. №800, від 12.06.2024р. №950, від 12.07.2024р. №1111 цих суперечностей не усувають, оскільки не містять ані відомостей про розмір окладу заявника за посадою, ані відомостей про показники відсоткового значення розміру премій заявника.
На виконання ухвали суду від 09.01.2026 відповідачем подано довідку про доходи заявника №387 від 15.08.2024, відповідно до якої посадовий оклад заявника складав 3.170,00 грн; розмір премії у вересні 2022р. склав 7.413,70 грн; з жовтня 2022р. по листопад 2022р. - 7.925,00 грн; грудень 2022 р. - 15.850,00 грн; лютий 2023р. - 7.925,00 грн, що становить 250% посадового окладу; з березня 2023р. по лютий 2024р. розмір премії склав 16.167,00 грн, що становить 510% посадового окладу.
Дані розміри премії підтверджуються також довідкою, котра є додатком до листа Військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2025р. №40/05/13-К-167-Аз, відповідно до якої за період 03.08.2022р.-28.02.2023р. заявнику призначались премії у розмірі - 250%, а за період 01.03.2023р. по 19.05.2023р. заявнику призначались премії - 510%.
Позивач вважає протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку його щомісячного грошового забезпечення на виконання рішення суду, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, зменшуючи відсотковий розмір премії позивача за минулий період не дотримався вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно з ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (в подальшому - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в подальшому - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Пунктом 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Порядок та розмір преміювання врегульований у розділі XVII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 р. № 200.
Так, командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби.
Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину.
Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Виплата премії військовослужбовцям здійснюється щомісяця за попередній місяць під час виплати грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира військової частини (командирам військових частин - наказу вищих командирів (начальників)), який видається до 05 числа місяця, що настає за місяцем преміювання. У разі переведення або звільнення військовослужбовців з військової служби - у місяці виключення зі списків особового складу в розмірі, що визначається пропорційно часу їх служби в поточному місяці.
За рішенням командира військової частини премія за грудень може бути виплачена в кінці грудня поточного бюджетного року. При цьому наказ про встановлення розмірів премії видається в грудні поточного року. У разі допущення проступків військовослужбовцями, які потребують зменшення (позбавлення) премії за грудень, після видання наказу до нього вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок у цьому або наступному місяці.
Командир військової частини має право позбавляти військовослужбовців премії повністю або зменшувати її розмір у межах показників, визначених у положенні про преміювання військовослужбовців військової частини. При цьому військовослужбовці можуть бути позбавлені премії в повному обсязі або її розмір може зменшуватися виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом командира військової частини на підставі поданих у встановленому порядку в кінці кожного місяця клопотань (рішень) безпосередніх командирів (начальників) про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим військовослужбовцям. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього. Забороняється позбавляти премії військовослужбовців або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне допущене порушення.
Премія військовослужбовцям виплачується з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадами (у тому числі до тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Особам офіцерського складу, курсантам з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) що навчаються у військових навчальних закладах, премія виплачується з дня зарахування на навчання до дня його закінчення, а також за час перебування у відпустці, що надається після закінчення військового навчального закладу.
Згідно з ст. 97 Кодексу законів про працю України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 р. в справі № 520/27632/24, що набрало законної сили, підтверджено порушення відповідачем права позивача на отримання належного розміру грошового забезпечення за рахунок використання під час обчислення грошового забезпечення у порядку постанови КМУ від 30.09.2017р. №704 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "1.762,00грн." замість показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00грн." та "2.684,00 грн".
Отже, у даному випадку належне виконання відпоідачем повноважень рішення суду у справі №520/27632/24 у межах спірних правовідносин не може мати інших правомірних варіантів, окрім збільшення арифметичного значення грошового виміру розмірів призначених позивачу премій за рахунок застосування до незмінних показників відсоткового значення премій величин окладу за посадою та окладу за званням, обчислених із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00грн." станом на 01.01.2022р. та "2.684,00 грн" станом на 01.01.2023р. замість показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "1.762,00грн.".
Натомість, зменшення відсоткового розміру фактично виплачених премій за період проходження військової служби, а саме: за період 03.08.2022р. - 28.02.2023р. з 250% в розмірі 7.925,00 грн. до 4.917,00 грн.; за період 01.03.2023р.-19.05.2023р. з 510% в розмірі 16.167,00 грн. до 12.075,00 грн. відбулося у період, коли правовідносини з проходження заявником військової служби на штатній військовій посаді в організаційній структурі суб"єкта владних повноважень вже були припинені.
При цьому, зменшення змінної частини винагороди, не повідомлене працівнику заздалегідь, свідчить про штучний характер такого зниження, що порушує принцип призначення преміювання та виплати надбавки за особливості проходження служби саме за ті умови і результати роботи, що були враховані під час їх виплати працівнику (перегляд оцінки виконаної роботи).
Преміювання та виплата інших додаткових складових є правом роботодавця та визначення відсоткового їх значення саме в його дискреційних повноваженнях. Проте, якщо вони вчинені після припинення трудових (службових) правовідносин, перегляд їх розміру в бік зменшення має ознаки порушення принципу справедливості та безпідставного вручання в право особи на володіння своїм майном.
Законодавство України встановлює заборону приймати рішення з оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством.
Встановлені обставини свідчать, що зменшення відсоткового розміру премій позивача за минулий період відповідачем фактично вчинено не з підстав перегляду виконаної позивачем роботи, чи її результатів, а виключно для штучного обчислення розміру оплати через необхідність привести у відповідність до закону (для виконання рішення судів) розрахункової величини його посадового окладу, що, безумовно, впливає на обчислення інших, вже виплачених додаткових складових грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, відповідач, приймаючи рішення щодо зменшення позивачу відсоткових розмірів премії, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання.
Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з приводу зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 03.08.2022 по 19.05.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі № 520/27632/24 та зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату такого виду щомісячного грошового забезпечення як премія із використанням за період з 03.08.2022 по 28.02.2023 показника відсоткового значення щомісячних премій у розмірі 250% посадового окладу з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі №520/27632/24 із використанням при обчисленні посадового окладу показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.481,00 грн" станом на 01.01.2022 за період 03.08.2022р.-31.12.2022р. та із використанням при обчисленні посадового окладу показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.684,00 грн" станом на 01.01.2023 за період 01.01.2023р.-28.02.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату такого виду щомісячного грошового забезпечення як премія із використанням за період з 01.03.2023 по 19.05.2023 показника відсоткового значення щомісячних премій у розмірі 510% посадового окладу з урахуванням перерахованого грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2025 по справі №520/27632/24 із використанням при обчисленні посадового окладу показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб - "2.684,00 грн" станом на 01.01.2023 за період 01.03.2023р.-19.05.2023р. з урахуванням раніше проведених платежів.
Стосовно вимог апеляційної скарги про скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 року в частині стягнення з відповідача 3 328,00 грн штрафу у порядку п. 3 ч. 1 ст 149 КАС України, колегія суддів зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.01.2026 по справі № 520/30703/25 скасовано в частині стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 3.328,00 грн штрафу у порядку пункту 3 частини 1 статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України . Змінено формулювання резолютивної частини з "повторно витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази" на "витребувати у військової частини НОМЕР_1 докази". В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Таким чином, суд апеляційної інстанції переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 520/30703/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 08.04.2026 року