07 квітня 2026 р.Справа № 537/5961/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.02.2026, головуючий суддя І інстанції: Мурашова Н.В., по справі № 537/5961/25
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , Поліцейського 2 взводу 2 роти БПП в м. Кременчуці УПП в Полтавській області Капітан поліції Василенка Ярослава Олексійовича
про скасування постанови,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчуці з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора Батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України капітана поліції Василенка Ярослава Олексійовича, в якому просив:
- скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1870354 від 11.09.2025 року, винесену інспектором Батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України капітаном поліції Василенко Я.О., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн., а провадження у справі - закрити.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчуці від 13.02.2026 у справі № 537/5961/25 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора Батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України капітана поліції Василенка Ярослава Олексійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи та просить скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.02.2026 року у справі №537/5961/25, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1870354 від 11.09.2025 року (або зазначити правильний номер відповідно до матеріалів справи) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, стягнути з відповідача (відповідачів) на користь апелянта судові витрати, понесені у судах першої та апеляційної інстанцій.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем указано, що безпосередній факт розпивання позивачем пива відеозаписом не підтверджено, а будь-які сумніви мають тлумачитися на користь особи, яку притягують до відповідальності. Позивач зазначає, що ним надано докази відсутності алкоголю в біологічному матеріалі (токсикологічне дослідження, лист закладу охорони здоров'я), які підтверджують версію позивача, що фактичного вживання алкоголю не було. Апелянт наголошує, що оскаржуване рішення фактично легалізує притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП без належного доказу самого факту розпивання, підміняючи його припущенням про намір або підготовчими діями.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач вказує, що дії, які об'єктивно свідчать про початок або здійснення процесу споживання (відкриття пляшки, приведення її у стано готовності до споживання, демонстративне піднесення до рота тощо) охоплюються поняттям «розпивання», оскільки становлять частину єдиного процесу вживання алкогольного напою. Відповідач наголошує, що фактичні дії позивача свідчили про початок процесу розпивання.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно з постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №31870354 від 11.09.2025 року, винесеною поліцейським БПП у м. Кременчук УПП в Полтавскій області ДПП капітаном поліції Василенко Я.О., 11.09.2025 року о 20:50 год. у м. Кременчук по вул. Івана Мазепи, 52, біля третього під'їзду у громадському місці ОСОБА_1 розпивав алкогольне пиво «Чернігівське», 0,5 л., чим порушив громадський порядок та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП, за що на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. Події зафіксовані на камери поліції № 476193 та №476812.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із законності оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, тому не вбачав підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про її скасування.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У пункті 1 статті 247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП)
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з частиною 1 статті 178 КУпАП, розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас, пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно зі статтею 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 1 статті 178 КУпАП.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За визначенням статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідною є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Зі змісту оскаржуваної постанови серії ЕГА №1870354 від 11.09.2025 встановлено, що 11.09.2025 року о 20:50 год. у м. Кременчук по вул. Івана Мазепи, 52, біля третього під'їзду у громадському місці ОСОБА_1 розпивав алкогольне пиво «Чернігівське», 0,5 л., чим порушив громадський порядок та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.178 КУпАП, за що на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн.
До зазначеної постанови додано відеозаписи бодікамер № 476193 та № 476812.
На даних відеозаписах зафіксовано, що позивач перебував на вулиці біля під'їзду будинку. Із відеозапису встановлено, що позивач заперечував факт розпивання ним пива та повідомив поліцейським, що тільки відкрив пляшку пива «Чернігівське», 0,5 л., та не зробив жодного ковтка.
При цьому, на наданих відповідачем відеозаписах не зафіксовано розпивання пива позивачем.
Додатково колегія суддів звертає увагу на результат токсикологічного дослідження № 30 від 08.10.2025 КНМП «Лікарня інтенсивного лікування 'Кременчуцька'» (початок та кінець аналізу -08.10.2025 року), згідно з яким у відібраному у позивача біологічному матеріалі - крові в ході токсикологічного дослідження етинол виявлено не було.
Колегія суддів зазначає, що наявність поряд з особою пляшки з пивом не може свідчити про його розпивання на вулиці. Саме по собі вчинення підготовчих або супутніх дій, зокрема, відкриття пляшки, тримання її в руках не є тотожним факту розпивання алкогольного напою у розумінні частини 1 статті 178 КУпАП.
Інших доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, а саме розпивання алкогольного пива «Чернігівське», 0,5 л, чим було порушено громадський порядок та скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, відповідачем до суду не надано.
Отже, належні та достатні докази на підтвердження обставин розпивання пива на вулиці позивачем, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 178 КУпАП, відсутні.
Колегія суддів зазначає, що складання постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним, тому подібні постанови підлягають скасуванню.
Дана позиція підтверджується постановами Верховного Суду у справі № 357/10134/17 від 23.10.2019, у справі №536/2056/16-а від 27.06.2018.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Тобто, згідно з принципом презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про законність постанови серії ЕГА №1870354 від 11.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладені обставини, відсутність доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП, колегія суддів вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.
За викладених обставин колегія суддів доходить висновку про задоволення позову ОСОБА_1 та скасування рішення суду першої інстанції.
Крім того, у зв'язку зі скасуванням рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне здійснити повторний розподіл судових витрат у справі.
Згідно з положеннями статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною 6 статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Суд враховує, що спірним питанням у даній справі є правомірність постанови серії ЕГА №1870354 від 11.09.2025 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 178 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 визначений у розмірі 3028,00 грн.
Відтак, за подання позову до суду першої інстанції позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн (3028,00*0,2).
Колегією суддів встановлено, що позивачем за подання позову до суду першої інстанції сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн, що підтверджується квитанцією № 7506-5659-9480-7529 від 18.09.2025
Оплата судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції підлягала сплаті в розмірі 908,40 грн (605,60 грн.* 150%)
Відповідно до квитанції № 5615-5404-3216-0876 від 25.02.2026, позивачем здійснено платіж на суму 1816,50 грн. за подання апеляційної скарги.
Отже, сума переплати за подання позову до суду апеляційної інстанції складає 908,10 грн (1816,50 - 908,40).
Відтак, за наслідками апеляційного перегляду справи, відповідно до статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1514,00 грн. (605,60 грн + 908,40 грн) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646).
Переплата коштів зі сплати судового збору може бути повернута в порядку Закону України «Про судовий збір» та Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.02.2026 по справі № 537/5961/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1870354 від 11.09.2025 року, винесену інспектором Батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції України капітаном поліції Василенком Ярославом Олексійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальній сумі 1514,00 грн (одна тисяча чотирнадцять гривень).
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 07.04.2026 року