Ухвала від 07.04.2026 по справі 460/4236/26

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про продовження строку на усунення недоліків

07 квітня 2026 року м. Рівне№460/4236/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.

Ухвалою суду від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху, та запропоновано позивачу недоліки позовної заяви, шляхом подання подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1331,20 грн., із зазначенням реквізитів відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням позовних вимог немайнового характеру; надати суду інформацію та відомості з пенсійного фонду про перебування/неперебування на обліку як отримувача пенсії та про розмір пенсії, - за попередній рік.

Ухвалою суду від 25.03.2026 продовжено процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 16.03.2026.

02.04.2026 на усунення недоліків позовної заяви позивач подала довідку про розмір призначеної фактично отриманої пенсії за період з січня 2025 року по грудень 2025 року. У заяві зазначено, що пенсія не вважається доходом у розумінні Закону України "Про судовий збір" і не може бути врахована при визначенні можливості сплати судового збору, а тому просила звільнити її від сплати судового збору за подання цього позову.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною третьою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19.

Згідно з позицією, сформованою у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №215/3831/16-а (2-а/215/128/16), звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст.133 КАС України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Водночас, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи; у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постанові від 20.09.2023 у справі №120/722/23.

При цьому, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати пенсійні виплати тощо.

Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28.04.2022 у справі № 9901/377/21.

Позивачем надано суду копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, згідно з якої за 2025 рік позивач отримала дохід в сумі 733,36 грн. за період з січня по квітень 2025 року.

Поміж тим, згідно з наданою позивачкою суду довідкою ГУ ПФУ в Рівненській області про розмір призначеної фактично отриманої пенсії за період з січня 2025 року по грудень 2025 року ОСОБА_1 отримала дохід (пенсію) у розмірі 38842,88 грн.

Розмір судового збору за подання цього позову, поданого через систему "Електронний суд", з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, становить 1064,96 грн (1331,20 х 0,8).

Таким чином, розмір судового збору за подання даного позову не перевищує 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (1942,14 грн).

Будь-яких доказів важкого фінансового стану, недостатності коштів для сплати судового збору тощо позивачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За таких обставин, слід продовжити відповідний процесуальний строк

Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.М. Дуляницька

Попередній документ
135522507
Наступний документ
135522509
Інформація про рішення:
№ рішення: 135522508
№ справи: 460/4236/26
Дата рішення: 07.04.2026
Дата публікації: 10.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (20.04.2026)
Дата надходження: 11.03.2026
Предмет позову: про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій