08 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/9163/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись із заявою адвоката Кириченко Г.В. від 07.04.2026 про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9163/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
01.07.2025 адвокат Кириченко Г.В., здійснюючи на підставі ордеру (серія ВІ №1250326 від 12.10.2024) представництво інтересів ОСОБА_1 , звернулася з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.05.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- зобов'язати Комісію з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2025 та прийняти за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію";
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення звернення до органів Національної поліції України про доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Головного управління Національної поліції в Полтавській області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за статтею (статтями) 210 КУпАП, до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду Супруна Є.Б. від 07.07.2025 вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/9163/25 та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено Головне управління Національної поліції в Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 заяву адвоката Кириченко Г.В. про забезпечення позову залишено без задоволення.
Відзив на позовну заяву з боку ІНФОРМАЦІЯ_1 досі не надано, як і не надано витребуваних судом доказів.
07.04.2026 до суду засобами системи "Електронний суд" надійшла заява представника позивача, адвоката Кириченко Г.В. про відвід судді Супруна Є.Б. у справі №440/9163/25.
Мотивуючи заяву про відвід, заявниця вказує на обставини того, що спрощене провадження у справі було відкрито 07.07.2025, тож встановлений законом строк розгляду справи сплинув 07.09.2025. Однак станом на 07.04.2026 рішення у справі відсутнє, справа не розглянута.
Наведені вище обставини, як на думку представника, свідчать про порушення права позивача на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його позовом протягом розумного строку. Порушення головуючим у справі права позивача на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його позовом протягом розумного строку, на думку представника, дають ґрунтовні підстави для сумніву в неупередженості судді, у зв'язку з чим вона заявляє відвід з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України.
Надаючи оцінку на предмет обґрунтованості мотивів, з яких заявлений відвід, виходжу з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За приписами частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
За змістом частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Як свідчить зміст заяви ОСОБА_2 , мотиви заявленого відводу фактично зводяться лише до обставин участі судді Супруна Є.Б. у розгляді справи №440/9163/25, тривалий розгляд якої зумовлений складнощами зі збирання доказів внаслідок пасивної поведінки відповідача, що може бути зумовлено об'єктивними обставинами дії воєнного стану.
У зв'язку з цим слід зазначити, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, тоді як позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
За змістом поданої заяви про відвід, мотиви, які покладені в її основу, стосуються рішень суду як ухвалених, так і ще не ухвалених під головуванням судді Супруна Є.Б. у цій справі.
Обставини недотримання строків розгляду справи, про які зазначає представниця в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можуть розцінюватися як доказ сформованої упередженої позиції судді, а тому такі обставини не можуть бути підставою для відводу судді у контексті п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.
У зв'язку з вищевикладеним доходжу висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
В силу положень частини 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, задля вирішення по суті заяви про відвід судді справу №440/9163/25 слід передати до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення по суті заяви адвоката Кириченко Г.В. про відвід судді Супруна Є.Б. передати справу №440/9163/25 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун