про закриття провадження у справі
07 квітня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/4537/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Козак А.К.,
представника відповідача - Чехун А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов'язання вчинити певні дії,
21 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, в якій просить: зобов'язати Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток з дати звільнення за весь час затримки розрахунку до дати ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4537/19. Залучено Державне управління справами до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов'язання вчинити певні дії зупинено до набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов'язання перерахувати та виплатити частину заробітної плати.
Як визначено частиною першою статті 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Рішення у справі №440/2050/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов'язання перерахувати та виплатити частину заробітної плати набрало законної сили 07.07.2020, що зумовлює необхідність поновлення провадження у цій справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 10 березня 2026 року на 11 год. 00хв.
02 березня 2026 року до суду надійшло клопотання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про закриття провадження у справі, оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 440/2050/19 зазначено, та підтверджується Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року у цій справі, що Представництвом здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по дату її звільнення - 18.01.2019, та виплачено позивачу недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року у повному обсязі.
30 березня 2026 року через "Електронний суд" надійшли письмові пояснення третьої особи Державного управління справами, в яких третя особа підтримує клопотання відповідача та просить суд закрити провадження у справі.
В судове засідання позивач не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутню.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
Суд заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріли справи, встановив наступне.
Відповідно до пункту "е" частини 1 статті 10 Закону України "Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим" від 02.03.2000 № 1524-III Постійний Представник відповідно до структури і кошторису витрат на утримання Представництва затверджує положення про його структурні підрозділи та штатний розпис, призначає на посади та звільняє з посад працівників Представництва, визначає їх посадові обов'язки.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що Постійний Представник призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України. Указом Президента України № 405/2018 від 02.12.2018 звільнено ОСОБА_2 з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим згідно з поданою ним заявою.
Указом Президента України №454/2019 від 25.06.2019 призначено Кориневича А.О. Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим.
Таким чином у період з 03.12.2018 по 24.06.2019 не було призначено
Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим або тимчасово виконуючого обов'язки Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.
Розпорядженням Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим №2 від 04.07.2019 введено в дію з 01 січня 2019 року новий штатний розпис на 2019 рік Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, у якому визначено посадовий оклад головного консультанта Служби міжнародних зв'язків в розмірі 5110 грн., тобто у розмірі, розрахованому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 №102 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів, органів та установ системи правосуддя у 2019 році".
Після затвердження штатного розпису Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік відповідачем здійснено перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2019 року, виходячи з посадового окладу головного консультанта Служби міжнародних зв'язків в розмірі 5110 грн., встановленого штатним розписом Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим на 2019 рік.
Детальний розрахунок перерахованої заробітної плати позивача за січень 2019 року наведено у додатку до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році.
Додаток до довідки від 02.09.2019 №693/06-27-19 про нараховану та виплачену заробітну плату у 2019 році разом із супровідним листом від 11.09.2019 №04/196-142П/04-07/19 надіслано відповідачем на адресу зареєстрованого місця проживання Позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено адресату 18.10.2019.
Також Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим надіслало відповідачу лист від 19.07.2019 №569/06-39-19, яким повідомило позивача про затвердження штатного розпису на 2019 рік та про те, що посадовий оклад головного консультанта-посада, яку займав позивач до звільнення, становить 5110,00 грн., а також просило надати до Представництва платіжні реквізити для зарахування суми донарахованої заробітної плати.
Листом від 08.08.2019 (вх. №142-П від 15.08.2019) ОСОБА_1 надіслала відповідачу довідку з платіжними реквізитами банку для здійснення повного розрахунку.
16.08.2019 відповідачем перераховано ОСОБА_1 недоплачену частину заробітної плати за січень 2019 року в розмірі 477,91 грн. за повідомленими позивачем платіжними реквізитами банку, що підтверджується платіжним дорученням №288 від 16.08.2019.
Представництвом без зайвих зволікань вчинялись послідовні, активні дії, направлені на проведення розрахунку з ОСОБА_1 у зв'язку із її звільненням, що свідчить про відсутність у діях відповідача вини із затримки розрахунку при звільненні, а тому на думку Відповідача відсутні правові підстави для притягнення останнього до відповідальності у вигляді обов'язку сплатити середній заробіток відповідно до статті 117 КЗпП України.
Щодо цієї норми слід звернути увагу на судову практику, зокрема постанову КЦС ВС від 27 лютого 2019 року у справі № 264/923/17, в якій зроблено висновок, що невиплата працівнику заробітної плати у липні та серпні 2014 року у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, відбулася не з вини роботодавця, а в силу обставин непереборної сили. Оскільки вина роботодавця є обов'язковою умовою для застосування ст. 117 КЗпП України, немає підстав для покладення на відповідача обов'язку із виплати середнього заробітку за час розрахунку при звільненні.
За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Частина перша статті 117 КЗпП України стосується випадків, коли роботодавець за відсутності спору свідомо та умисно не проводить остаточний розрахунок з колишнім працівником.
Отже, в кожній конкретній справі залежно від фактичних обставин суд повинен встановлювати існування тих чи інших обставин, на які сторони посилаються як на форсмажорні, й оцінювати реальність виконання тих чи інших зобов'язань у зв'язку з існуванням цих обставин.
У даному випадку, з Позивачем було здійснено усі виплати при звільненні, що підтверджується рішеннями суду першої та апеляційної інстанції у справі № 440/2050/19, що, в свою чергу, унеможливлює продовження розгляду даного адміністративного позову (у справі № №440/4537/19) оскільки право на стягнення середнього заробітку відсутнє.
У постанові від 19.12.2025 у справі № 640/8468/20 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має похідний характер від вимоги про стягнення невиплаченої частини заробітної плати, а тому не підлягає задоволенню. За таких обставин відсутні правові підстави для застосування до роботодавця відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.
Підсумовуючи вищевикладене та опираючись на судову практику в подібних спорах, очевидним є те, що Представництво будучи роботодавцем Пахомової В.А. здійснило вичерпних та вчасних заходів для недопущення порушення трудових прав позивача, здійснило перерахунок та виплату всіх належних сум заробітної плати ОСОБА_1 , як тільки це стало можливим, а відтак відсутні правові підстави для висновку, що в діях Представництва є склад порушення трудових прав ОСОБА_1 та є підстави застосування положень статті 117 КЗпП України, що і було встановлено судами у справі № 440/2050/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики. Слід зазначити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє юридичній визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.
Отже, спір у даній справі є тотожним тому, що розглядався у справі №440/2050/19, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на викладене вище, оскільки наявне рішення суду у справі №440/2050/19, що набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі №440/4537/19.
Частиною 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Задовольнити клопотання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим про закриття провадження у справі №440/4537/19.
Закрити провадження у справі №440/4537/19 за позовом ОСОБА_1 до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державне управління справами, про зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали складений 08 квітня 2026 року.
Суддя Г.В. Костенко