Справа № 420/1375/26
08 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), оформлене протоколом від 03.12.2025 року № 60, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 )на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати комісію з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в прийнятому Судом рішенні за результатами розгляду цієї справи, про надання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має матір, яка потребує постійного догляду. Вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вказаної вище норми Закону, а відповідач діють всупереч вимог законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.01.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28 листопада 2025 року Позивач особисто звернувся із заявою до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 через Центр надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про те, що він є особою, яка на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що здійснює догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи та потребує постійного стороннього догляду, та відповідно просив надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, разом із додатками, а саме:
- військовий квиток ОСОБА_1 ;
- свідоцтво про народження ОСОБА_1 ;
- паспорта та картка платника податків ОСОБА_1 ;
- пенсійне посвідчення ОСОБА_2 ;
- виписка із акту огляду МСЕК ОСОБА_2 ;
- медичний висновок ЛКК № 2/82 від 10.04.2025 року ОСОБА_2 з висновком про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самостійно обслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі;
- акт про встановлення факту здійснення постійного догляду за матір'ю - ОСОБА_2 .
Представником Позивача було направлено адвокатський запит щодо отримання інформацію про розгляд заяви з додатками Позивача.
Відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) № 3819 від 22.12.2025 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що за результатами розгляду заяву гр. ОСОБА_1 від 28.11.2025 року, повідомлено, що протоколом від 03.12.2025 р. № 60 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні гр. ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомила, що Позивач підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає надання відстрочки особам, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду. Шляхом інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військвозобов'язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних, виявлено, що є інші члени родини, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані здійснювати догляд за хворою матір'ю. Однак гр. ОСОБА_1 не були додані підтверджуючі документи щодо неможливості ними здійснювати догляд за матір'ю ОСОБА_2 , 1966 року народження. До вищезазначеної відповіді додано Повідомлення № 3699 від 05.12.2025 року про відмову у наданні відстрочки ОСОБА_1 .
Тому позивач звернувся до суду позовною заявою.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов'язок і військову службу (далі Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (далі - ЗУ № 3543-XII).
Перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення згідно з ч.ч.7, 8 ст.23 ЗУ № 3543-XII здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до абз.9 п.11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Оскільки відповідач 2 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п.56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Вказана вище Комісія створена при відповідачу-2. Проте вона не має статусу юридичної особи.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п.59 Порядку № 560).
Відповідно до п.60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п.п.64, 65 Порядку № 560 заяви військовозобов'язаних про надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та підтвердні документи зберігаються у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки протягом п'яти років. У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.
Повноваження Кабінету Міністрів України у правовідносинах щодо безпосереднього розгляду та вирішення питань надання відстрочок не встановлено, Законом України «Про Кабінет Міністрів України» не передбачено, у зв'язку з чим його не залучено учасником цього судового процесу.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
Згідно з п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII, на який посилався позивач у заяві до відповідача-1, передбачає, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Тобто, під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки повинно перевірятися перебування такого військовозобов'язаного на військовому обліку, його родинні зв'язки з особою, про яку стверджує надання догляду, наявність зайнятості військовослужбовця постійним доглядом такої особи та рішення уповноваженого органу про потребу в такому постійному догляді. Якщо ж правовідносини стосуються одного з батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного, додатково має бути перевірена наявність у неї (нього) перешкод для самостійного такого догляду, у т.ч. наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд.
Суд також урахував, що Додаток 5 до Порядку № 560 містить перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у залежності від категорії осіб, які мають право на відстрочку. Так, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі п.9 ч.1 вказаного Закону є:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Отже, для випадків постійного догляду військовозобов'язаного за своїми батьками Додаток № 5 щодо п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII приписує обов'язок надати всього два види документів:
щодо його родинних зв'язків один із таких: свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд (військовозобов'язаного), - що залежить від того, за ким здійснює постійний догляд;
щодо здійснення військовозобов'язаним постійного догляду один із таких: документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Як свідчать встановлені обставини спору, позивач надав відповідачу-1 відповідну кількість документів. Серед них наявні докази родинних стосунків з батьком та акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду згідно з додатком 8. Отже, надані документи в повному обсязі, як приписує Додаток № 5.
Відповідачі врахували наявність у позивача інших члени родини, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані здійснювати догляд за хворою матір'ю. Проте безпідставно не врахували, що п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII та Додаток 5 до Порядку № 560 передбачають обов'язок урахувати наявність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд, у правовідносинах з батьком (матір'ю) дружини (чоловіка) військовозобов'язаного. Водночас для догляду свого батька (матері) такий факт умовою виникнення права на відстрочку не вказаний.
Отже, Спірне рішення протиправне та підлягає скасуванню в повному обсязі в частині відмови позивачу у наданні відстрочки від призову.
Для виконання завдання адміністративного суду, вказаного в ст.ст.2, 9 КАС України щодо повного та ефективного судового захисту, наявні обґрунтовані підстави зобов'язати відповідачів в межах своїх повноважень повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ № 3543-XII та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 1065,00 грн. судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 як юридичної особи, при якому створено відповідача-1, що порушив заявлене право позивача, за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 1065,00 грн.
Керуючись Конституцією України, ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 (м. Кодима, Подільський р-н., Одеська обл., 66000, РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене протоколом від 03.12.2025 року № 60, в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати комісію з питань відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах своїх повноважень повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України від 21.10.1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1065,00 грн.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Н.А. Кузьменко