Справа № 420/31050/25
07 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення №156050021651 від 25.03.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови у призначені пенсії за віком на пільгових умовах та незарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи: з 01.01.2017 по 26.11.2018 та з 29.01.2019 по 31.12.2024 на посаді «рентгенлаборанта рентгенкабінету КНП «Південнівська міська лікарня» згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1991 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача та зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи: з 01.01.2017 по 26.11.2018 та з 29.01.2019 по 31.12.2024, на посаді «рентгенлаборанта рентгенкабінету КНП «Південнівська міська лікарня» згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 06.08.1991 р., та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з моменту звернення, тобто з 17.03.2025 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №156050021651 від 25.03.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась за захистом власних прав та інтересів до адміністративного суду.
Ухвалою суду по справі №420/31050/24 у справі №420/31050/25 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Під час розгляду справи до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що до пільгового стажу за Списком № 1 не зараховано періоди роботи з 01.01.2017 по 26.11.2018 та з 29.01.2019 по 31.12.2024, на посаді “рентгенлаборант рентгенівського кабінету» КНП “Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, згідно із довідкою від 20.02.2025 №8, оскільки довідка не відповідає вимогам додатку №5 до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), а саме, відсутні підписи генерального директора та головного бухгалтера. Не підтверджено документально право заступника генерального директора (з фінансово-економічних питань) та заступника головного бухгалтера на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Отже, правові підстави для зарахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу у Головного управління відсутні. Крім цього, посада «рентгенлаборант рентгенівського кабінету не передбачена Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461. Відповідно до розділу ХІХ про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 24.06.2016 року №461, передбачена посада молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Крім того, під час розгляду справи до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області також надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що другий відповідач позов не визнає та зазначає, що з доводами, викладеними позивачем у позовній заяві, Головне управління не погоджується, оскільки вони не містять правового обґрунтування та ґрунтуються на її власному довільному трактуванні норм права.
Ухвалою суду від 17.09.2025 року провадження у справі №420/31050/25 було зупинено на підставі п.6 ч.2 ст.236 КАС України та в подальшому поновлено ухвалою суду від 12.11.2025 року.
На виконання вищевказаної ухвали, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало до суду матеріали пенсійної справи позивача.
Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом за час розгляду справи встановлено наступне.
ОСОБА_1 17.03.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До вказаної заяви було додано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів №8 від 20.02.2025 року, видану комунальним некомерційним підприємством «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради ОСОБА_1 про те, що вона працювала повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, і за період з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року виконувала роботу у зоні рентген-випромінювання; підготовка рентгенобладнання для роботи; проведення фотооброблення знімків; приготування хімічних реактивів до роботи за професією, за посадою рентгенолаборант рентгенівського кабінету, що передбачена Списком №1 розділ ХІХ, всього 7 років 9 місяців 29 днів.
Також до заяви позивачем було надано висновок експертизи якості матеріалів атестації робочих місць рентгенлаборантів рентгенкабінету КЗ «Южненська міська лікарня» за умовами праці і правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 25.12.2013 №27/12-2013, наказ від 30.01.2019 №18 «Про затвердження підсумків атестації робочих місць рентген кабінету по Списку №1 та Списку №2», акт вивчення результатів атестації робочих місць з умовами праці, щодо правильності застосування списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 15.02.2019 №15-06-035/18, наказ від 29.01.2024 № 20-1 «Про продовження дії атестації робочих місць рентгенівського кабінету» та трудову книжку серії НОМЕР_1 , видану на ім'я ОСОБА_1 .
В трудовій книжці зазначені, зокрема, але не виключно, наступні періоди роботи позивача: з 01.01.2017 року по 26.11.2019 року, з 29.01.2019 року - на посаді рентгенолаборанта рентгенівського кабінету (записи №21-22). Крім того, за записом №23 у трудовій книжці зазначено, що за підсумками атестації робочих місць посада рентгенолаборанта відноситься до переліку посад за Списком №1, №2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Заява позивача за принципом екстериторіальності була передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Водночас, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №156050021651 від 25.03.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці.
У рішенні також зазначено, що страховий стаж становить - 29 років 07 місяців 03 дні, а пільговий стаж а Списком №1 не визначено. При цьому, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року, на посаді "рентгенлаборант рентгенівського кабінету" КНП "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради, згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.02.2025 року №8, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку №637, а саме відсутні підписи генерального директора та головного бухгалтера. Не підтверджено документально право заступника генерального директора (з фінансово-економічних питань) та заступника головного бухгалтера на підпис довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Крім цього, посада «рентгенлаборант рентгенівського кабінету» не передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461. Відповідно до розділу XIX про затвердження Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 24.06.2016 року №461, передбачена посада молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
Не погодившись із вищезазначеним рішенням пенсійного органу та вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась за захистом власних прав та інтересів в адміністративному судочинстві в межах даної справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзиви пенсійних органів та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до статті першої Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Згідно частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
За ч.1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах..
Аналізуючи вищевказане, підставами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є:
наявність професії чи посади у Списку №1;
підтвердження шкідливих умов праці працівника безпосередньо на робочому місці результатами атестації робочих місць;
виконання робіт в умовах, передбачених відповідним Списком, протягом повного робочого дня на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Згідно ч.1 статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону №1058-IV).
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року №13-1 (далі Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку №22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі орган, що призначає пенсію).
За приписами пункту 2.1 Порядку №22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію (п. 2.23 Порядку №22-1).
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №156050021651 від 25.03.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону №1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці. Зокрема, до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року, на посаді "рентгенлаборант рентгенівського кабінету" КНП "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради, згідно із довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.02.2025 року №8, оскільки довідка не відповідає додатку №5 Порядку №637, а саме відсутні підписи генерального директора та головного бухгалтера. Крім цього, посада «рентгенлаборант рентгенівського кабінету» не передбачена Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.
Згідно Додатку 5 до Порядку №637 форма довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній повинна містити підписи керівника (з найменуванням його посади), начальника відділу кадрів та головного бухгалтера.
При цьому позивач у позові зазначає, що Довідка №8 завірена підписами заступника генерального директора з фінансово-економічних питань Г.Возьянової, заступника головного бухгалтера І.Матієць та старшого інспектора з кадрів Л.Михайлової, посади яких відносяться до керівних посад.
Крім того суд також враховує твердження позивача про те, що пільгову довідку від 20.02.2025 року №8 видано на заміну довідки від 01.01.2025 року №1 після проведення її перевірки та підтверджено актом від 20.02.2025 року №1500-0903-1/1530. При цьому, як вбачається із змісту зазначеного акту, який був наданий відповідачем разом з матеріалами пенсійної справи позивача, перевірку цієї довідки було проведено посадовою особою ГУ ПФУ в Одеській області з відома заступника генерального директора з фінансово-економічних питань Комунального некомерційного підприємства «Південнівської міської лікарні» Південнівської міської ради Возьянової Г.П., заступника головного бухгалтера Матієць І.В. та старшого інспектора з кадрів Михайлової Л.В., тобто посадових осіб, які підписали зазначену довідку.
За таких умов, перекладання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області у спірному рішенні №156050021651 від 25.03.2025 року відповідальності на позивача щодо доведення наявності права у заступника генерального директора (з фінансово-економічних питань) та заступника головного бухгалтера на підпис вищевказаної довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, на думку суду, не ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Крім того, в акті від 20.02.2025 року №1500-0903-1/1530 зазначено, що за період роботи з 01.01.2017 по 26.11.2018, та з 29.01.2019 по 31.12.2024 в особових рахунках по нарахуванню заробітної плати значиться ОСОБА_1 . Згідно перевірених карток особових рахунків по нарахуванню заробітної плати за 2017, 2020, 2023, 2024 працювала повний робочий день, доплат за суміжними професіями не отримувала, інших робіт не виконувала.
Суд також зазначає, що відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461, яка набрала чинності з 03.08.2016 року, затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
У розділі ХІХ «Охорона здоров'я» Списку №1 зазначені лікарі-рентгенологи, а також лікарі, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок); молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою, зайняті у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок).
При цьому, відповідно до п.п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1991 року №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Тобто, затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та проведення атестації робочих місць за умовами праці мають на меті, окрім іншого, надання особам, які працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, пільг з метою компенсації негативного впливу на їхнє здоров'я.
Вищевказана правова позиція була викладена у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2024 року по справі №420/10522/24.
Як вбачається із трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої на ім'я позивача, робоче місце за посадою «рентгенлаборант» атестовано за наказом №17 від 29.01.2019 року і наказом №18 від 30.01.2019 року, та результатами атестації віднесено до переліку по списку №1, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (запис №23 у трудовій книжці).
При цьому, професійна назва "рентгенлаборант" міститься у Національному класифікаторі професій України ДК 003:2010, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 року №327.
Відповідно до п.4.14 Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.11.2007 року №742 робота на посаді рентгенолаборантів зараховується до стажу роботи за спеціальністю "рентгенологія", що включена до номенклатури спеціальностей й молодших спеціалістів з медичною освітою, відповідно позиція Списку №1 "молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенівських відділень (кабінетів), а також молодші спеціалісти з медичною освітою рентгенлаборанта інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок)" поширюється на рентгенолаборантів, у разі їх зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах передбачених цією позицією Списку.
Суд зауважує, що трудова книжка серії НОМЕР_1 не містить відповідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення у відповідності до приписів пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме записів про зайнятості повний робочий день на роботах і в умовах, передбачених цією позицією Списку №1.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року по справі №234/13910/17 зазначив, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутністю трудової книжки або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
За ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Варто зазначити, що у наданій позивачем до суду та пенсійного органу довідки про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів №8 від 20.02.2025 року, виданої комунальним некомерційним підприємством «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, вбачається, що позивач працювала повний робочий день в комунальному некомерційному підприємстві «Південнівська міська лікарня» Південнівської міської ради, і за період з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року виконувала роботу за посадою рентгенолаборант рентгенівського кабінету, що передбачена Списком №1 розділ ХІХ. Підставою для видачі довідки №8 від 20.02.2025 року слугували: форма П-2, наказ від 30.12.2016 року №437-1-к, наказ від 29.01.2019 року №17.
Отже, враховуючи вищевказане, відповідачем за час розгляду справи не було доведено відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи позивача з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року на посаді рентгенолаборанта рентгенівського кабінету.
Вищенаведені обставини, за умови документального підтвердження і доведеності, в тому числі в судовому порядку, наявності у особи права на пільгове пенсійне забезпечення і дотримання нею процедури звернення за пенсією, не може зумовлювати позбавлення особи такого права, яке набуто згідно з законодавством та гарантоване Конституцією і законами України.
Враховуючи факт того, що при винесенні рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах пенсійний орган протиправно не зарахував у повному обсязі періоди роботи позивача до її пільгового страхового стажу, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №156050021651 від 25.03.2025 року є необґрунтованим, а тому протиправним та таким, що підлягає скасуванню
Щодо заявленої вимоги зобов'язального характеру суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та готує документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
З огляду на встановлені обставини у справі №420/31050/25 суд вважає необхідним для належного захисту прав та інтересів позивача зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2025 року про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її пільгового страхового стажу період роботи з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року, на посаді "рентгенлаборант рентгенівського кабінету" КНП "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради, і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.
В іншій частині позовні вимоги зобов'язального характеру задоволенню не підлягають з вищенаведених мотивів.
Висновки про те, що дії зобов'язального характеру щодо розгляду питання про призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії, узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.
Також вказана позиція була висловлена П'ятим апеляційним адміністративним судом у постанові від 29.07.2024 року у справі №420/4839/24.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи наявність підстав для задоволення основної позовної заяви, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого судового з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за рахунок його бюджетних асигнувань, оскільки саме зазначеним суб'єктом владних повноважень було прийнято протиправне рішення про відмову у призначенні пенсії.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №156050021651 від 25.03.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.03.2025 року про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до її пільгового страхового стажу період роботи з 01.01.2017 року по 26.11.2018 року, та з 29.01.2019 року по 31.12.2024 року, на посаді "рентгенлаборант рентгенівського кабінету" КНП "Південнівська міська лікарня" Південнівської міської ради, і прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством.
В задоволенні іншої частини заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159).
Суддя О.В. Білостоцький