Справа № 420/7252/19
07 квітня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
за участю секретаря Загрійчук О.В.
сторін:
представника позивача не з'явився
представника відповідача не з'явився
розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/27760/26 про залишення позовної заяви без розгляду,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати вимогу ( припис ) Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради № 104977 від 02.11.2019 року про демонтаж елементу вуличної торгівлі за адресою: м.Одеса, пляж «Ланжерон» 1 .
Ухвалою суду від 05.12.2019 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження ( з викликом сторін).
Ухвалою суду від 23.01.2020 року продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.02.2020 року зупинено провадження у справі.
13.03.2026 року до суду за вхід. №ЕС/27760/26 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 07.04.2024 року із занесенням до протоколу підготовчого засідання поновлено провадження у справі.
Розглянувши подану заяву, керуючись приписами КАС України, суд приходить до наступного висновку.
Приписами п.5 ч. 1 ст. 240 КАСУ встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Положення цієї норми, відповідно до принципу диспозитивності, передбачає право позивача на порушення провадження в суді та право розпорядження своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України до основних засад адміністративного судочинства належить, зокрема, і диспозитивність.
Термін диспозитивність (від лат. dispono розпоряджаюся, створюю) розглядається як надана зацікавленим особам, які беруть участь у справі, можливість, безперешкодно, в межах процесуального закону, здійснювати свої матеріальні і процесуальні права, а також розпоряджатися ними на власний розсуд.
Сутність принципу диспозитивності розкривається через такі положення: а) учасникам судового розгляду законом надається певний процесуальний статус, і вони мають право вільно користуватись і розпоряджатись своїми матеріальними та процесуальними правами, в тому числі визначати межі судового захисту, впливати на початок, рух і закінчення судового розгляду; б) особа, якій належить право, може від нього відмовитися; в) зацікавленим особам надається право ініціювання судового процесу, нікого не можна примушувати пред'явити позов проти його волі; г) суд не повинен виходити за межі вимог сторін, крім випадків, передбачених законом, і вирішує лише ті питання, що віднесені до його повноважень.
Отже, підстави для відмови у задоволенні цієї заяви законодавством не передбачені, оскільки це є безумовним правом особи, яка звернулася до суду.
Керуючись п. 5 ч.1 ст.240, 256, 293-297 КАС України, суд,
Заяву представника ОСОБА_1 за вхід. №ЕС/27760/26 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги (припису) - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 293-297 КАС України.
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА