Справа № 580/10447/24
06 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення суду по справі №580/10447/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірним рішення відповідача від 23 вересня 2024 року №155350019386 про відмову в призначенні позивачеві пенсії за віком як учаснику бойових дії та зобов'язання відповідача врахувати трудовий стаж позивача, набутий ним до 01 січня 2004 року для призначення пенсії,
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення про відмову в призначення пенсії №155350019386, прийняте 23.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року залишено без змін.
Судове рішення набрало законної сили 20.05.2025.
06.01.2026 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по даній справі.
За заявою позивача, ухвалою суду від 15.01.2026 встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24 протягом 30 днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
На виконання вказаної ухвали суду 11.02.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до суду надійшов звіт про виконання судового рішення у даній справі, в якому Головне управління зазначило, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24 у грудні 2025 року було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду до страхового стажу зараховано періоди роботи за копією дубліката трудової книжки від 07.01.2001 серії НОМЕР_1 та період роботи на посаді судді Красноградського районного суду Харківської області за записами дубліката трудової книжки від 08.12.2005 серії НОМЕР_2 та за результатом розгляду прийнято рішення від 22.12.2025 №155350019386 яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Позивач надав відповідь (заперечення) щодо поданого Головним управлінням звіту та клопотання про постановлення окремої ухвали, у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення суду у даній справі.
У своїх доводах позивач вказує, що відповідачем не зараховано до трудового (страхового) стажу позивача період роботи п'ять років до прийняття на роботу в РТО “Агроторг», період навчання на денному факультеті в Національній юридичній академії України імені Я.Мудрого, а також періоди здійснення підприємницької та адвокатської діяльності, оскільки вказані періоди роботи оформлені з порушенням порядку ведення трудових книжок. Разом з цим зазначені аргументи відповідача вже були розглянуті та спростовані судом в мотивувальній частині рішення. Суд, зокрема, зазначив, що “періоди роботи позивача, визначені у належним чином завіреній копії дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 07.01.2001, що була видана Територіальним управлінням ДСА України в Харківській області, повинні бути враховані Головним управлінням ПФУ в Луганській області при визначенні страхового стажу для призначення пенсії позивачу». Суд констатував, що “відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі страхового стажу, який враховується для призначення пенсії». Суд також дійшов висновку про те, що надані позивачем копія дубліката трудової книжки НОМЕР_1 від 07.01.2001 та дублікат трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.12.2005 містить відомості про періоди і характер виконуваної роботи, а відтак, дії відповідача, які виразились у не зарахуванні таких періодів трудової діяльності позивача вчинені необґрунтовано та безпідставно. Щодо врахування трудового стажу позивача, набутого ним до 01 січня 2004 року суд зазначив, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, факт несплати підприємством страхових внесків або ж відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії та не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи. Відтак, на думку позивача, відповідачем всупереч висновків суду, які наведено в мотивувальній частині рішення, безпідставно не враховано періоди роботи позивача та трудовий (старховий) стаж, набутий ним до 01 січня 2004 року.
Отже прийнятим відповідачем за результатами повторного розгляду заяви позивача рішенням фактично проігноровані висновки суду, у зв'язку із чим звіт відповідача про виконання рішення суду не може бути прийнятий.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду, суд вважає можливим його прийняти, виходячи з наступного.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Згідно з вимогами ч.2, 3 ст.382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Частиною п'ятою ст.382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Зі звіту відповідача та доданих до нього документів суд встановив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24, у грудні 2025 року Головне управління повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 16.09.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» урахуванням висновків суду до страхового стажу зараховано періоди роботи за копією дубліката трудової книжки від 07.01.2001 серії НОМЕР_1 та період роботи на посаді судді Красноградського районного суду Харківської області за записами дубліката трудової книжки від 08.12.2005 серії НОМЕР_2 , у зв'язку із чим було прийнято рішення від 22.12.2025 №155350019386, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.
Так, відповідно до указаного рішення, за повторним розглядом заяви від 16.09.2024 та з урахуванням висновків суду страховий стаж ОСОБА_1 складає 23 роки 1 місяць 14 днів. Починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислено за даними Реєстру з урахуванням сплати страхових внесків. Форма РС-право додається. За результатом повторного розгляду документів, доданих до заяви від 16.09.2024 до страхового стажу не зараховано періоди: 1) за записами копії дубліката трудової книжки від 07.01.2001 серії НОМЕР_1 , а саме: загальний стаж роботи 5 років до прийняття в РТО «Агроторг», який внесено на підставі трудової книжки НОМЕР_3 з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110 (далі - Інструкція № 58). Згідно з пунктом 5.2 Інструкції № 58, дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження» і «Відомості про заохочення» при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень). Пунктом 5.3 Інструкції № 58 передбачено, якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ «Відомості про роботу» у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж підтверджується належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника; - період з 01.09.2001 по 27.06.2002 - перебування слухачем факультету підготовки професійних суддів Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, оскільки не передбачено пунктом 8 Порядку № 637.
Водночас період з 01.02.2002 по 31.03.2002 зараховано до страхового стажу як робота за даними Реєстру (страхувальник ГРОМАДЯНСЬКИЙ ДОЗОР СПІЛКА, ЄДРПОУ 24244528); ведення індивідуальної адвокатської діяльності Нестеренком Олександром Миколайовичем з 30.06.2002 по 01.06.2003 у зв'язку з відсутністю в Реєстрі інформації про сплату ОСОБА_1 страхових внесків до Пенсійного фонду України; ведення підприємницької діяльності з 31.08.2001 по 31.01.2002 та з 01.04.2002 по 01.06.2003 у зв'язку з недолученням документів про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, системи оподаткування, інформації про сплату страхових внесків. За даними Реєстру звітність до Пенсійного фонду не подавалась.
На адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Головним управлінням ПФУ в Луганській області скеровано листа від 23.12.2025 №1200-0304-9/39435 щодо перевірки електронної пенсійної справи №155350019386 та повідомлення ОСОБА_1 про винесене рішення.
14.01.2026 за вхід.№ 747/Н-1200-26 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області зареєстровано звернення ОСОБА_1 ВЕБ-12001-Ф-С-26-021406 від 12.01.2026 щодо виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №580/10447/24.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.01.2026 №1970-747/Н-02/8-1200/26 ОСОБА_1 повідомлено про стан виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №580/10447/24 та надано копію рішення від 22.12.2025 №155350019386.
Суд, проаналізувавши надані відповідачем у справі документи вважає, що покладені на відповідача - Головне управління ПФУ в Луганській області зобов'язання рішенням суду, ухваленим у даній справі, виконані у повному обсязі, заяву позивача від 16.09.2024 повторно розглянуто, про результати розгляду повідомлено позивача.
Водночас, позивач, як слідує з його доводів, фактично не задоволений результатами такого розгляду та його вимоги зводяться до примушування відповідача до виконання рішення суду у спосіб, який не був встановлений судом, а саме безпосередньо зобов'язання відповідача до зарахування певних періодів роботи до страхового стажу позивача.
Поряд із цим суд зауважує, що висновки суду про те, що відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі страхового стажу, який враховується для призначення пенсії, були зроблені в контексті тих підстав для відмови у призначенні пенсії, що були викладені в оскаржуваному рішенні Головного управління ПФУ в Луганській області №155350019386 від 23.09.2024, та яким надавалася судом оцінка у рішенні.
Втім, як вбачається із рішення Головного управління ПФУ в Луганській області №155350019386 від 22.12.2025, прийнятого за результатами виконання рішення суду, відповідачем були зараховані до страхового стажу періоди роботи, яким надавалась оцінка в рішенні суду та відмовлено у призначені пенсії з інших підстав, яким не надавалася оцінка у рішенні суду.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття звіту Головного управління ПФУ в Луганській області про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі №580/10447/24 та завершення процедури судового контролю за виконанням такого рішення суду.
Відповідно до ст. 149 КАС України передбачено, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.
Разом з тим застосування заходів процесуального примусу є правом, а не обов'язком суду, і має здійснюватися з урахуванням принципу пропорційності, характеру порушення, його наслідків для судового процесу, а також можливості забезпечення розгляду справи по суті без застосування таких заходів.
Як зазначено судом вище, відповідачем Головним управлінням ПФУ в Луганській області рішення суд по даній справі виконано у межах покладених на нього судом зобовязань.
З огляду на викладене, суд не убачає підстав для задоволення заяви про накладення штрафу на відповідача.
Керуючись ст. 243, 248, 256, 294, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання судового рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 по справі №580/10447/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірним рішення відповідача від 23 вересня 2024 року №155350019386 про відмову в призначенні позивачеві пенсії за віком як учаснику бойових дії та зобов'язання відповідача врахувати трудовий стаж позивача, набутий ним до 01 січня 2004 року для призначення пенсії.
У задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА