08 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3448/25
провадження № 2-ап/340/24/26
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до
Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо нарахування та виплати судді у відставці Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.07.2020 року по 28.02.2025 (дата звільнення) та вихідної допомоги при звільненні, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2 102 грн 00 коп;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді у відставці Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.07.2020 року у розмірі 2 197 грн 00 коп., з 01.12.2020 року у розмірі 2 270 грн 00 коп, з 01.01.2021 року у розмірі 2 270 грн 00 коп, 01.07.2021 року у розмірі 2 379 грн 00 коп, 01.12.2021 року у розмірі 2 481 грн 00 коп,, з 01.01.2022 року у розмірі 2 481 грн 00 коп, з 01.07.2022 року у розмірі 2 600 грн 00 коп, з 01.12.2022 року у розмірі 2 684 грн 00 коп, з 01.01.2023 року у розмірі 2 684 грн 00 коп, з 01.01.2024 року у розмірі 3028 грн 00 коп, з 01.01.2025 року у розмірі 3028 грн 00 коп., від посадового окладу, та відповідних доплат за вислугу років та перебування на адміністративній посаді, враховуючи раніше виплачені суми, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області провести нарахування та виплату вихідної допомоги судді у відставці Долинського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року - 3028 грн 00 коп., враховуючи раніше виплачені суми, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати вихідної допомоги та стягнення суддівської винагороди за останній місяць;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, як суб'єкта владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою судді від 02 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, та надано позивачеві строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалою судді від 24 червня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу разом з усіма доданими до неї документами.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу суду від 24 червня 2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді від 23.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.74-75).
Представником відповідача подано до суду відзив, в якому між іншим вказано заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, яке суд розцінює як клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. (а.с.79-83)
Позивачем надана відповідь на відзив, в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов та просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.95)
Вирішуючи клопотання відповідача, суд виходить з того, що статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.
Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.
Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що прохаючи проведення розгляду даної справи проводити у загальному позовному провадженні чи у судовому засіданні з викликом учасників справи, сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у судовому засіданні. При цьому, відповідачем не наведено жодного обґрунтування щодо необхідності розгляду справи у порядку загального позовного провадження. Не надано будь яких доказів щодо неоднакового застосування законодавства при розгляді даної категорії справ.
Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи у судовому засіданні. Також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі “Ахеn v. Germany», рішення від 25.04.2002 р. “Varela Assalino contre le Portugal»). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №340/3448/25 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Керуючись ст.ст.9, 14, 243, 248, 256, 257, 262, 370 КАС України суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи у загальному позовному провадженні - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1170/.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА