про повернення позовної заяви
08 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1722/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, -
До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі - позивач) до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації (надалі - відповідач 1) та Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (надалі - відповідач 2), у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації (ЄДРПОУ: 02228747, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006) щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - «Колишній будинок поміщика» №56/1-кв, розташований по вул. Володимира Панченка, 4 в м. Кропивницькому Кіровоградської області та зобов'язати Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової (державної) адміністрації (ЄДРПОУ 02228747, площа Героїв Майдану, 1, м. Кропивницький, 25006) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - «Колишній будинок поміщика», №56/1-кв, розташований по вул. Володимира Панченка, 4, в м. Кропивницькому Кіровоградської області;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 45215157, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006) щодо невиконання вимог чинного законодавства України із забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - «Колишній будинок поміщика» №56/1-кв, розташований по вул. Володимира Панченка, 4 в м. Кропивницькому Кіровоградської області та зобов'язати Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 45215157, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006) вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - «Колишній будинок поміщика», №56/1-кв, розташований по вул. Володимира Панченка, 4, в м. Кропивницькому Кіровоградської області.
Ухвалою суду від 27.03.2026 позовну заяву Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області було залишено без руху. Запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: нової редакції позовної заяви, приведеної у відповідність до приписів статей 160, 161 КАС України із викладення обставин порушення інтересів держави окремо кожним із відповідачів та зазначенням позовних вимог, сформованих відповідно до статті 5 КАС України та з урахуванням пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу встановлювався строк тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
01.04.2026 позивач на виконання ухвали суду від 27.03.2026 надав пояснення, у яких зазначає, що завданнями Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОДА, зокрема є реалізація державної політики у сфері охорони культурної спадщини та Департамент ОДА відповідно до покладених завдань забезпечує виконання Конституції і законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, здійснює контроль за їх реалізацією; контролює стан роботи органів місцевого самоврядування з питань здійснення наданих їм законом повноважень органів виконавчої влади у сфері культурної спадщини; здійснює координацію та контроль за виготовленням облікової документації на нерухомі об'єкти культурної спадщини; може виконувати функції Замовника щодо укладення з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.
Разом з тим, Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради в межах своїх повноважень організовує охоронні заходи щодо пам'яток місцевого значення від загрози знищення, руйнування або пошкодження, укладення охоронних договорів на пам'ятки та об'єкти місцевого значення в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня та виконує функції замовника з підготовки договорів на виявлення, дослідження об'єктів культурної спадщини, спеціальних робіт щодо вивчення пам'яток.
Враховуючи положення Закону України «Про охорону культурної спадщини» та вимоги Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158) органами, які зобов'язані забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - «Колишній будинок поміщика» (№56/1-кв) одночасно є як Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, так і Департамент містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради, тобто на них покладено солідарний обов'язок по забезпеченню захисту об'єктів культурної спадщини та виконання функції замовника будь-якої документації у сфері охорони культурної спадщини. Отже, вказані органи несуть солідарну відповідальність.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвалою суду від 27.03.2026 позовну заяву залишено без руху з огляду на необхідність уточнення змісту позовних вимог відповідно до статті 160 Кодекс адміністративного судочинства України, зокрема - викладення обставин порушення інтересів держави окремо кожним із відповідачів та зазначенням позовних вимог, сформованих відповідно до статті 5 КАС України та з урахуванням пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України. Позивачу було надано строк для усунення зазначених недоліків.
У встановлений судом строк позивач подав письмові пояснення, в яких виклав свою позицію щодо заявлених вимог, однак нової редакції позовної заяви або інші матеріали, спрямовані на усунення недоліків у розумінні ухвали суду, не надав.
Суд зазначає, що подання пояснень саме по собі не свідчить про усунення недоліків позовної заяви, якщо такі недоліки були визначені судом та підлягали процесуальному уточненню.
Так, Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 у справі №160/7116/19 зазначив, що установлення належності відповідачів й обґрунтованості заявленого позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи.
Разом з тим, позивач в силу вимог статті 160 КАС України повинен належним чином обґрунтувати свої вимоги саме до конкретного відповідача.
Верховний Суд у постанові від 16.05.2023 у справі №380/3195/22 виснував, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання; усі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки якості роботи судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів.
Отже, судове рішення має бути таким, яке забезпечує ефективний захист прав та є придатним до виконання, що передбачає чітке визначення змісту обов'язку відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про охорону культурної спадщини" державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі органи охорони культурної спадщини) належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території.
Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку №158 виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Разом з тим, пунктом 4.8 розділу IV Порядку №158 покладено виключний обов'язок зі складення облікових документів саме на уповноважений орган стосовно щойно виявленого об'єкту культурної спадщини, внесеного до Журналу (Переліку) об'єктів культурної спадщини до набрання чинності Порядком №158.
Відтак, Законом України Про охорону культурної спадщини" та Порядком №158 розмежовано повноваження та обов'язки уповноваженого органу, районних державних адміністрацій та виконавчих органів сільської, селищної, міської ради.
З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги, зокрема: вчинити дії, спрямовані на забезпечення складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини - «Колишній будинок поміщика», №56/1-кв, розташований по вул. Володимира Панченка, 4, в м. Кропивницькому Кіровоградської області, сформульовані як однакові щодо різних суб'єктів владних повноважень без належного розмежування їх компетенції та ролі у спірних правовідносинах.
Разом з тим, таке формулювання способу захисту порушених прав, свобод чи інтересів, не відповідає вимогам частини першої статті 5 та пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України.
Відсутність індивідуалізації змісту позовних вимог стосовно кожного з відповідачів ускладнює визначення способу виконання можливого судового рішення та може створити невизначеність щодо порядку його реалізації.
Зокрема, у разі задоволення позовних вимог у запропонованій позивачем редакції існує ймовірність покладення однакового обов'язку на різних суб'єктів владних повноважень без урахування меж їх компетенції, що потенційно може призвести до дублювання виконання або ускладнення виконання судового рішення.
Доводи позивача про можливість покладення на відповідачів солідарного обов'язку суд оцінює критично, оскільки такий підхід не узгоджується з природою адміністративного судочинства.
Інститут солідарного обов'язку притаманний приватноправовим відносинам, тоді як у публічно-правовій сфері кожен суб'єкт владних повноважень діє виключно в межах наданої йому компетенції та не може виконувати повноваження іншого органу, якщо інше прямо не передбачено законом.
Таким чином, покладення ідентичного обов'язку на різних суб'єктів владних повноважень без визначення меж їх повноважень не забезпечує можливості належного виконання судового рішення.
З огляду на викладене, уточнення позовних вимог із визначенням їх змісту щодо кожного відповідача є необхідним для забезпечення визначеності предмета спору та можливості належного виконання судового рішення.
Крім того, суд звертає увагу, що звертаючись до суду в інтересах держави, прокурор зобов'язаний не лише формально визначити відповідачів, а й належним чином обґрунтувати, у чому саме полягає порушення інтересів держави кожним із відповідачів окремо, а також які саме дії (бездіяльність) кожного з них зумовлюють необхідність судового захисту.
Натомість подана позовна заява не містить належної індивідуалізації обставин порушення інтересів держави щодо кожного з відповідачів, що додатково свідчить про необхідність уточнення позовних вимог.
Оскільки, позивачем у наданий суддею строк не усунуто недоліки позовної заяви, що залишена без руху, зазначена позовна заява та додані до неї матеріали підлягають поверненню згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
При цьому судом враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.01.2021 №9901/258/ (11-331заі20), що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню позивача до суду з подібним позовом після того, як перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, Департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 08 квітня 2026 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК