08 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7718/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу";
- зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П. від 17 листопада 2025 року відкрито провадження у справі (а.с.26-27).
На підставі розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду № 356 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» призначено проведення повторного автоматизованого цієї справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 у зв'язку з призначенням на посаду судді П'ятого апеляційного адміністративного суду за конкурсом (а.с.31).
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу розподілено на суддю Сагуна А.В. (а.с.32).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Сагуна А.В. від 15 січня 2026 року справу прийнято до провадження (а.с.33).
В обґрунтування вимог зазначено, що позивач 15.04.2014 був виключений з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії у зв'язку з визнанням його непридатним до військової служби, що підтверджується відповідним записом у військовому квитку. Незважаючи на це, у 2025 його було автоматично включено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як військовозобов'язаного. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру відомостей про зміну його облікового статусу, а також безпідставною вимогу повторного проходження медичного огляду, оскільки факт непридатності вже встановлений, а законодавство не передбачає повторного взяття на облік осіб, які втратили статус військовозобов'язаних.
Представник відповідача подав відзив, у якому заперечив проти позову, зазначивши, що внесення відомостей до Реєстру про непридатність до військової служби можливе лише на підставі рішення військово-лікарської комісії, затвердженого регіональною ВЛК. У зв'язку з відсутністю відповідного затвердженого рішення та свідоцтва про хворобу відповідач вважає відсутніми правові підстави для виключення позивача з військового обліку. Також відповідач вказує на необхідність проходження позивачем повторного медичного огляду та зазначає, що дані військового квитка мають відповідати відомостям Реєстру.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій виклав заперечення проти доводів відповідача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
08.01.2008 позивача взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_2 . 16.01.2009 цим же органом йому видано військовий квиток серії НОМЕР_1 (а.с.9-12).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №766793 від 21.03.2014 позивачу встановлено третю групу інвалідності як особі з інвалідністю з дитинства безтерміново (а.с.13).
15.04.2014 позивача виключено з військового обліку військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 у АДРЕСА_1 за станом здоров'я.
У військовому квитку серії НОМЕР_1 міститься відмітка про виключення позивача з військового обліку, засвідчена підписом військового комісара та гербовою печаткою (а.с.12).
05.05.2014 позивачу було видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 про призначення пенсії по інвалідності третьої групи з дитинства довічно (а.с.21).
Однак, з листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.08.2025 № 4/21422, наданого у відповідь на адвокатський запит адвоката Соколовської Є.В. від 20.08.2025, позивач дізнався, що його автоматично внесено до обліку засобами ІТС "Оберіг" та те, що він перебуває на обліку військовозобов'язаних як офіцер запасу (а.с.18).
23.09.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей щодо його непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку (а.с.14-15).
У зв'язку з неотриманням відповіді на зазначену заяву 14.10.2025 представник позивача - адвокат Соколовська Є.В. звернулася до відповідача з адвокатським запитом від 13.10.2025 щодо результатів розгляду цієї заяви (а.с.7).
Листом №3/24516 від 17.10.2025 відповідач повідомив про неможливість внесення відповідних змін без рішення ВЛК, затвердженого регіональною ВЛК, та рекомендував пройти медичний огляд (а.с.17).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України (стаття 65 Конституції України).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Окрім того, Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина третя статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно частини першої статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров'я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами частини сьомої статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022.
Згідно пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», “Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України; ведуть облік осіб, звільнених з військової служби із Збройних Сил в запас або у відставку (далі - особи, звільнені з військової служби), які проживають на відповідній території, для оформлення документів, що додаються до пенсійної справи відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Згідно до пункту 79 Порядку № 1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов'язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Частиною шостою статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначено підстави виключення громадян з військового обліку. Відповідно до пункту 3 цієї норми у редакції, чинній на момент виключення позивача з військового обліку, такою підставою було визнання особи військово-лікарською комісією непридатною до військової служби з виключенням з військового обліку, тоді як у чинній на час розгляду справи редакції законодавець використовує формулювання "визнані непридатними до військової служби", без прямої вказівки на виключення з військового обліку.
Водночас наведені формулювання за своїм змістом є тотожними, оскільки в обох випадках йдеться про встановлення військово-лікарською комісією непридатності особи до військової служби як юридичного факту, що зумовлює виключення її з військового обліку.
Закон України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Відповідно до статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно зі статтею 3 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 1951-VIII ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 559).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 559, відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У цьому ж пункті встановлено, що у разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 559, у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
Як встановлено судом, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №766793 від 21.03.2014 позивачу встановлено третю групу інвалідності як особі з інвалідністю з дитинства безтерміново (а.с.13).
15.04.2014 позивача виключено з військового обліку на підставі рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 за станом здоров'я, про що до військового квитка серії НОМЕР_1 внесено відповідну відмітку, засвідчену підписом уповноваженої посадової особи та гербовою печаткою (а.с.12).
Разом з тим, листом № 4/21422 від 29.08.2025 відповідач повідомив, що позивача автоматично внесено до обліку засобами ІТС "Оберіг" та він перебуває на обліку військовозобов'язаних як офіцер запасу. Надалі листом №3/24516 від 17.10.2025 відповідач зазначив про відсутність правових підстав для внесення змін до Реєстру без рішення військово-лікарської комісії, затвердженого регіональною ВЛК, та запропонував позивачу пройти повторний медичний огляд.
Водночас, згідно з правовими висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у пунктах 37-39 постанови від 21 травня 2025 року у справі № 280/2880/24, законодавець виокремлює поняття "зняття з військового обліку" та "виключення з військового обліку", при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов'язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних.
Відтак, законодавство не передбачає можливості повторного взяття на військовий облік осіб, які виключені з військового обліку, яким у даному випадку є позивач.
Оцінюючи доводи відповідача щодо необхідності затвердження рішення військово-лікарської комісії регіональною ВЛК, суд зазначає, що позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин уже був виключений з військового обліку на підставі рішення, прийнятого у 2014 році. За таких обставин правові наслідки такого виключення уже настали та є незворотними, у зв'язку з чим питання щодо порядку затвердження відповідного рішення, зокрема його узгодження з регіональною ВЛК, не має правового значення для вирішення даного спору.
Посилання відповідача на відсутність свідоцтва про хворобу та необхідність проходження повторного медичного огляду суд також оцінює критично, оскільки факт визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема військовим квитком, який містить відповідні відомості, оформлені у встановленому порядку.
Крім того, відповідно до п. 8-1 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 №932, відомості про наявність інвалідності можуть вноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно- комунікаційними системами за запитом особи з інвалідністю через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. За наявності технічної можливості обмін відомостями про встановлення, зміну групи інвалідності (зокрема групу інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність) здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Особи, щодо яких шляхом електронної інформаційної взаємодії отримана інформація про наявну інвалідність, не підлягають направленню на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, зокрема з метою взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі.
Отже, враховуючи встановлений позивачу статус особи з інвалідністю та наявність відповідних відомостей, що підлягають урахуванню в порядку електронної інформаційної взаємодії, суд дійшов висновку, що вимога відповідача щодо обов'язкового проходження позивачем повторного медичного огляду є необґрунтованою та такою, що не відповідає наведеним нормам законодавства.
Щодо доводів відповідача про те, що відомості військово-облікового документа повинні відповідати даним Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, суд зазначає, що обов'язок щодо внесення достовірних відомостей до Реєстру покладено саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень, а тому невідповідність даних Реєстру фактичним обставинам не може бути підставою для обмеження прав позивача.
Тобто, відповідач був зобов'язаний діяти виключно у межах та спосіб, визначених законом, зокрема врахувати факт виключення позивача з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", однак цього зроблено не було.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що невнесення відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку є протиправною бездіяльністю.
З метою ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність позивача до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пункт 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що при поданні фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 цього Закону при поданні процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 до відповідного розміру судового збору.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року становив 3028 гривень.
Отже при поданні фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру в електронній формі розмір судового збору становить 968,96 грн (3028,00 * 0,4 * 0,8).
Згідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду за допомогою підсистеми "Електронний суд" позивач сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн (а.с.23-24), який в сумі 968,96 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Питання про повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 242,24 грн може бути вирішено за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про непридатність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до військової служби та виключення його з військового обліку на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН