08 квітня 2026 року м. Київ справа №320/19736/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.05.2023 №1088/ж10/31-00-07-05-02-24.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем проведено фактичну перевірку АЗС «АМІК Україна» акцизного складу (№10003378), розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Соборна, 23 з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, діючого законодавства у сфері ліцензування, обігу, зберігання, транспортування та обліку пального, тютюнових виробів, алкогольних напоїв та пива, за результатами якої складено акт від 08.07.2021 №605/31-00/07-04-02/30603572.
Під час перевірки встановлено порушення вимог п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме ПІІ «АМІК Україна» на акцизному складі №1003378, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Соборна, 23, не забезпечило до 01.01.2020 реєстрацію в Державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі встановлених на акцизному складі 22 витратомірів - лічильників, через які здійснюється реалізація пального.
Як свідчать матеріали справи, на акцизному складі (№1003378), розташованому за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Соборна, 23, знаходиться три паливо роздавальні колонки, на яких встановлені 22 витратоміра - лічильника, введені в експлуатацію у березні 2014 року.
Станом на 01.01.2020 року у ПзІІ «Амік Україна» на акцизному складі (№1003378) відсутня реєстрація витратомірів - лічильників, встановлених в паливо-роздавальних колонках з заводськими номерами 155194, 8 139737, в 155193.
Відповідно до довідки Форма 1 коригуюча, підприємством здійснено реєстрацію 20 витратомірів - лічильників у Реєстрі лише 30.10.2020, крім того витратоміри - лічильники із заводськими номерами 43210 та 56655 на час перевірки в Реєстрі не зареєстровані.
ПІІ «Амік Україна» на АЗС за адресою: Київська область, Києво - Святошинський район, с. Капітанівка, вул. Соборна,23 (акцизний склад 1003378) здійснювало реалізацію пального з 01.01.2020 по 30.10.2020 через 22 витратоміри - лічильники, не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.
За результатами розгляду акту перевірки Центральним міжрегіональним управління ДПС по роботі з ВПП прийнято ППР (за формою «ПС») від 10.08.2021 №0004720703 на суму 440 000,00 грн. за платежем «Акцизний податок на пальне», код платежу « 30 14021900.
За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПС України від 25.05.2023 №13024/6/99-00-06-03-01-06 скасовано податкове повідомлення - рішення №0004720703 від 10.08.2021 в частині застосованих штрафних санкцій на суму 380 000,00грн., в іншій частині залишено без змін.
Відповідачем 31.05.2023 прийнято податкове повідомлення - рішення №1088/ж10/31-00-07-05-02-24, яким за порушення п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України до позивача на підставі п.п. 54.3.3 ст. 54, п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 000,00грн.
Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - Податковий кодекс).
Згідно з пунктом 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Пунктом 12 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Відповідно до п. п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри- лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів- лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені па акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
На виконання пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України Кабінетом Міністрів України розроблено та затверджено Постановою від 22 листопада 2017 р. № 891 Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів (далі - «Порядок»).
У відповідності до п. 2 Порядку під витратоміром-лічильником розуміється законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, крім іншого містять інформацію про акцизний склад з уніфікованим номером в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, розташовані на такому акцизному складі резервуари з уніфікованою нумерацією, про назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери витратомірів, установлених у кожному місці відпуску пального шляхом наливу з акцизного складу, та назви, моделі, серійні (ідентифікаційні) номери рівнемірів, установлених на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на такому акцизному складі.
Порядок не визначає, які саме дані витратоміра мають бути внесені: або серійний номер, або ідентифікаційний номер. Кожен витратомір, що встановлений в ПРК містить як мінімум чотири ідентифікаційні номери та може містити до двох серійних номерів.
Крім іншого, у відповідності із п. 6, 9 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891 розпоряднику акцизного складу надано три календарних дні для виправлення допущення помилок в електронних документах для наповнення Реєстру.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства Україна вбачається, що розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі; функцію витратомірів-лічильників на АЗС виконують паливороздавальні колонки; до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі підлягає включенню назва, модель, серійний (ідентифікаційний) номер кожного витратоміра-лічильника.
З матеріалів справи вбачається, що на АЗС №10-02 встановлено три паливороздавальні колонки, повірені у встановленому законодавством порядку (що не оспорюється відповідачем та ДПС України), а саме:
1. ТОКНЕІМ Quantium 510 (назва і модель) №1343274 (серійний номер);
2. ТОКНЕІМ Quantium 510 (назва і модель) №1343275 (серійний номер);
3. ТОКНЕІМ Quantium 510 (назва і модель) №1345234 (серійний номер).
У відповідності із основною довідкою про розпорядника акцизного складу пального акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратомір та рівнеміри, яка подана до ДПС України та зареєстрована 30.03.2020 року (таблиця 2. Інформація щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу), усі три зазначені вище паливороздавальні колонки внесені (зареєстровані) до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.
Згідно із п. 128-1.1 ст. 128-1 Податкового кодексу України необладнення, та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Таким чином, судом встановлено, що також підтверджується матеріалами справи, позивачем, як на розпорядником акцизного складу АЗС №10-02 введено в експлуатацію та зареєстровано усі витратоміри-лічильники, через які здійснюється реалізація пального на АЗС.
На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку, що прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31.05.2023 №1088/ж10/31-00-07-05-02-24, яким до позивача за порушення, передбачене п. 230.1.2 ст. 230 ПК України, застосовано штрафні санкції у розмірі 60 000,00 грн, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00грн. (платіжне доручення №141471618 від 05.06.2023), тому ці витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.05.2023 №1088/ж10/31-00-07-05-02-24.
Стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.