про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2026 року справа № 320/10091/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- дії підлеглих ІНФОРМАЦІЯ_2 без створення окремої юридичної особи «працівників» ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати протиправними, за результатами визнання дій підлеглих ІНФОРМАЦІЯ_2 без створення окремої юридичної особи «працівників» ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними, подальші прийняті ними рішення визнати протиправними та скасувати;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 *(ЄДРПОУ № 07774420) прийняти відповідне рішення та повернути ОСОБА_2 , 18.01. 1984 р./н. *(паспорт НОМЕР_1 ) до міста Києва з метою виконання ним сімейних та батьківських обов?язків;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 *(ЄДРПОУ № 07774420) прийняти відповідне рішення та повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт НОМЕР_1 ) його документи, особисті речі, мобільний телефон, одяг, якими 3.3. 2026 р. відкрито 3.3. 2026 заволоділи «працівники» ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- з урахуванням принципів здійснення правосуддя по відстоюванню та захисту правопорядку в Україні, винести окрему ухвалу, яку для відповідного реагування направити Головному управлінню національної поліції в м. Києві, Генеральному прокурору та Уповноваженому у ВР України з прав людини.
Як третіх осіб у позовній заяві позивач зазначає: Уповноважений у ВР України з прав людини, Генеральний прокурор, Головне управління національної поліції в м. Києві.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
За звернення до суду із вказаними вимогами сума судового збору складає 1331,20 грн (3328,00 грн х 0,4).
Проте матеріали позовної зави докази сплати судового збору не містять. Також позивач не надає доказів звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду або докази звільнення від сплати судового збору, або оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору за решту позовних вимог у розмірі 1331,20 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також суд зазначає, що частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
При цьому, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Отже, суб'єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб'єкта, до якого адресовані позовні вимоги.
В свою чергу, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Крім того, згідно з частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У позовній заяві в якості відповідача позивач зазначив - ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ; ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
У той же час, прохальна частина позову звернута також до ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ). Однак, даний суб'єкт владних повноважень не визначений позивачем у позові як відповідач.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи у цій частині, або уточнити прохальну частину позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень, із доказами направлення відповідачу (ам).
Також суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
Суд звертає увагу, що зміст позову - це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.
При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 117241509) зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що у п. 4 позивач просить дії підлеглих ІНФОРМАЦІЯ_2 без створення окремої юридичної особи «працівників» ІНФОРМАЦІЯ_3 визнати протиправними, за результатами визнання дій підлеглих ІНФОРМАЦІЯ_2 без створення окремої юридичної особи «працівників» ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправними, подальші прийняті ними рішення визнати протиправними та скасувати.
Суд зазначає, що викладення прохальної частини позову у зазначеному вигляді не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України щодо змісту позовних вимог, оскільки не містить, в чому саме полягають протиправні дії відповідача, які конкретні рішення (із зазначенням реквізитів) оскаржує позивач.
Враховуючи викладене, п. 4 прохальної частини позовної заяви підлягає уточненню.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити п. 4 прохальної частини позову, із зазначенням в чому полягають протиправні дії відповідача, та які конкретні рішення (із зазначенням реквізитів) оскаржує позивач.
Окрім того, як було зазначено вище, як третіх осіб у позовній заяві позивач зазначає: Уповноважений у ВР України з прав людини, Генеральний прокурор, Головне управління національної поліції в м. Києві.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Згідно ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Водночас, текст позовної заяви не містить належних обґрунтувань щодо залучення в якості третіх осіб Уповноваженого у ВР України з прав людини, Генерального прокурора, Головного управління національної поліції в м. Києві, позивач взагалі не зазначає, яким саме чином розгляд даної справи може вплинути на права та обов'язки вказаних суб'єктів, також позивачем всупереч вимогам чинного законодавства не зазначено на стороні позивача чи відповідача має виступати вказані треті особи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що позивачу необхідно зазначити, на які права чи обов'язки та яким чином може вплинути рішення суду у справі щодо вказаних суб'єктів, зазначити відповідно до вимог приписів процесуального законодавства, на якій стороні мають виступати вказані треті особи.
Так, згідно з частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази сплати судового збору у сумі 1331,20 грн, або докази звільнення від сплати судового збору;
- надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, разом із доказами направлення відповідачу (ам), в якій уточнити склад учасників справи (відповідачів), або уточнити прохальну частину позовної заяви, зазначити конкретний перелік документів та інших доказів, що додаються до позову, із зазначенням конкретних найменувань документів;
- надати докази на підтвердження зазначеного позивачем у позовній заяві місця проживання позивача ( АДРЕСА_2 ), а саме витяг з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру.
- надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити п. 4 прохальної частини позову, із зазначенням в чому полягають протиправні дії відповідача, та які конкретні рішення (із зазначенням реквізитів) оскаржує позивач;
- надати письмове обґрунтування щодо залучення третіх осіб до участі у справі із зазначенням, на стороні якої зі сторін у справі мають бути залучені треті особи та на які права, свободи, інтереси або обов'язки третіх осіб може вплинути рішення у справі.
2. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.