Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2026 року Справа№200/1733/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
09.03.2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати йому пенсії по інвалідності з 01.02.2026 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату йому пенсії по інвалідності з 01.02.2026 року.
Позов обґрунтовував тим, що з 10.03.2016 року перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії по інвалідності, що призначена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, з лютого 2026 року нарахування та виплату пенсії припинено.
На його звернення з цього питання на Урядову гарячу лінію Пенсійного фонду України та на заяви, подані через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, відповідачем надані відповіді, якими повідомлено, що виплату пенсії по інвалідності йому призупинено з лютого 2026 року у зв'язку із закінченням строку виплати пенсії через закінченням терміну інвалідності; для продовження виплати пенсії йому необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування особи та встановлення групи інвалідності або надати рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності, прийняте лікуючим лікарем без направлення на проведення оцінювання відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Вважав, що йому незаконно припинено виплату пенсії, оскільки він як особа з інвалідністю з дитинства належить до переліку осіб, що визначений абз. 17 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, і оцінювання щодо нього переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. Тому він має право на продовження нарахування та виплату пенсії по інвалідності під час дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування.
Вважаючи відповідні дії відповідача протиправними, а свої пенсійні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач (через свого представника) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності.
Згідно з матеріалами електронної пенсійної справи позивачу з 09.03.2016 року призначено пенсію по ІІ групі інвалідності відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.01.2024 року серії 12 ААГ № 771352 пенсію позивачу подовжено по 31.01.2026 року.
Враховуючи стать, вік, групу інвалідності та строк її встановлення, а також те, що Законом України від 19.12.2024 року № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» та постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» не передбачено норм щодо продовження інвалідності чоловікам віком від 25 до 60 років, нарахування та виплату позивачу пенсії припинено з 01.02.2026 року.
Пенсію по інвалідності позивачу виплачено по 31.01.2026 року; заборгованість з пенсійних виплат відсутня.
Вважав, що у зв'язку з непроходження позивачем оцінювання повсякденного функціонування особи та відсутністю рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про продовження інвалідності правові підстави для продовження позивачу виплати пенсії по інвалідності з 01.02.2026 року відсутні.
Вважав, що діяв правомірно та не порушив права позивача.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; пенсія йому призначена з 09.03.2016 року (як особі з інвалідністю з дитинства), і її виплата продовжувалася на підставі відповідних актів огляду медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) - на весь строк встановлення інвалідності.
18.01.2024 року за результатами повторного огляду ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 01.01.2024 року на строк до 01.02.2026 року з датою чергового переогляду 18.01.2026 року (причина інвалідності - інвалідність з дитинства), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 18.01.2024 року серії 12 ААГ № 771352 (підстава - акт огляду МСЕК № 152).
Повторний огляд (переогляд) позивач не проходив.
З 01.02.2026 року нарахування та виплату пенсії позивачу припинено.
У зв'язку з цим, позивач звернувся із заявами щодо підстав припинення виплати пенсії та поновлення її виплати: 02.02.2026 року на Урядову гарячу лінію Пенсійного фонду України, 05.02.2026 року - до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на зазначені звернення надані відповіді від 27.02.2026 року № 14119-8774/П-02/8-0500/26, від 05.03.2026 року № 16044-9645/П-02/8-0500/26 та № 15781-9644/П-02/8-0500/26, якими повідомлено, що виплату пенсії по інвалідності позивачу припинено з 01.02.2026 року у зв'язку із закінченням терміну інвалідності (період встановлення інвалідності - з 01.01.2024 року по 31.01.2026 року); для продовження виплати пенсії по інвалідності йому необхідно пройти оцінювання повсякденного функціонування особи та встановлення групи інвалідності або надати рішення щодо продовження тимчасової непрацездатності за її наявності, прийняте лікуючим лікарем без направлення на проведення оцінювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Станом на день розгляду справи пенсія по інвалідності позивачу не нараховується, і, відповідно, не виплачується, що підтверджується довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.03.2026 року № 3828/05-16 (про нараховану та виплачену пенсію за період з 01.01.2026 року по 31.03.2026 року по пенсійній справі позивача № 914280193822) та визнається сторонами.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг: зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 1 ст. 30 цього ж Закону пенсія по інвалідності призначається у разі встановлення особі інвалідності, за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ст. 34 цього ж Закону пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.
З 24.02.2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.
З 01.01.2025 року набрав чинності (введений в дію, крім деяких пунктів) Закон України від 19.12.2024 року № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яким внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, зокрема, що у разі якщо особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до введення в дію цього Закону і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але така особа відповідно до умов, встановлених Кабінетом Міністрів України, не проходила такий повторний огляд у медико-соціальних експертних комісіях:
чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до цього Закону та Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
інші особи, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 квітня 2026 року.
На період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, направлення яких на проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, оцінювання повсякденного функціонування особи переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжуються до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
Перелік причин неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи визначений постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (окремі положення якої набрали чинності 01.01.2025 року), які містять аналогічні положення, що й п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.12.2024 року № 4170-IX.
Так, п. 3 вказаної Постанови (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, зокрема, що до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:
особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації (абз. 16 п. 3 вказаної Постанови);
особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства (абз. 17 п. 3 вказаної Постанови).
Абзацом 18 п. 3 зазначеної Постанови установлено, що для осіб, направлення яких на проведення оцінювання повсякденного функціонування є неможливим відповідно до підстав, визначених абзацами дванадцятим, п'ятнадцятим - сімнадцятим цього пункту, оцінювання повсякденного функціонування переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) для таких осіб продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування воєнного стану, якщо раніше не буде проведено оцінювання повсякденного функціонування особи.
Останнім реченням абз. 18 п. 3 цієї ж Постанови визначено, що абзаци п'ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються для осіб з інвалідністю з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначення строку повторного огляду.
Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа не з'явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
Відповідно до пп. 146.1 п. 146 розд. XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв'язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби).
Судом встановлено, що позивач отримував пенсію по інвалідності, зокрема з 01.01.2024 року по 31.01.2026 року включно як особа з інвалідністю ІІ групи (причина інвалідності - інвалідність з дитинства), яка 18.01.2024 року за результатами повторного огляду йому встановлена на строк з 01.01.2024 року до 01.02.2026 року (тобто по 31.01.2026 року включно) з датою переогляду - 18.01.2026 року.
З 01.02.2026 року нарахування та виплату пенсії припинено.
Підставою для припинення нарахування та виплати пенсії стало закінчення терміну інвалідності та, як, зазначав відповідач, відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю.
Проте такі висновки відповідача є помилковими.
Аналізуючи наведені норми законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що оскільки інвалідність позивачу встановлена 18.01.2024 року, тобто до набрання чинності Законом України від 19.12.2024 року № 4170-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» та постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та строк повторного огляду припав на період дії воєнного стану на території України (18.01.2026 року), то позивач мав пройти оцінювання повсякденного функціонування (повторний огляд) до 1 квітня 2026 року, як встановлено п. 2 розд. ІІ зазначеного Закону.
Посилання позивача на те, що він як особа з інвалідністю з дитинства належить до переліку осіб, що визначений абз. 17 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, і оцінювання щодо нього переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування, - є помилковими, оскільки абз. 18 п. 3 зазначеної Постанови установлено, зокрема, що для чоловіків віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності, із зазначенням строку повторного переогляду, абзаци п'ятнадцятий - вісімнадцятий цього пункту не застосовуються.
Отже, оскільки позивач є особою чоловічої статті, станом на час припинення відповідачем нарахування та виплати пенсії по інвалідності позивачу було 57 років, друга група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду позивачу встановлена до набрання чинності вказаною Постановою, то положення абзаців п'ятнадцятого - вісімнадцятого пункту 3 вказаної Постанови до нього не застосовуються. Відповідно, позивач не належить до числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.
Посилання відповідача на те, що позивач підпадає під категорію «чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов'язані у період з 1 квітня 2025 року до 1 листопада 2025 року пройти оцінювання повсякденного функціонування особи», - є неприйнятними, оскільки згідно з довідкою до акта огляду МСЕК датою чергового переогляду позивача є більш пізня дата - 18.01.2026 року.
Отже, позивач підпадає під категорію «інші особи, крім осіб, яких неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи до 1 квітня 2026 року».
Таким чином, позивач мав пройти оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року, як встановлено Законом.
Відтак, суд дійшов висновку, що строк інвалідності позивача вважався автоматично продовженим до зазначеної дати.
Як вже зазначалося, відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Згідно з ч. 2 ст. 35 цього ж Закону у разі якщо особа не з'явилася для проведення оцінювання (повторного оцінювання) повсякденного функціонування особи у визначений для цього строк, виплата пенсії по інвалідності зупиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому мало бути проведено оцінювання (повторне оцінювання) повсякденного функціонування такої особи.
Вказані положення законодавства та обставини справи залишилися поза увагою відповідача, що призвело до помилкового припинення виплати позивачу пенсії по інвалідності з 01.02.2026 року (тобто у період, коли строк інвалідності позивача ще вважався діючим (продовженим)) та, відповідно, до порушення пенсійних прав позивача.
З огляду на наведене порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання адміністративного позову відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; адреса взяття на облік в якості внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3; код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.02.2026 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01.02.2026 року.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 08 квітня 2026 року
Суддя Т.В. Логойда