Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2026 року Справа№200/1111/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії (далі-відповідач), в якому просить, з урахуванням поданих ним уточнених позовних вимог від 19 лютого 2026 року про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 23 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
02 березня 2026 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, що містяться в листі від 17.02.2026 вих. №61лк щодо відмови у направленні до Міністерства внутрішніх справ України заяви ОСОБА_1 від 21.01.2026 та долучених до неї документів, поданих на отримання одноразової грошової допомоги, та висновку щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності, у зв'язку із травмою, пов'язаною при виконанням службових обов'язків відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії впродовж 15 днів з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 21.01.2026 року направити її до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком та долученими документами для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Решту позовних вимог залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 03 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог по справі № 200/1111/26 прийнято до розгляду. Подальший розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням уточнених позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з відмовою, викладеною в листі ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 17.02.2026 вих. № 61лк та вважає її протиправною з огляду на те, що після отримання всіх необхідних документів та матеріалів щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням при повторному огляді медико-соціальною експертною комісією вищої групи інвалідності та більшого відсотка втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, відповідач безпідставно та в порушення вимог п.8 Порядку № 850 утримував документи з посиланням на неналежне оформлення копій наданих документів.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки у відповідях ГУМВС України в Донецькій області від 17.02.2026 № 61лк та 24.02.2026 № 74лк, обґрунтовано зазначено про необхідність усунення недоліків у поданих документах позивача та роз'яснено, що після отримання всіх необхідних документів, матеріали щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням при повторному огляді медико-соціальною експертною комісією вищої групи інвалідності та більшого відсотка втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, будуть опрацьовані працівниками підрозділів кадрового та фінансового забезпечення та у встановленому порядку будуть направлені для розгляду та прийняття рішення до МВС України.
У відповіді на відзив позивач наголошував, що відповідач не вчинив дії, передбаченої пунктом 8 Порядку № 850 (передача до МВС України відповідного пакету документів), а лише надав інформаційне роз'яснення у листі від 17.02.2026 вих. №61лк, у зв'язку з чим позивач зазначає про протиправність дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги та неподання до МВС України документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 19.12.1990 року по 30.08.2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ.
Відповідно до наказу №267 о/с від 25.08.2005 року позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ за власним бажанням.
Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області № 457 о/с від 27.12.2006 року було внесено часткові зміни в пункт наказу про звільнення № 267 о/с від 25.08.2005 року, а саме: вважати майора міліції ОСОБА_1 старшого дільничного інспектора Артемівського міськвідділу звільненим з ОВС по п.64 «в» (по обмеженому стану здоров'я), а не по п.64 «ж» (за власним бажанням).
07.01.2026 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС в Донецькій області із заявою про надання контактних даних установи (поштова адреса, адреса електронної пошти, тел.), куди необхідно надіслати документи для направлення до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». А також, надіслати перелік документів які необхідно надіслати.
14.01.2026 за вих. № 12лк позивачу була надана відповідь на заяву, в якій, зокрема, зазначено перелік документів, визначений пунктом 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та зазначено адресу листування, на яку необхідно надіслати відповідну заяву з відповідними документами.
21.01.2026 позивачем було направлено Ліквідаційній комісії ГУМВС в Донецькій області заяву щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням при повторному огляді медико-соціальною експертною комісією вищої (II) групи інвалідності та більшого (65%) відсотка втрати працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Вищевказану заяву з додатками отримано Ліквідаційною комісією 29.01.2026 та за результатами її розгляду повідомлено позивача щодо виявлених недоліків засвідчених ОСОБА_1 копій документів, а також необхідності надання оригіналу або засвідченої в установленому порядку копії листа HACK «ОРАНТА».
В подальшому 28.01.2026 та 10.02.2026 позивач засобами електронного зв'язку на електронну адресу зазначену для запитів направив до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Донецькій області заяви, в яких просив надати прізвище, ім'я та по батькові та контакти (засоби зв'язку- номер тел, адреса ел. пошти) контактної особи Ліквідаційної комісїї ГУ МВС України в Донецькій області з приводу отримання і обробки документів на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, а також повідомити про результати розгляду заяви.
Листом від 17.02.2026 № 61 лк відповідач повідомив позивача про наступне: «У зв'язку із захопленням незаконними збройними формуваннями так званої «ДНР» адміністративних будівель Головного управління МВС України в Донецькій області документи, у т.ч. особові справи колишніх працівників органів внутрішніх справ, передані на зберігання до архівів Головного управління до липня 2014 року, залишились на тимчасово непідконтрольній українській владі території. За фактом захоплення незаконними збройними формуваннями адміністративних будівель ГУМВС України в Донецькій області відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 341 Кримінального кодексу України.
Таким чином, за обставин що склалися, ліквідаційна комісія на сьогоднішній день не має можливості самостійно виготовити і засвідчити копії акту розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 29.09.2005, акту № 8 про нещасний випадок форми Н-1* від 29.09.2005, а також подати необхідні документи до комісії з припинення ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області», яка була правонаступником ВЛК УМВС України в Донецькій області, для виготовлення та засвідчення копії постанови ВЛК від 21.11.2005 № 122.
У зв'язку із необхідністю виготовлення і засвідчення копій акту розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 29.09.2005, акту № 8 про нещасний випадок форми Н-1* від 29.09.2005 та постанови ВЛК УМВС України в Донецькій області від 21 листопада 2005 року № 122 із дотриманням правил засвідчення копій документів, визначених Національним стандартом України ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації.
Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» прийнятим згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості», та вимог Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності», просимо надати оригінали зазначених документів.»
Також у листі ГУМВС України в Донецькій області від 17.02.2026 № 61 лк зазначено, що у разі призначення, виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням вищої групи інвалідності або більшого відсотка втрати працездатності проводяться з урахуванням раніше виплаченої суми. На підставі цього, у вказаному листі було зазначено прохання надати оригінал або засвідчену в установленому порядку копію листа НАСК «ОРАНТА» про виплачену позивачу раніше страхову суму.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва працівника міліції регламентував Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ). Так, відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ, у редакції Закону України від 13.02.2015 № 208-VІІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07.11.2015 Закон України «Про міліцію» № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі Закон № 580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Отже, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю на підставі згаданого Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову № 850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пункти 8, 9 Порядку № 850 передбачають, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
З наведеного правового врегулювання вбачається, що відповідач після отримання від позивача заяви про виплату одноразової грошової допомоги та доданих до неї документів зобов'язаний був діяти згідно з вимогами пунктів 8, 9 Порядку № 850 та сформувати і надіслати до МВС України висновок щодо виплати грошової допомоги та відповідні документи.
Прийняття рішення щодо виплати грошової допомоги належить до повноважень МВС України.
Відповідач у листуванні з позивачем, зокрема, в листі від 17.02.2026 зазначав, що позивачем долучені до заяви про виплату одноразової допомоги копії документів, які засвідчені неналежним чином.
Зауважено, що для виготовлення копії документа, яка буде мати юридичну силу та відповідати вимогам чинного законодавства України, позивачу необхідно надати оригінали доданих документів.
Водночас, пункт 7 Порядку № 850 передбачає подання саме копій документів, а отже витребування оригіналів документів є безпідставним.
Окрім цього, суд зауважує, що позивачем вже надсилались в травні 2023 року оригінали спірних документів разом з заявою, та за результатами їх розгляду відповідачем 04.05.2023 було складено позитивний висновок на призначення заявникові одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-ХІІ від 20.12.1990 року у розмірі 51 5740,00 гривень, що не заперечується відповідачем і зазначено ним у відзиві, а відтак дана обставина є визнаною.
Таким чином, посилання відповідача у листі від 17.02.2026 та у відзиві на неможливість прийняття пакету документів у зв'язку з необхідністю виготовлення і засвідчення копій акту розслідування нещасного випадку форми Н-5* від 29.09.2005, акту № 8 про нещасний випадок форми Н-1* від 29.09.2005 та постанови ВЛК УМВС України в Донецькій області від 21 листопада 2005 року № 122 є неприйнятним та становить додатковий обов'язок для позивача, що є необґрунтованим та безпідставним в даному випадку.
Більш того, посилаючись на захоплення незаконними збройними формуваннями так званої «ДНР» адміністративних будівель Головного управління МВС України в Донецькій області документи, у т.ч. особові справи колишніх працівників органів внутрішніх справ, передані на зберігання до архівів Головного управління до липня 2014 року, залишились на тимчасово непідконтрольній українській владі території, відповідач фактично позбавляє права позивача на отримання відповідної допомоги, оскільки жодних доказів, що оригінали вказаних документів були повернуті позивачу при первісному розгляді його заяви суду не надано.
А отже, перекладання відповідачем своєї відповідальності щодо засвідчення документів на позивача свідчить про порушення ним принципу “належного врядування».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від ід 27 червня 2018 року у справі №294/220/2014: перекладання відповідальності за прорахунки влади на громадянина (позивача) є прямим порушенням принципу належного врядування.
Отже такі вимоги відповідача слід розуміти, як прояв надмірного формалізму, що категорично заперечується у правових висновках Верховного Суду, зокрема, у постановах від 26 грудня 2019 року у справі № 367/8573/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 9 липня 2019 року у справі № 826/6479/18.
Окрім цього, суд зауважує, що вимога надати оригінал або засвідчену в установленому порядку копію листа НАСК «ОРАНТА» про виплачену позивачу раніше страхову суму не ґрунтується на вимогах пункту 7 Порядку № 850 через відсутність цього виду документу в переліку, які долучаються до заяви.
Інші посилання на недоліки в документах суд не оцінює, оскільки відповідач вказав на їх усунення позивачем.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач надав необхідний перелік документів, передбачений Порядком № 850, а витребування інших документів для отримання виплати одноразової грошової допомоги, окрім тих, які передбачені Порядком № 850, не відповідає законодавству.
За таких обстави, суд погоджується з аргументами та доводами позивача про те, що відповідачем проігноровано обов'язок, покладений на нього законодавством, та не складено і не надіслано до МВС України висновок щодо виплати позивачу грошової допомоги разом з необхідними документами, натомість навправлено лист-роз'яснення від 17.02.2026 вих. № 61лк, який фактично свідчить про відмову у передбачений 15-денний строк направити до Міністерства внутрішніх справ України заяви ОСОБА_1 від 21.01.2026 та долучених до неї документів, поданих на отримання одноразової грошової допомоги, та висновку щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності, у зв'язку із травмою, пов'язаною при виконанням службових обов'язків відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, що, в свою чергу, є протиправним та порушує права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів.
Як наслідок, належним способом відновлення порушених прав позивача суд вважає зобов'язання Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії впродовж 15 днів з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 21.01.2026 року направити її до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком та долученими документами для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відтак судові витрати зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, що містяться в листі від 17.02.2026 вих. №61лк щодо відмови у направленні до Міністерства внутрішніх справ України заяви ОСОБА_1 від 21.01.2026 та долучених до неї документів, поданих на отримання одноразової грошової допомоги, та висновку щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням другої групи інвалідності, у зв'язку із травмою, пов'язаною при виконанням службових обов'язків відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії впродовж 15 днів з дня реєстрації заяви ОСОБА_1 від 21.01.2026 року направити її до Міністерства внутрішніх справ України разом з висновком та долученими документами для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова