Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2026 року Справа №200/3298/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аканова О.О., в порядку письмового провадження перевіривши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №200/3298/25, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 за 2020; 1,11 за 2021; 1,14 за 2022; 1,197 за 2023; 1,0796 за 2024 та 1,115 за 2025, відповідно і показника середньої заробітної плати по Україні за 2016-2018 роки та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 07 травня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 і провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07 листопада 2024 року у розмірі 1,115 і провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 01 грудня 2025 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виправлення описки або роз'яснення судового рішення по справі 200/3298/25 задоволено частково; роз'яснено заявнику, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі 200/3298/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 і провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07 листопада 2024 року, у розмірі 1,115 і провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 30 грудня 2025 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом трьох місяців з дня отримання даної ухвали подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №200/3298/25.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №200/3298/25 з додатками.
Щодо перерахунку пенсії з 07.11.2024 вказали, що в результаті проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, середній заробіток збільшений на коефіцієнт склав 11233,64 грн (6188,89 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796), що підтверджується розрахунком заробітку, станом на 07.11.2024 розмір пенсії з надбавками становить 19077,04 грн.
Щодо перерахунку пенсії з 01.03.2025 вказали, що в результаті проведення перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, середній заробіток збільшений на коефіцієнт склав 12525,50 грн (11233,64 грн х 1,115) що підтверджується розрахунком заробітку, станом на 01.03.2025 розмір пенсії з надбавками становить 21236,46 грн. На виконання рішення суду Головним управлінням нараховано доплату за період з 07.11.2024 по 31.12.2025 в розмірі 84 879,94 грн.
Щодо виконання рішення суду в частині виплати вказали, що Головним управлінням після перерахунку та на виконання рішення суду облікована сума заборгованості в сумі 102073,96 грн. за період з 07.11.2024 по 31.03.2026 року. У лютому 2026 Головним управлінням відповідно до Порядку №821 здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень у сумі 9967 грн., на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк». Борг по перерахунку за рішенням суду в сумі 84879,94 грн. за період з 07.11.2024 по 31.12.2025 обліковано в переліку одержувачів виплат, сформованому відповідно до Порядку № 821, та буде виплачений за окремими напрямами бюджету Пенсійного фонду України за джерелами виплати відповідних сум, такі виплати здійснюються пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням, але не більше суми, що обліковується в переліку одержувачів.
Просили прийняти звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року по справі № 200/3298/25, а у разі не прийняття надати новий строк протягом трьох місяців; звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладання штрафу; завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року по справі №200/3298/25.
Також просили розгляд звіту здійснювати за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
До звіту додано:
протокол/розпорядження перерахунку пенсії Дата-час розрахунку 15.01.2026 09:34 відповідно до якого ОСОБА_1 призначено пенсію за рішенням суду з 07.11.2024 по довічно. Рішення суду згідно ПМКУ №821 з 12.11.2025;
розрахунок пенсії за віком відповідно до якого середній заробіток за 3 попередні роки (2016-2019) складає 11233,64 грн.;
розрахунок для обчислення пенсії згідно якого середній заробіток за 3 попередні роки (2016-2019) складає 12525,50 грн.;
ІКІС ПФУ відповідно до якого поточна заборгованість складає 23687,78 грн.;
витяг з відомості СПИСОК №1 (50046 - карткові рахунки) на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 виплачено 3849 грн.;
листи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Пенсійного фонду України від 22.01.2026 №0500-0404-5/6376, від 28.01.2026 №0500-0406-5/8010, від 03.03.2026 №0500-0507-5/20993, в яких просили вирішити питання виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду, які набрали законної сили;
листи Пенсійного фонду України в Донецькій області від 12.02.2026 №2800-030102-9/10766, 13.02.2026 2800-030102-9/11020, в яких повідомлено, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень. Бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 127 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік». Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 року за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09 грудня 2021 року № 35-1), Плани доходів і видатків Головних управлінь Пенсійного фонду України на 2026 рік після затвердження будуть надіслані до виконання. Механізм фінансування з бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду, який передбачає здійснення виплат за окремими напрямами у розрізі джерел їх виплати визначено пунктом 14 розділу “Прикінцеві положення» Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік». Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання законної сили рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Щодо розгляду за участю представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, суд зазначає, що управлінням не надано до суду клопотання про розгляд звіту у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Розглянувши поданий Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.07.2025 року у справі №200/3298/25, суд дійшов до наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Схожі висновки Конституційний Суд України зробив у рішеннях від 1 березня 2023 року у справі № 2-р(ІІ)/2023 (щодо рівноправності сторін під час судового контролю за виконанням судового рішення) та від 19 квітня 2023 року у справі № 4-р(ІІ)/2023 (щодо особових даних у судовому рішенні).
Відповідно до частини першої, другої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Також суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, від 24 липня 2023 року у справі №420/6671/18 та від 1 травня 2023 року у справі № 520/926/21.
Як зазначено в пункті 1 розділу ІІ Рекомендацій Rec(2003)16, Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) “Щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у сфері адміністративного права», держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень в межах розумного строку; вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили; у разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволяє домагатися виконання такого рішення, зокрема за допомогою судової заборони або пені.
Відповідно до пункту 55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) “Щодо якості судових рішень» з метою забезпечення ефективності правосуддя, усі країни повинні мати процедури забезпечення виконання рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Також суд враховує критерії Європейського суду з прав людини, що встановлюють, чи має звинувачення кримінальний характер, широко відомі як, “критерії Енгеля» (Engel and оthers v. Netherlands, заява № 5100/71) (передбачають необхідність суду врахування: кваліфікації правопорушення згідно з національним законодавством, характеру правопорушення та суворості покарання, якому обвинувачений ризикує бути підданий), а також вид та суворість покарання стосовно фізичної особи та, відповідно, необхідність застосування судом у цій справі при визначенні такого виду адміністративної відповідальності максимальних стандартів доказування, гарантуючи конституційні принципи рівності та змагальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, установленого судом, є сприяння особі в реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним в контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснено індексацію пенсії та проведено перерахунок пенсії.
А тому, суд вважає за необхідне прийняти звіт в цій частині.
З огляду на викладене та керуючись ч.11 ст.382-3 КАС України, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту та продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області процесуальний строк для подання звіту про виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з пенсії.
Крім того, в заяві про встановлення судового контролю ОСОБА_1 посилається на протокол/розпорядження перерахунку пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 09.12.2025 13:21. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 09.12.2025 13:26 в разрахунку пенсії Пенсійного фонду України в Донецькій області та вказує, що до його пенсії застосовуются обмеження в індексації з 01.03.2024 року - 4172.88 грн.
Суд зазначає, що рішенням суду у справі №200/3298/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 07 травня 2025 року індексацію пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11; 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796 і провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 07 листопада 2024 року у розмірі 1,115 і провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 1 березня 2025 року, але обмеження її максимального розміру предметом розгляду в рішенні суду не було. Крім того, рішення суду прийнято 22.07.2025, а на думку заявника обмеження відповідачем застосовано 09.12.2025року.
А тому, суд роз'яснює ОСОБА_1 , що він має право звернутись до суду з позовною заявою за захистом своїх прав та інтересів.
Керуючись ст. ст. 121, 248, 256, 382, 382-1, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №200/3298/25 в частині здійснення індексації пенсії та проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
Продовжити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області процесуальний строк три місяці для подання звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року у справі №200/3298/25 в частині виплати пенсії на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що звіт повинен відповідати вимогам частин другої та третьої статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Звернути увагу Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що суд згідно положень статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України:
- відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення; якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу;
- у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення;
- у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Копію ухвали направити на адресу учасників справи.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Аканов