08 квітня 2026 рокуСправа №160/34246/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (далі - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Відділ, відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн у виконавчому провадження ВП №79678030 від 26.11.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26.11.2025 державним виконавцем Відділу Романюком Р.О., під час примусового виконання виконавчого листа №160/23667/24, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 20.03.2025 у виконавчому провадженні ВП №79678030, винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. Позивач зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024, яке набрало законної сили 24.12.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 до 30.06.2024, включно у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2024 складає 3028,00 грн., з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті. 26.11.2025 державним виконавцем Відділу Романюком Р.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79678030 з примусового виконання виконавчого листа №160/23667/24, виданого 20.03.2025 Дніпропетровським окружним адміністративним судом. Одночасно, державним виконавцем 26.11.2025 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. Разом з цим, позивач звертає увагу, що відповідно до пункту 3 частини 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Так, згідно з паспортом бюджетної програми, ДСА України є головним розпорядником щодо бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», відповідальними виконавцями за якою є територіальні управління ДСА України, апеляційні та місцеві спеціалізовані суди. При цьому, саме в межах бюджетної програми КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів» передбачено бюджетні призначення та асигнування на виплату заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів та працівників апаратів судів, яка стягується у безспірному порядку. Отже, оскільки у головного розпорядника бюджетних коштів ДСА України наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»), виконання судових рішень на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя здійснюється саме з цієї бюджетної програми. Таким чином, в даному випадку виконання рішення щодо зобов'язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а виконавчий збір на підставі пункту 3 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується. Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
19.12.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відділ проти задоволення позову заперечує та з посиланням на частину 9 статті 27 Закону №1404-VIII зазначаючи, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом лише у тому випадку, якщо відповідне рішення було виконано до винесення постанови про відкриття провадження. Також, станом на день подання цього відзиву, виконавчий збір з боржника фактично не стягнутий. Відповідач наголошує, що постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем правомірно, оскільки рішення суду не було виконано боржником до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №160/23667/24 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково:
- визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 до 30.09.2024 включно суддівської винагороди, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 гривень;
- зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 до 30.09.2024 включно у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2024 складає 3028,00 грн, з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті;
- визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.05.2024 до 30.09.2024 включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2024 складає 3028,00 гривень;
- зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.05.2024 до 30.09.2024 включно виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2024 складає 3028,00 гривень.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024 апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у адміністративній справі №160/23667/24 повернуто заявнику.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі №160/23667/24 набрало законної сили 24.12.2024, у зв'язку з чим Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано позивачу виконавчі листи.
26.11.2025 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79678030 про зобов'язання ТУ ДСА України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 01.05.2024 до 30.09.2024 включно у відповідності до вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого станом на 01.01.2024 складає 3028,00 грн, з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів при їх виплаті.
26.11.2025 старшим державним виконавцем Відділу винесено постанову про стягнення виконавчого збору у ВП №79678030 у розмірі 32 000,00 грн з боржника - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.
Вважаючи протиправною постанову про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
На підставі частини 1 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина 3 статті 27 Закону №1404-VІІІ).
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845) визначені такі терміни:
- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;
- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання;
- коди класифікації видатків бюджету - коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, коди програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів, коди типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів/тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільовий метод, коди економічної класифікації видатків бюджету;
- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.
Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми (пункт 25 Порядку №845).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Разом з цим, згідно з пунктом 3 частини 5 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Матеріалами справи встановлено, що позивач в цій справі та боржник у виконавчому провадженні ВП №79678030 - ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, за організаційно-правовою формою є державним органом влади, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з частиною 1 статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
У головного розпорядника бюджетних коштів - ДСА України, наявна окрема бюджетна програма для забезпечення виконання рішень суду (КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів»), що підтверджується паспортом бюджетної програми на 2024 рік, затвердженого наказом ДСА України від 12.02.2024 №61.
Отже, в даному випадку виконання рішення щодо зобов'язання вчинити певні дії щодо майна (коштів), боржником у якому є державний орган, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішення суду в порядку, встановленому Законом №4901-VI.
Відтак, виконавчий збір на підставі пункту 3 частини 5 статті 27 Закону №1404- VІІІ у такому виконавчому провадженні з боржника не стягується, а постанова державного виконавця від 26.11.2025 ВП №79678030 про стягнення виконавчого збору, є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн, що документально підтверджується квитанцією №8144 від 28.11.2025.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Відділу на користь позивача підлягають відшкодуванню витрати на сплату судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (адреса: пр-т Д. Яворницького, буд. 57, к. 301, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26239738) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Старокозацька, 56, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43315529) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн у виконавчому провадження ВП №79678030 від 26.11.2025.
Стягнути на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар