08 квітня 2026 рокуСправа №160/3900/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
19.02.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 18.02.2026 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350021572 від 09.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» період роботи з 04.12.2006 року по 16.01.2020 року на посаді молодшої медичної сестри кабінету інфекційних захворювань консультативно-діагностичного відділення Міської лікарні № 1 м. Павлоград та призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня наступного за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 07.12.2025 року.
Означені позовні вимоги вмотивовані спірністю та протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 046350021572 від 09.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
03.03.2026 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшло клопотання про надання інформації, в якому зазначено про наступне. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не є стороною у справі. На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 року у справі № 160/3922/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надає копію пенсійної справи позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 20.02.2026 року передана судді Пруднику С.В.
24.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, 01.01.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з досягненням пенсійного віку.
Заява за принципом екстериторіальності, відповідно до п. 4.1 та п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, була передана для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Згідно принципу екстериторіальності заяву та документи позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та прийнято рішення №046350021572 від 09.01.2026 року про відмову у призначені пенсії за віком, в зв'язку з відсутністю страхового стажу роботи.
З тексту згаданого рішення №046350021572 від 09.01.2026 року вбачається наступне. Відмовити у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058) ОСОБА_1 . Дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України - 02.01.2026р. Пенсійний вік, визначений ст.26 Закону №1058 - 60 років. Вік заявника на дату звернення - 60 років 26 днів. Необхідний страховий стаж, визначений ст.26 Закону №1058 - 32 роки. За відсутності страхового стажу пенсії за віком призначаються після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2028 року - від 25 до 35 років, 65 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2028 року - від 15 до 25 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж особи - 27 років 3 місяці 17 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. Додатковий коментар: За наданими документами право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 матиме після досягнення 63 річного віку, а саме з 07.12.2028 року. В разі надходження додаткових документів право на призначення пенсії буде переглянуте. У разі незгоди з рішенням має право на оскарження до Пенсійного фонду України чи в судовому порядку.
Не погоджуючись з прийняттям відповідачем спірного рішення позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно зі статтею 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягай встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до положень статті 26 Закону №1058-ІV мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивачу виповнилось 60 років.
Питання виникнення та реалізації права громадян на пенсійне забезпечення врегульоване положеннями Законів України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788-ХІІ) та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Норми ст.26 Закону передбачають право чоловіка на пенсію за віком за умови досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 32 років.
Відповідно до норм законодавчих актів, що регулюють питання пенсійного забезпечення, призначення пенсії здійснюється на підставі поданої особою заяви встановленого зразка.
Так, ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV, що кореспондується з положеннями ст. 80 Закону №1788-ХІІ, передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Ч. 4 ст. 24 Закону №10584У визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 56 №1788-ХІІ, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 62 Закону №1788-ХІІ).
Вказане кореспондується також з положеннями п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993р. (далі - Інструкція).
П. 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власникам або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Проаналізувавши законодавчі вимоги, що регламентують порядок обчислення страхового стажу для отримання пенсії, суд вважає, що трудова діяльність включається до такого в разі її належного документального підтвердження. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Так, згідно записів № 8-14 трудової книжки НОМЕР_2 від 02.08.1984 року в період з 04.12.2006 року по 16.01.2020 року позивач працювала на посаді молодшої медичної сестри кабінету інфекційних захворювань консультативно-діагностичного відділення Міської лікарні № 1 м. Павлоград.
16.01.2026 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про зарахування періодів роботи з 04.12.2006р. по 16.01.2020р. до страхового стажу в подвійному розмірі.
13.02.2026 року листом № 1800-0202-8/7128 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу у зарахуванні вказаних періодів роботи до стажу роботи у подвійному розмірі для обчислення пенсії, оскільки після набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто з 01 січня 2004 року, всі періоди страхового стажу враховуються в одинарному розмірі.
Доказом роботи позивача в шкідливих умовах мною надана довідка №501 від 17.06.2020р. в якій роботодавець зазначив та підтвердив факт виконання мною роботи з 04.12.2006 року по 16.01.2020 року на посаді молодшої медичної сестри кабінету інфекційних захворювань консультативно-діагностичного відділення та визначив зайнятість на роботах зі шкідливими умовами праці і безпосередню роботу з обслуговуванням інфекційних хворих в Міській лікарні № 1 м. Павлоград.
Відповідно до положень ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» передбачено пільгове зарахування періодів роботи в інфекційних закладах (відділення) охорони здоров'я до страхового стажу в подвійному розмірі.
Редакція ст. 60 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» є чинною на 01.01.2026р., останні зміни до якої було внесено 14.11.2017р. ( вже після набрання чинності ЗУ № 1058).
Стаття 60. Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах Робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. {Текст статті 60 в редакції Закону № 1110-IV від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2205-VIII від 14.11.2017}
З розрахунку стажу, що є додатком до рішення відповідача про відмову в призначення пенсії, вбачається порушення норм ст.60 ЗУ “Про пенсійне забезпечення» шляхом зарахування до страхового стажу періоду роботи в інфекційному закладі в одинарному розмірі.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Стаття 60 Закону № 1788-ХП є чинною на теперішній час.
За правилами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-1V періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Стаття 24 Закону № 1058-IV не скасовує ст. 60 Закону № 1788-ХП та не зупиняє її дію.
Отже, за правилами статті 60 Закону № 1788-ХП та в силу приписів пункту 16 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-1V період роботи у інфекційних закладах охорони здоров'я і після 2004 року підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04.12.2019 року у справі № 689/872/17, від 20.04.2022 року у справі № 214/3705/17, від 27.04.2023 року у справі № 160/14078/22, у яких суд дійшов висновку про зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону № 1788-ХІІ періоди роботи позивачів у психіатричних закладах після 01.04.2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом № 1058-ІV.
У постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що «Конституція України не передбачає можливості надання певному закону вищої юридичної сили щодо інших законів, або можливості передбачити законом заборону законодавцю приймати інші закони, що регулюють однопредметні відносини. Крім того, Закон № 1788-ХІІ був прийнятий раніше за Закон № 1058-ІV». У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також вказала, що невиключепня законодавцем відповідних положень із Закону № 1788-ХІІ свідчить про те, що зазначений Закон не містить обмежень у сфері застосування.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі № 462/1713/17 сформулював висновок, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у гіатолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, після набрання чинності Законом № 1058-ІV «дає право на зарахування стажу у подвійному розмірі, як це передбачено cт. 60 Закону № 1058-IV».
Відтак, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350021572 від 09.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню.
Та як наслідок слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» період роботи з 04.12.2006 року по 16.01.2020 року на посаді молодшої медичної сестри кабінету інфекційних захворювань консультативно-діагностичного відділення Міської лікарні № 1 м. Павлоград.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області призначити пенсію за віком відповідно до ст.26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня наступного за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 07.12.2025 року, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.01.2026 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1064,96 грн.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 1064,96 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №046350021572 від 09.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення» період роботи з 04.12.2006 року по 16.01.2020 року на посаді молодшої медичної сестри кабінету інфекційних захворювань консультативно-діагностичного відділення Міської лікарні № 1 м. Павлоград.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 02.01.2026 року, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник