06 квітня 2026 рокуСправа №160/11792/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/11792/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, -
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/11792/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу, в якій просить суд:
1. Встановити судовий контроль за виконанням Рішення суду від 02 липня 2025 року по справі № 160/11792/25;
2. Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, Код ЄДРПОУ 44118658) надати звіт про виконання судового рішення від 02 липня 2025 року по справі № 60/11792/25.
Позивач в обґрунтування заяви зазначив наступне. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року по справі № 160/11792/25 скасовано ППР № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 від 27.09.2024 року на суму 1697,74 грн., ППР № 2602983-2411-0465-UA12020010000033698 від 30.09.2024 року, на суму 5192,54 грн та податкову вимога форми Ф від 25 березня 2025 року №0010950-1305-0436 на суму 6890,28 грн., а отже зазначені рішення є відкликаними з 05.08.2025 року. Отже, жодних правових наслідків зі сплати зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у позивача відсутні, як і відсутній факт виникнення податкового боргу. При цьому, 05.01.2026 13:26, до інформаційно-комунікаційної системи ДПС «Електронний кабінет» надійшло повідомлення, що у позивача виник податковий борг на загальну суму 6890,28 грн за ППР № 2307641-2415-0465-UA12020010000033698 від 27.09.2024 року на суму 1697,74 грн., ППР № 2602983- 2411-0465-UA12020010000033698 від 30.09.2024 року, на суму 5192,54 грн. Зважаючи на викладене позивач вказує про невиконання судового рішення відповідачем та просить встановити судовий контроль.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано заперечення проти заяви про встановлення судового контролю, якими зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 у справі №160/11792/25 ГУ ДПС скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.09.2024 року №2602983-2411-0465-UA12020010000033698 на суму 1697,74 грн. та №2602983-2411-0465- UA12020010000033698 від 30.09.2024 року на суму 5192,54 грн., що підтверджується витягом з ІКП платника ОСОБА_1 з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200), де відображено зменшення нарахувань на загальну суму -6890,28 грн. за скасованими ППР. На теперішній час в ІКП платника обліковується переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200) на суму 13898,38 грн. Відповідно до п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. Зважаючи на викладене вважають, що рішення суду ними виконано в повному обсязі та просять відмовити в задоволенні заяви про встановлення судового контролю.
Вирішуючи подану заяву по суті, суд зазначає, що правовідносини з приводу судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах унормовані, насамперед, приписами ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року по справі №160/11792/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 27.09.2024 року №2307641-2415-0465-UA12020010000033698.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою «Ф» від 30.09.2024 року №2602983-2411-0465-UA12020010000033698.
Визнано протиправним та скасовано податкову вимогу форми «Ф» від 25 березня 2025 року №0010950-1305-0436.
Визнано протиправним та скасовано рішення про опис майна у податкову заставу №0010950-1305-0436 від 25.03.2025 року.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,20 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 20 копійок).
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року по справі № 160/11792/25 набрало законної сили 04.08.2025 р.
Вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області стосовно невиконання рішення суду позивач звернувся з цією заявою.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Проаналізувавши положення КАС України, які регулюють процесуальні питання, повязані з здійсненням судового контролю за виконанням судового рішення, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Наданим до матеріалів справи витягом підтверджено, що в ІКП платника обліковується переплата з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200) на суму 13898,38 грн.
Тобто, з наведеного суд може констатувати відсутність податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної класифікації 18010200) щодо якого було винесено скасовані податкові повідомлення - рішення, а отже у суду відсутні підстави вважати, що рішення 02 липня 2025 року по справі № 160/11792/25 не було виконано відповідачем.
Суд зазначає, що судовий контроль має на меті забезпечити належне виконання ухваленого у конкретній адміністративній справі судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, винесеного на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.
Оскільки рішення суду в справі № 160/11792/25 фактично виконано відповідачем, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення в порядку встановлення судового контролю на відповідача як суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. У зв'язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 382 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/11792/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування податкової вимоги, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу - відмовити.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 294-297 КАС України.
Суддя О.С. Луніна