06 квітня 2026 року Справа № 160/33633/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був виключений з військового обліку до 18 травня 2024 року 3-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із раніше засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо повторного взяття на військовий облік- протиправними ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який був виключений з військового обліку до 18 травня 2024 року 3 м відділом ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку із раніше засудженням до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 289 КК України;
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ), оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії за результатами проведеного 05.11.2025 року медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати Наказ начальника 1 го відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 до Військової частини;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини в частині зарахування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до списків особового складу Військової частини;
- зобов'язати Військову частину звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку із безпідставним взяттям позивача повторно на військовий облік, органами ТЦК та СП у листопаді 2025 року було здійснено незаконні дії щодо призову на військову службу під час мобілізації. Зокрема, позивач зазначає, що призов було здійснено за допомогою фізичного насилля, без належного визначення придатності до військової служби та без вручення відповідної повістки.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 01.12.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи, встановив сторонам строки для надання заяв по суті справи. Витребував від:
ІНФОРМАЦІЯ_1 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:
- всіх матеріалів, що стали підставою для повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на військовий облік;
- постанови ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
- висновку медичного огляду, викладеного в постанові відповідної ВЛК від 05.11.2025 або інші медичні документи, які підтверджують придатність позивача до військової служби;
- відомостей щодо того, до якої Військової частини було зараховано ОСОБА_1 ;
- направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- витягу з журналу реєстрації направлень проходження на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 р. № 360 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та докази видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 такого направлення;
- картку обстеження та медичного огляду, із зазначенням дати проведення медичного огляду;
- докази про ознайомлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з висновком відповідної військово-лікарської комісії, яким його визнано придатним за станом здоров'я до несення військової служби (за наявності);
- результати проведення професійно-психологічного відбору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є підставою (основою) віднесення військовозобов'язаного до категорії осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
- документи на підставі, яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було здійснено призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період (наказ про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період, витяг із наказу тощо).
- повістка щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, а також докази вручення даної під особистий підпис;
- фото- і відеофіксацію з нагрудних боді камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 , якими був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_8 15.11.2025 року під час пред'явлення та перевірки документів, вручення повісток чи інших адміністративних процедур;
від ІНФОРМАЦІЯ_2 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:
- всіх матеріалів, що стали підставою для повторного взяття ОСОБА_1 на військовий облік;
- відомостей, підтверджених документально щодо відмови позивача від проходження ВЛК на підтвердження того, що такий відмовився в приміщенні РТЦК та СП від медичного огляду (за наявності);
- доказів щодо того, чи направлялось від ІНФОРМАЦІЯ_3 лист до відділу Національної поліції в Дніпропетровській області звернення щодо доставлення ОСОБА_2 до вказаного ТЦК та СП;
- документів на підставі яких ОСОБА_1 перебуває в інформаційному ресурсі Інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (лист, звернення, подання ТЦК та СП до поліції, копія повістки на ім'я ОСОБА_2 , докази відправлення повістки на ім'я ОСОБА_1 , протокол та постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, тощо).
Ухвала суду від 01.12.2025 направлена ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 через підсистему Електронний Суд, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.
12.12.2025 від Військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 ) надійшло клопотання, в якому зазначено, що позивач у ІНФОРМАЦІЯ_10 (військовій частині НОМЕР_4 ) службу не проходив та не проходить, в зв'язку з чим позов подано не до належної сторони. Належним відповідачем у справі № 160/33633/25 є НОМЕР_5 окремий штурмовий батальйон « ІНФОРМАЦІЯ_11 » (військова частина НОМЕР_1 ). Відтак, просить суд замінити неналежного відповідача в адміністративній справі № 160/33633/25 за позовом ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_10 (військова частина НОМЕР_4 ).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.12.2025 задовольнив клопотання Військової частини НОМЕР_4 про заміну відповідача у справі №160/33633/25, замінив відповідача у справі №160/33633/25 з ІНФОРМАЦІЯ_10 на належного - Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), розгляд справи розпочав спочатку. Роз'яснив Військовій частині НОМЕР_1 про необхідність подати до суду відзив на позов у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись вимог статті 162 КАС України. Витребував від Військової частини НОМЕР_1 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
У строк встановлений судом, від відповідачів відзивів на позов та витребуваних документів не надійшло.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.03.2026 ПОВТОРНО витребував від ІНФОРМАЦІЯ_1 засвідчені належним чином копії:
- всіх матеріалів, що стали підставою для повторного взяття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на військовий облік;
- постанови ВЛК про придатність ОСОБА_1 до військової служби;
- висновку медичного огляду, викладеного в постанові відповідної ВЛК від 05.11.2025 або інші медичні документи, які підтверджують придатність позивача до військової служби;
- відомостей щодо того, до якої Військової частини було зараховано ОСОБА_1 ;
- направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- витягу з журналу реєстрації направлень проходження на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Постанови Кабінету Міністрів від 16 травня 2024 р. № 360 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та докази видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 такого направлення;
- картку обстеження та медичного огляду, із зазначенням дати проведення медичного огляду;
- докази ознайомлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з висновком відповідної військово-лікарської комісії, яким його визнано придатним за станом здоров'я до несення військової служби (за наявності);
- результати проведення професійно-психологічного відбору ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є підставою (основою) віднесення військовозобов'язаного до категорії осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
- документи на підставі, яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було здійснено призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період (наказ про призов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації, на особливий період, витяг із наказу тощо).
- повістка щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби, а також докази вручення даної під особистий підпис;
- фото- і відеофіксацію з нагрудних боді камер працівників ІНФОРМАЦІЯ_7 , якими був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_8 15.11.2025 року під час пред'явлення та перевірки документів, вручення повісток чи інших адміністративних процедур;
- наказ про призов на військову службу ОСОБА_1 .
А також повторно витребував від Військової частини НОМЕР_1 засвідчені належним чином копії наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Військова частина НОМЕР_1 надала до суду витребувані докази.
ІНФОРМАЦІЯ_12 надав відзив на позов на витребувані судом докази.
У відзиві також просить замінити неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_12 та поновити ІНФОРМАЦІЯ_13 строк на подання відзиву на позовну заяву.
Щодо заяви відповідача - 1 про поновлення строку на подання відзиву на позов, суд зазначає таке.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що через значну кількість справ, до участі в яких залучено ІНФОРМАЦІЯ_12 (згідно з даними Електронного кабінету їх більше 100), через значне інше навантаження (підготовка проєктів відповідей на звернення громадян і адвокатські запити, відповідей на запити правоохоронних та інших державних органів, перевірка наказів начальника, правовий супровід повсякденної діяльності, а також першочергових під час воєнного стану мобілізаційних заходів, взаємодія з правоохоронними органами тощо), що повністю покладено на лише трьох співробітників юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_8 , просить визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позов та поновити строк на подання відзиву на позов.
У відповіді на відзив, позивач заперечував проти доводів відповідача щодо поновлення строку на подання відзиву, зазначив, що неналежна організація процесу виконання службових обов'язків з боку відповідальних осіб ІНФОРМАЦІЯ_14 та невиконання представником відповідача вимог процесуального закону не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити поновлення строків на подання відзиву, а тому не підтверджують наявність поважних підстав для поновлення цього строк.
З урахуванням думки сторін, та з метою виконання завдань адміністративного судочинства, а також з огляду на необхідність забезпечення права відповідача - 1 бути почутим у цій справі, та у зв'язку із процесуальною необхідністю з'ясування всіх обставин справи, суд визнає причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву поважними та вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача - 1 та поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, а також прийняти його до розгляду.
Що ж до клопотання про заміну сторони, суд зазначає таке.
В обгрунтування клопотання про заміну відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_12 зазначив, що позов помилково пред'явлений до ІНФОРМАЦІЯ_8 і помилково його залучено в якості відповідача у справі, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_8 не є суб'єктом владних повноважень та не наділений адміністративною правосуб'єктністю, а також не є учасником спірних правовідносин.
Відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до п. 7, 9 ч.1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Отже органами військового управління є лише обласні, Київський міський, районні, об'єднані районні, міські, районні у містах, об'єднані міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Суд погоджується з тим, що зазначеним положенням не передбачено таких видів органів військового управління, як відділи ТЦК та СП.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Положення про ТЦК та СП затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, покладають повноваження щодо ведення військового обліку та здійснення призову громадян на військову службу під час мобілізації - на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відокремлені відділи районних ТЦК та СП виконують суто технічні функції для забезпечення реалізації повноважень РТЦК та СП на території відділених від ІНФОРМАЦІЯ_15 повноваженнями ці відділи законодавством не наділені.
Враховуючи, що позивач звернув позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_8 , який, як підтвердив відповідач не є суб'єктом владних повноважень та не наділений адміністративною правосуб'єктність, а входить до його структури, як відокремлений відділ районного ТЦК та СП, який виконують суто технічні функції для забезпечення реалізації повноважень РТЦК та СП на території відділених від ІНФОРМАЦІЯ_15 повноваженнями ці відділи законодавством не наділені, суд зазначає про наявність підстав для заміни неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 та належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Щодо доводів відзиву на позов, ІНФОРМАЦІЯ_12 вказав, що не погоджується з доводами позивача, зазначив, що станом на час подання позову, позивач не є особою, яку має бути виключено з військового обліку на підставі п. 6 частини 6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки ця норма з 18.05.2024 була змінена. Відповідач вказав, що враховуючи зміни у законодавстві стосовно осіб які вчинили тяжкий або особливо тяжкий злочин, позивач повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_7 для постановки на військовий облік та пройти ВЛК. А враховуючи, що те, що позивач такого здійснив, оголошення його й розшук та доставлення органами поліції до ІНФОРМАЦІЯ_7 відповідало вимогам Порядку №560.
Згідно наданої позивачем відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_8 , позивач зазначив, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби та на підставі Закону №2232-ХІІ звільнила цю особу від виконання військового обов'язку. Процедурно рішення про виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на військовому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста, а отже не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану. Процедура виключення позивача з військового обліку фактично відбулась 17.05.2017 року, що підтверджена відповідачем-1 у відзиві на позовну заяву, а відтак повторно взяття на військовий облік чинним законодавством не передбачена. Ті, хто виключився з військового обліку на цій підставі до 18 травня 2024 року повторному обліку не підлягають та є не військовозобов'язаними.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Згідно із вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14.12.2016 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 21.08.2019 у справі №215/4205/16-к, позивача визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 185, ч.5 ст.27, ч.2 ст. 189 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць.
Згідно із довідкою про звільнення серії ДНП №15536, виданої 12.04.2024, ОСОБА_1 звільнений з ДУ «Криворізька виправна колонія №80» - 12.04.2024 у зв'язку із відбиттям міри покарання.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів станом на 26.02.2025 ОСОБА_1 є невійськовозобов'язаним.
Станом на 06.11.2025 згідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, потребує проходження базової загальної підготовки, солдат резерву.
Згідно із довідкою ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 06.11.2025 доставлено працівниками поліції до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв'язку із порушенням військового обліку з 05.11.2025 та складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Направленням ІНФОРМАЦІЯ_16 від 05 листопада 2025 № 5432315 позивача направлено на ВЛК.
Згідно із довідкою військово-лікарської комісії № 2025-1105-2213-0007-3 від 05.11.2025 ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 05.11.2025, та на підставі статті 346 графи II розкладу хвороб визнано придатним до військової служби.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.11.2025 №291 ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 :
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 06.11.2025 №327 солдата ОСОБА_1 зараховано до особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Звертаючи до суду з даним позовом, позивач вказав, що 1-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно поновлено позивача на військовий облік та незаконно здійснено мобілізаційні заходи відносно позивача, що призвело до протиправного зарахування до складу військової частини.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам сторін, суд враховує таке.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до п. 11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ).
За змістом ч.1 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Згідно ч. 7 ст. 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній до 18.05.2024) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Як встановлено судом, позивача притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння важкого злочину, за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 189 КК України.
Разом з тим, у зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 (далі по тексту - Закон №3633-ІХ), редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ було виключено.
За змістом ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ (у редакції, чинній станом з 18.05.2024), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Крім того, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі по тексту Порядок №560).
Згідно з п. 4 розділу «Загальні питання» Порядку №560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані: особи, звільнені з військової служби у зв'язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади». Такі особи, призвані на військову службу під час мобілізації, призначаються на військові посади, крім посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України; особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи призиваються на військову службу під час мобілізації за рішенням Генерального штабу Збройних Сил, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; засуджені особи, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, які засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Такі особи проходять військову службу виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.
Отже, з 18.05.2024 редакція ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість взяття на облік особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Згідно ч. 1-3 статті 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 932), який визначає:
механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;
порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;
механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.
Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
Згідно пункту 17-1 Порядку №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, відповідно до цього порядку, відомості щодо позивача в автоматизованому режимі внесені до Реєстру військовозобов'язаних, а позивача взято на військовий облік.
Враховуючи наведене суд не вбачає у діях ІНФОРМАЦІЯ_8 та ІНФОРМАЦІЯ_16 ознак протиправності щодо взяття позивача на військовий облік на підставі Порядку №932, у зв'язку із набранням 18.05.2024 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX.
До того ж, суд вважає за необхідне зазначає наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст.58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
Отже, у зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Таким чином, відсутні підстави для виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на підставі п.6 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Що ж до позовних вимог в частині скасування довідки ВЛК, наказу про призов позивача на військову службу та наказу про зарахування до особового складу ВЧ, суд зазначає таке.
Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає державну службу особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерством оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України № 402, в якому передбачено, що військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів МОУ (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Згідно з абзацами 1-4 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Відповідно до абзаців 1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (п. 2.5.5 Положення №402).
Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402, за рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби.
Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров'я та фізичного розвитку; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; аналіз та узагальнення результатів і досвіду роботи підпорядкованих ВЛК; проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями - спеціалістами аналізу та оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи; організація та керівництво науковою роботою з питань військово-лікарської експертизи у підпорядкованих ВЛК; підготовка та вдосконалення персоналу для ВЛК; розробка та подання до ЦВЛК пропозицій з уточнення, доповнення та внесення змін до нормативно-правових актів з питань військово-лікарської експертизи; контроль за організацією та проведенням лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, обстеженням та медичним оглядом призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, надання методичної та практичної допомоги органам та закладам охорони здоров'я України та ТЦК та СП у цій роботі; проведення спільно з департаментами охорони здоров'я обласних (Київської міської) державних адміністрацій і ТЦК та СП аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, обстеження та медичного огляду допризовників, призовників, громадян, які вступають у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів, розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи; контроль за організацією та станом лікарсько-льотної експертизи в учбових та спортивних авіаційних закладах Товариства сприянні обороні України (далі - ТСО України), які знаходяться в межах регіону.
Пунктом 2.4.10 Положення №402 врегульовано, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 Положення №402 унормовано, що позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК) До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_17 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 2.5.2 Положення №402 передбачено, що позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.
Підпунктом 2.8.1 пункту 2.8 Положення №402 унормовано, що ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП. Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та ІНФОРМАЦІЯ_18 призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов'язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров'я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_20 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_21 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону. Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров'я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.
Отже, комісія при ІНФОРМАЦІЯ_22 у цій справі є позаштатною військово-лікарською комісією, постанови (довідки ВЛК) якої оскаржуються виключно до штатних ВЛК (ВЛК регіону).
Главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК.
Так, пунктами 3.1 - 3.4 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов'язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.
Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_19 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.
Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_21 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.
У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.
Таке рішення є обов'язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.
У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз'ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».
У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.
У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз'яснення, оформлене листом.
Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням № 402, у разі незгоди із рішеннями позаштатної ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.
Доказів оскарження довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 від 05.11.2025 № 2025-1105-2213-0007-3 до штатної ВЛК або ВЛК регіону, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, перевірка рішення позаштатної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду особи, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК (в межах справи) не приймали, тому позивач не дотримався вимог Положення № 402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні вимог адміністративного позову в частині скасування постанови ВЛК.
До того ж, згідно з абзацом 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560).
Згідно з пунктом 6 Порядку №560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає: оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України; прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації; відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Пунктом 81 Порядку №560 встановлено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюють військовозобов'язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.
Враховуючи наявність довідки військово-лікарської комісії від 05.11.2025, якою встановлено факт придатності позивача до військової служби за станом здоров'я, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 № 291 від 06.11.2025 про призов позивача на військову службу під час мобілізації прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд зазначає, що спірний наказ про призов на військову службу під час мобілізації вичерпав свою дію, адже правовий статус позивача з дня відправлення у військову частину змінився з військовозобов'язаного на військовослужбовця. З моменту видання наказу військової частини про зарахування позивача до списків особового складу військової частини виникли нові правовідносини проходження військової служби, особливості яких визначаються Законом №2232-XII та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008).
Таким чином, оскарження наказу про призов на військову службу не є належним та ефективним способом захисту права позивача, оскільки його скасування не може привести до відновлення порушеного права, тому підстави для задоволення відповідних позовних вимог відсутні.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання виключити позивача із списків особового складу військової частини.
Відповідно до положень Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: - підстави звільнення з військової служби; - думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; - районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Статтею 26 Закону України «Про військову службу та військовий обов'язок» передбачені підстави для звільнення військовослужбовців з військової служби під час воєнного стану.
Разом з тим, матеріали цієї справи не містять доказів звернення позивача до командира Військової частини НОМЕР_1 з відповідним рапортом та документами, тобто позивачем не дотримана відповідна процедура щодо звільнення з військової служби за наявності на те відповідних підстав.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У контексті зазначених положень КАС України, суд звертає увагу позивача на те, що закріплені у частині другій статті 77 КАС України норми права щодо обов'язку суб'єкта владних повноважень доведення правомірності прийняття оспорюваного рішення не звільняє позивача від обов'язку доведення заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає що відсутні правові підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 5, 241-246, 255, 297, 295 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 06.04.2026.
Суддя Н.Є. Калугіна