08 квітня 2026 року Справа №160/8878/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/8878/25,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
23 березня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю. В обґрунтування заяви позивач посилається на невиконання відповідачем остаточного судового рішення в цій справі.
Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року призначено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/8878/25 до розгляду в порядку письмового провадження. Встановлено Управлінню Служби безпеки України у Дніпропетровській області 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви.
07 квітня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано пояснення, які надійшли від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач зазначає, що рішенням суду не зобов'язано його скласти довідку з конкретними відсотковими значеннями надбавки за особливості проходження служби та премії. Також надано витребувані документи.
Вирішуючи вимоги заяви про встановлення судового контролю, суд виходить з такого.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року розглянуто справу №160/8878/25 та зобов'язано Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року, зазначивши відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Згідно ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд відхиляє пояснення відповідча про перебування питання щодо визначення відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії в межах його дискреційних повноважень.
Рішенням суду зобов'язано відповідача скласти оновлену довідку «зазначивши відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні».
Отже, правова оцінка суду (висновки мотивувальної частини) є частиною змісту обов'язку, накладеного на відповідача рішенням суду.
В мотивувальній частині рішення суду однозначно для розуміння вказано: «Отже, єдиним способом розрахунку додаткових видів грошового забезпечення є пряме відображення їх середнього розміру, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії.
Суд підкреслює, що жодного співставлення загального розміру грошового забезпечення у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із загальним розміром грошового забезпечення діючого військовослужбовця Служби безпеки України законодавством не передбачено.
Отже, на виконання рішення суду в даній справі відповідач не повинен орієнтуватися та будь-яким чином зважати на загальний розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця Служби безпеки України за відповідною (аналогічною) посадою. Відповідач лише обчислює та зазначає у довідці про розмір грошового забезпечення відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії шляхом визначення середнього розміру таких додаткових видів грошового забезпечення, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію. Отримані середні розміри цих додаткових видів грошового забезпечення, без будь-яких їх порівнянь, а також без будь-яких співставлень загальних розмірів грошового забезпечення у складеній довідці з розміром грошового забезпечення діючого військовослужбовця, вказуються у довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Таким чином, суд констатує, що відповідач дійсно невірно обчислив розміри надбавки за особливості проходження служби та премії в оновленій довідці позивача про розмір грошового забезпечення (довідка від 16.04.2024 року №55/11/202-154)».
Тобто, наприклад, розмір премії відповідач мав би розрахувати наступним чином:
1) визначити кількість осіб на відповідній або прирівняній посаді;
2) визначити відсоткові значення їх премій;
3) визначити середнє значення таких премій у відсотках.
Наприклад: якщо прирівняну посаду займають 2 особи, а одній з них встановлено премію 100%, в той час як іншій - 150%, то відповідач мав провести наступні обчислення:
1) 100+150=250;
2) 250/2=125.
Отже, середнє відсоткове значення розміру премії за відповідною посадою (в межах прикладу) складає 125%.
Відповідач в свою чергу наводить низку доводів, які вже оцінені та відхилені в межах судового розгляду.
При цьому показово, що навіть після власних доводів відповідач посилається на такий приклад судової практики, який повністю їх заперечує та покладений в основу рішення суду в даній справі: «Отже, у довідках для перерахунку військової пенсії, у разі наявності правових підстав для їх складання та направлення до пенсійного органу для здійснення перерахунку пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсоткові значення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 05.03.2024 у справі № 380/19324/24 (провадження № Пз/990/6/23)».
Вказаний правовий висновок не передбачає будь-якого врахування ані розбіжностей щодо розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з якого обчислюється грошове забезпечення діючого військовослужбовця та відповідного пенсіонера, ані загальних розмірів грошового забезпечення для перерахунку пенсії пенсіонера та діючого військовослужбовця, ані будь-яких інших обставин, окрім «середніх розмірів, що фактично виплачені».
Як вже зазначав суд в ході судового розгляду: «відповідач повинен в своїх діях виходити не з власних уявлень про належний на його переконання спосіб забезпечення функціонування солідарної пенсійної системи, а прямо дотримуватися діючих положень законодавства, відступ від яких не може бути здійснений з наведених відповідачем підстав. Єдиним правомірним варіантом для застосування обраного відповідачем варіанту поведінки могло б бути існування норми права, яка передбачає вчинення відповідних дій або ж відносить порядок їх вчинення до дискреційних повноважень відповідача».
Відповідно, незалежно від ставлення відповідача до положень законодавства, вони підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин та саме у той спосіб, що роз'яснено Верховним Судом.
Для обставин даної справи це має наступне прикладне значення.
Судом при призначення заяви про встановлення судового контролю до розгляду витребувано у відповідача докази.
Згідно довідки відповідача від 06.04.2026 року №55/11/202-85:
1) за січень 2023 року діючому військовослужбовцю за посадою начальник відділу (за аналогічною посадою) нараховано грошове забезпечення в сумі 32431,50 грн., в тому числі сума надбавки за особливості проходження служби складає в абсолютному значенні 12922,00 грн., у відсотковому 100%, яка розрахована виходячи із суми посадового окладу, окладу за військовим званням та вислуги років;
2) сума премії складає в абсолютному значенні 4650,00 грн., у відсотковому 60%, яка розрахована виходячи із суми посадового окладу.
Отже, відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії складають 100% та 60% відповідно.
При цьому судом витребувано у відповідача докази на підтвердження тих відсоткових значень, що відповідач вказав у первісно виданій на виконання рішення суду в даній справі довідці (64% та 39% відповідно).
Оскільки такі докази так і не надано, суд виходить з того, що вони відсутні.
Таким чином, відповідач не підтвердив правомірність встановлених у первісно виданій на виконання рішення суду в даній справі довідці відсоткових значень надбавки за особливості проходження служби та премії (64% та 39% відповідно).
Натомість в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що такі відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії мають складати 100% та 60% відповідно.
Як наслідок, належним виконанням рішення суду є складання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, в якій мають бути вказані відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії як 100% та 60% відповідно.
Саме таким чином відповідачем буде виконано накладене на нього рішенням суду зобов'язання в частині: «зазначивши відсоткові значення надбавки за особливості проходження служби та премії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні».
Відповідач зазначав, що при цьому посадовий оклад діючого військовослужбовця Управління розрахований виходячи із суми 1762 грн, що 1,5 раз менше за суму 2684.00 грн., яка використана для розрахунку посадового окладу для довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії виданої на ім'я ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 22.12.2023 № 160/26707/23.
Вказане використано як аргумент на підтвердження неспівмірності загального розміру грошового забезпечення для позивача (пенсіонера) та діючого військовослужбовця.
Водночас, законодавством жодних пропорцій та взаємозв'язку загальних розмірів грошового забезпечення в довідці для пенсіонера та поточного грошового забезпечення не встановлено. В свою чергу як вказав сам відповідач, для позивача взята розрахункова величина згідно рішення суду, що свідчить про її законний характер. Отже, хоча наведені відповідачем обставини і вказують на неоднаковий підхід до обчислення грошового забезпечення для довідки позивача та для діючого військовослужбовця, така розбіжність не породжена обставинами на боці позивача, в т.ч. незумовлена незаконним правовим становищем позивача або наявністю на його стороні певних непередбачених законодавством благ. Ані позивач, ані суд не є суб'єктами нормотворчості, а також суб'єктами, які визначають розмір грошового забезпечення діючого військовослужбовця відповідача. В свою чергу наявність у позивача відповідних прав прямо визначена в законодавстві, в зв'язку з чим такі права мають бути забезпечені в силу принципу законності та верховенства права.
Підсумовуючи вищевказане, суд констатує, що відповідач для забезпечення остаточного виконання рішення суду в даній справі повинен скласти для позивача нову (в т.ч. відносно довідки від 09.07.2025 року, яка вже складена на виконання рішення суду в цій справі) довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 року. В цій довідці має бути вказані:
1) відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби як 100%;
2) відсоткове значення премії 60%.
Зазначення інших відсоткових значень, аніж вищевказані, являтиме собою невиконання рішення суду та може бути підставою для застосування визначених законодавством заходів впливу.
Згідно ч. 3 ст. 382-1 встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Керуючись ст. ст. 241, 243-248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/8878/25 - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №160/8878/25.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2025 року у справі №160/8878/25 протягом трьох місяців з моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно ч. 6 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко